головуючого по справі судді ОСОБА_1
за кримінальним провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. ст. 294 КК України
Малиновський районний суд 31 вересня 2015 року постановив ухвалу щодо відмови в задоволені клопотання сторони обвинувачення за кримінальним провадженням по справі № 1-кп/521/475/15 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 за кримінальним провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. ст. 294 КК України.
Керуючись ст. 375 КПК України висловлюю окрему думку щодо постановленої Ухвали.
Вирішуючи питання щодо відмови в задоволені клопотання сторони захисту у зміні запобіжного заходу, суд діяв всупереч положенням КПК України.
31.08.2015 року стороною захисту подано вказане клопотання. Під час обговорювання клопотання обвинувачений його підтримав.
Прокурор наполягав на наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте вважав, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту зможе запобігти ризикам, які він вважає доведеними - переховування від суду та вчинення іншого злочину.
Колегія суддів більшістю голосів вирішила відмовити в задоволені клопотання.
Відповідно до ст. 331 КПК України суд має право за клопотанням сторони провадження змінити запобіжний заход щодо обвинуваченого (ч.1), при цьому вирішення вказаного питання відбувається в порядку, передбаченого главою 18 КПК України (ч.2).
Відповідно до ч.4 ст. 201 КПК України (глава 18 КПК України) клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу суд, під час судового розгляду, повинен виконувати вимоги КПК України, які регламентують обрання запобіжного заходу.
Згідно до ст. 194 КПК України (глава 18 КПК України) прокурор повинен довести в судовому засіданні, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню ризикам.
Прокурор в судовому засіданні не довів, що більш м'який запобіжний заход, а саме цілодобовий домашній арешт, не забезпечить запобіганню ризикам. Більш того, прокурор сам вказав під час судового засідання, що запобіжний заход у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім.
Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу (в даному випадку з урахуванням вимог ст.ст. 204 та 331 КПК України - ухвалу про зміну запобіжного заходу), якщо прокурор в судовому засіданні не доведе всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Таким чином, КПК України не містить можливості самостійного відшукування та встановлення судом обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Суддя ОСОБА_1