16.04.2025
Справа № 331/1241/25
Провадження № 3/331/799/2025
16 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області після доопрацювання у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, іпн: НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
22 січня 2025 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , не виконував батьківські обов'язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого неповнолітній син 22.01.2025 року потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, перебуваючи за кермом транспортного засобу, чим порушив ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину повністю визнав та пояснив суду, що 22.01.2025 року його неповнолітній син дійсно перебував за кермом транспортного засобу та став учасником дорожньо-транспортної пригоди. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд застосувати відносно нього стягнення у вигляді попередження.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Диспозиція 1 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, окрім її визнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 004627 від 07.02.2025 року в сукупності з копією реєстрації ЄО № 638 від 22.01.2025 року, письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , інформаційною довідкою працівника поліції, які долучені до матеріалів справи.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей.
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Застосувати відносно ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Л.В. Клименко