Справа № 133/2421/24
Провадження № 33/801/379/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Сопрун В. В.
16 квітня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Головка Юрія Анатолійовича на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 617522, водій ОСОБА_1 05 серпня 2024 року о 22:30 год по вул. Київська, 135, с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області керував т/з «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки під час запису нагрудного відеореєстратора, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Головко Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вперше подану апеляційну скаргу було повернуто апеляційним судом, через відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою. Крім того, зазначив, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року в справі №369/4441/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому відповідно до положень КУпАП, ОСОБА_1 мав бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з допущенням помилок, а саме з невірною кваліфікацією дій правопорушника, тому просив скасувати постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу було повернуто постановою Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2025 року через відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
27 березня 2025 року адвокат Головко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав вдруге апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Враховуючи зазначені вище обставини, строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст.289 КУпАП він підлягає поновленню.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.
Як вбачається, з протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 617522, водій ОСОБА_1 05 серпня 2024 року о 22:30 год по вул. Київська, 135, с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області керував т/з «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки під час запису нагрудного відеореєстратора.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вони є правильні і підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №617522 від 05 серпня 2024року;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно якого від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився;
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Отже, апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень пунктів 1, 3 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в установленому Законом порядку дії працівників поліції не оскаржував та протиправність дій працівників поліції не довів.
Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечує свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що здійснено невірну кваліфікацію правопорушення в протоколі серії ААД № 617522 від 05 серпня 2024 рокуза ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року в справі №369/4441/24 ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто дії ОСОБА_1 мали бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься довідка старшого інспектора ГАП про те, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.
До апеляційної скарги адвокат Головко Ю.А. долучив з ЄДРСР постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року в справі №369/4441/24.
Однак, суд апеляційної інстанції не вважає, що складення 05 серпня 2024 року працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 є порушення порядку кваліфікації дій ОСОБА_1 , з огляду на те, що останній дійсно вчинив правопорушення, яке передбачене ст. 130 КУпАП, а не врахування ознак повторності ніяким чином не погіршує становище особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає суттєвих порушень під час складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували його доводи, наведені в апеляційній скарзі, а під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення.
Інші доводи, на які посилається скаржник, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду.
Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Головка Юрія Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Головка Юрія Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун