14 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28099/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 року (суддя Сластьон А.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 20.12.2024 року) в справі №160/28099/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання зарахувати до спеціального стажу, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді певний період, зобов'язати провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,-
21.10.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач або ГУ ПФУ), в якому просила зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді, період з 02 січня 1986 року до 09 вересня 1986 року виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та два роки роботи на посадах державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори та державного нотаріуса Сьомої Криворізької районної державної нотаріальної контори, в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді; зобов'язати відповідача з 05.10.2024 провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи зі стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді, 38 років 2 місяці 29 днів, відповідно до частини 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також виплатити різницю з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що згідно пункту 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. За документами пенсійної справи стаж роботи на посаді судді, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , становить 35 років 3 місяці 19 день. Відповідно до ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним. Спірним питанням є зарахування до стажу роботи, що дає судді право на одержання щомісячного довічного грошового утримання (крім роботи на посаді судді) періоду з 2 січня 1986 року до 9 вересня 1986 року виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та два роки роботи на посадах державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори та державного нотаріуса Сьомої Криворізької районної державної нотаріальної контори, в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Відповідно до ст.137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних суддів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікованої комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Закон України «Про судоустрій і статус суддів», чинний на час розгляду справи, та визначає єдиний підхід щодо визначення стажу роботи судді для всіх питань, де він застосовується, і ст.137 цього Закону визначає порядок обчислення стажу роботи судді. Закон України «Про статус суддів», на який посилається позивач втратив чинність 01.01.2012. За загальновстановленими принципами права, закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Головне управління вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_1 , неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що в свою чергу обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2024 року, встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на звільнення у відставку, становить понад 38 років. Згідно із ч.1 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). На час покладення у 1986 році на ОСОБА_1 виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та обрання її у 1989 році народним суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу законодавством не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку. Під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді набрав чинності Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. №2862-XII та вступив в дію Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.43 Закону «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. №2862-XII, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до п.34 Перехідних положень Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Рішення Вищої ради правосуддя загальний стаж позивача, який дає право на відставку, становить 38 років 2 місяці 29 днів, з яких строк роботи на посаді судді - 36 років 2 місяці 29 днів, та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право на призначення на посаду судді - 2 роки. Відповідачем протиправно не враховано до суддівського стажу роботи період з 02 січня 1986 року до 09 вересня 1986 року виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та два роки роботи на посадах державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори та державного нотаріуса Сьомої Криворізької районної державної нотаріальної контори, в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, який врахований при винесенні рішення Вищою радою правосуддя. До стажу роботи на посаді судді зараховується, серед іншого, робота на посаді судді в судах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Відповідно до абз. другого ч. 1 ст.27 Закону УРСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 №2022-X (в редакції на момент виконання позивачем обов'язків народного судді в 1986 році), у разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) народного судді за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів виконання обов'язків народного судді може бути покладено рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на одного з народних засідателів цього суду. Якщо громадянин був обраний народним засідателем і виконував обов'язки народного судді, то цей період роботи повинен зараховуватися до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років, а також враховуватися при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не враховані положення частини другої статті 137 Закону №1402-VIII, згідно з якими до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. З відомостей трудової книжки № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 13.03.1984 прийнята на посаду державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори. З 16.01.1989 по 12.03.1989 ОСОБА_1 перебувала на посаді державного нотаріуса Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду 2 роки як стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, є протиправною.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Згідно з рішенням Саксаганської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу від 27.12.1985 року № 418/1 ОСОБА_1 з 02 січня 1986 року по 09 вересня 1986 року виконувала обов'язки народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області. Зазначена обставина також підтверджуються наказом відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 15.01.1986 року №5, рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної ради народних депутатів м.Кривого Рогу від 27.03.1986 №115, наказом відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 09.04.1986 №31, рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної ради народних депутатів м.Кривого Рогу від 30.05.1986 №__(номер нечітко), наказом відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 23.06.1986 року №60.
Відповідно до копії трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 13.03.1984 року прийнята на посаду державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори. З 16.01.1989 року по 12.03.1989 року перебувала на посаді державного нотаріуса Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори. 13.03.1989 року ОСОБА_1 обрана народним суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу.
Постановою Верховної Ради України від 22.04.1999 року №607-XIV обрана на посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 13.01.2011 року №2935-IV ОСОБА_1 призначена на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Указом Президента України від 28.09.2018 року №296/2018 ОСОБА_1 переведена на роботу на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.
Рішення Вищої ради правосуддя від 03.10.2024 року № 2917/0/15-24, ОСОБА_1 звільнена з посади судді Дніпровського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Рішенням визначено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на звільнення у відставку, становить понад 38 років. Вища рада правосуддя вказує, що за результатами дослідження документів щодо визначення стажу для звільнення судді у відставку підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді 36 років 2 місяці 29 днів, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді 2 роки.
Рішенням ГУ ПФУ №045550001253 від 16.10.2024 року розмір довічного грошового утримання судді у відставці складає 80% грошового утримання судді, виходячи з розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, згідно записів трудової книжки, становить 35 років 03 місяці 19 днів. Відповідачем не зараховано до стажу роботи, що дає судді право на одержання щомісячного довічного грошового утримання (крім роботи на посаді судді) періоду з 2 січня 1986 року до 09 вересня 1986 року виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та два роки роботи на посадах державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори та державного нотаріуса Сьомої Криворізької районної державної нотаріальної контори, в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів та статус суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Згідно ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із ч.1, ч. 2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, до стажу судді зараховуються стаж в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Слід наголосити, що на час покладення у 1986 році на ОСОБА_1 виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та обрання її у 1989 році народним суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу законодавством не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку.
Під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді набрав чинності Закон України "Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII та вступив в дію Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.1995 року № 584/95.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.27 Закону УРСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 року №2022-X (в редакції на момент виконання позивачем обов'язків народного судді в 1986 році), у разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) народного судді за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів виконання обов'язків народного судді може бути покладено рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на одного з народних засідателів цього суду.
Згідно ст. 11 Закону УРСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 №2022-X була визначена рівність прав народних засідателів і суддів при здійсненні правосуддя.
Як вказано вище, відповідно до п.34 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Рішення Вищої ради правосуддя загальний стаж ОСОБА_1 , який дає право на відставку, становить 38 років 2 місяці 29 днів, з яких строк роботи на посаді судді - 36 років 2 місяці 29 днів, та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право на призначення на посаду судді - 2 роки.
ГУ ПФУ призначаючи довічне грошове утримання повинне керуватись рішенням Вищої ради правосуддя, яким визначено стаж судді, ГУ ПФУ протиправно не враховано до суддівського стажу роботи ОСОБА_1 період з 02 січня 1986 року до 09 вересня 1986 року виконання обов'язків народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та два роки роботи на посадах державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори та державного нотаріуса Сьомої Криворізької районної державної нотаріальної контори, в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, який врахований при винесенні рішення Вищою радою правосуддя.
02 січня 1986 року по 09 вересня 1986 року ОСОБА_1 виконувала обов'язки народного судді Саксаганського районного народного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області. ОСОБА_1 була обрана народним засідателем і виконувала обов'язки народного судді, то цей період роботи повинен зараховуватися до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років, а також враховуватися при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання.
Слід також враховувати, що до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04.08.1989 року №328-І, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років склав кваліфікаційний екзамен.
Законодавством, яке діяло на день призначення ОСОБА_1 на посаду народного судді в 1989 році, було встановлено мінімальний стаж роботи в галузі права для зайняття посади судді - 2 роки.
Згідно трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 13.03.1984 року прийнята на посаду державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори. З 16.01.1989 по 12.03.1989 ОСОБА_1 перебувала на посаді державного нотаріуса Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори.
Відповідно до ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
У зв'язку з набранням чинності Законом України від 07.06.2018 року № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Таким чином, робота на посаді державного нотаріуса підлягає зарахуванню у стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Великою Палати Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 року у справі № 9901/302/19 викладено праову позицію, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас, при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18 зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки народного судді та роботи на посадах державного нотаріуса, який надав право на звільнення та отримання щомісячного довічного грошового утримання, має визначатися на підставі пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Суд апеляційної інстанції вкотре наголошує, що рішення Вищої ради правосуддя від 03.10.2024 року № 2917/0/15-24, ОСОБА_1 звільнена з посади судді Дніпровського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, рішенням визначено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на звільнення у відставку, становить понад 38 років. Вища рада правосуддя вказувала, що за результатами дослідження документів щодо визначення стажу для звільнення судді у відставку підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді 36 років 2 місяці 29 днів, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді 2 роки. Рішення Вищої ради правосуддя чинне, не оскаржене. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці керується рішенням Вищої ради правосуддя, яким суддю звільнено у відставку, керується визначеним рішенням обрахунком стажу судді.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 року в справі №160/28099/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова