Справа № 456/6320/24
Провадження № 3/456/93/2025
іменем України
16 квітня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , з участю захисника Калинича Я.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2025 року взадоволенні клопотання адвоката Калинича Ярослава Антоновича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відмовлено. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, й обрано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
В судовому засіданні адвокат Калинич Я.А. подав в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 клопотання про постановлення окремої ухвали по справі №456/6320/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , покликаючись на те, що під час дослідження доказів у справі а саме відеозапису з місця фіксації дій ОСОБА_1 було встановлено ряд порушень законодавства працівниками поліції, які здійснювали фіксацію правопорушення, а саме: працівники поліції без будь-яких законних підстав підійшли до транспортного засобу, в якому знаходився ОСОБА_1 і у зв'язку з цим безпідставно вимагали у нього передачу документів, проводили опитування та фіксацію його дій та висловлювали звинувачення у вчиненні правопорушення. Працівники поліції без законних підстав проникли на приватну територію матері цивільної дружини ОСОБА_1 і здійснювали безпідставну незаконну діяльність без відповідного санкціонування. Працівники поліції порушуючи вимоги закону не роз'яснили ОСОБА_2 жодних його прав, та використовуючи непоінформованість пересічного громадянина, «провели з ним процесуальні дії», не забезпечивши йому можливість скористатись правовою допомогою, не відповідати на їх запитання згідно зі ст. 63 Конституції України та викладати свої пояснення у вільному викладі без примусу і під диктовку, як це явно зафіксовано на відео. Вважає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Відповідні процесуальні повноваження суду закріплені у ст. 185-6 КУпАП, ст.ст. 249 КАС, 262 ЦПК, 246 ПІК. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, за відсутності спеціальних норм у КУпАП суди повинні реагувати на виявлені порушення шляхом винесення окремих ухвал, застосовуючи загальні принципи верховенства права та аналогію закону відповідно до норм процесуальних кодексів, які містять такий інститут судового реагування, як окремі ухвали. У зв'язку з вищевикладеним, з метою недопущення в майбутньому аналогічних порушень з боку працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, просить винести у даній справі окрему ухвалу, якою зобов'язати керівництво Стрийського РУП ГУНП у Львівській області провести детальну перевірку обставин зафіксованих у матеріалах справи та притягнути винних до передбаченої законом відповідальності.
Заслухавши клопотання адвоката Калинича Я.А., суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання адвоката Калинича Ярослава Антоновича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали по справі №456/6320/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 слід відмовити, з наступних підстав.
Суд зауважує, що стаття 185-6 КУпАП, на яку покликається адвокат, передбачає відповідальність за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду, тобто передбачає різновид адміністративної відповідальності, а не передбачає право суду на постановлення окремих ухвал в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення.
ВС/ККС у справі № 686/9636/18 від 14.06.2021 вказав, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження. Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а також задля забезпечення кримінального провадження. Таким чином, наявна можливість ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему постанову і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої постанови повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему постанову.
Окремі постанови є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
Відтак, окрема постанова це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема постанова є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій постанові може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.
Суд вважає, що обставини, викладені у клопотанні адвоката Калинича Я.Д. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і спростовуються доказами, долученими до матеріалів справи та дослідженими в судовому засіданні, жодних порушень закону працівниками поліції під час розгляду справи судом не встановлено, а тому клопотання адвоката Калинича Ярослава Антоновича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали по справі №456/6320/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Стаття 55 Конституції України, ст. 294 КУпАП, практика ЄСПЛ гарантують кожному право на оскарження судових рішень. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Аналіз положень ст. 55 Конституції України, ст. 294 КУпАП, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що до апеляційної інстанції може бути оскаржено лише остаточне рішення в справі.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
В задоволенні клопотання адвоката Калинича Ярослава Антоновича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали по справі №456/6320/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л.Бучківська