Справа № 517/338/25
Провадження № 2/517/125/2025
16 квітня 2025 рокусмт. Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Гончар І.В., за участю секретаря Заболотній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернувся до Фрунзівського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором №555165353789 від 10.01.2022 та за договором № 4705566 від 10.01.2022 у розмірі 38450,85 гривень. Також, просить стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. у вигляді судового збору та 13 000,00 гривень витрат на правничу допомогу. Ухвалою суду від 31 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до судового розгляду. Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач в судове засідання також не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи те, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток, відзив не подав, тому наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Суд ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи. Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що 19.01.2022 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено електроний кредитний договір № 555165353789. ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн. зі сплатою 950% річних за користування позикою на банківський картковий рахунок. 18.02.2023 між ТОВ «Київська торгівельно-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 18/12-2023. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 555165353789 від 19.01.2022, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 15 369,60 грн., з яких: - 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 9 369,60 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. 10.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено електроний кредитний договір № 4705566 та надано кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом: 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, процентною стандартною ставкою за користування кредитом - 5% річних від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 26-07/2024. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4705566 від 10.01.2022, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 23 081,25 грн., з яких: - 9 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 23 081,25 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями. Загальна сума заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 38 450,85 грн.. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: догоір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановленно законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів і вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмові форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, пійписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідкам прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту. За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач неналежно виконує взяті зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.. Щодо стягнення з відповідача витрат, що понесені ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на правничу допомогу, суд зазначає наступне. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеномустаттею 137 ЦПК України. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги представника позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат, що вже понесені на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень відповідатиме принципу розумності та реальності витрат. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість в розмірі 38 450 (тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 85 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Ірина ГОНЧАР