Суддя Попова В. О.
Справа № 644/9266/24
Провадження № 2/644/655/25
08.04.2025
08 квітня 2025 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Представник позивача - Горшкодер В.О., який діє на підставі довіреності від 31.08.2023 в інтересах позивача, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова через систему «Електронний суд» з позовною заявою викладеною вище, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за електронним договором про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024 у розмірі 75 668 грн 38 коп., з яких: 1 916 грн 38 коп. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту, 24 000 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 49 752 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
На обґрунтування позову зазначено, що 05.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1359-6906. На виконання зазначених вимог законодавства про електронні правочини, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А2587, для підписання кредитного договору № 1359-6906 від 05.03.2024 та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 24 000 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період- 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15.00% від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1.50 % в день. Позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Відповідачка всупереч умовам Кредитного договору, не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами договору. У зв'язку з чим станом на 08.08.2024, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідачки становить 75 668 грн 38 коп., що складається з: простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту - 1 916 грн 38 коп., простроченої заборгованості за кредитом - 24 000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 49 752 грн 00 коп. Кредитодавець направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1359-6906 від 05.03.2024, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто. Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідачка добровільно взятих на себе зобов'язань не виконує, позивач змушений звернутися до суду.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року позовна заява прийнята, провадження відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.
19.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачки - адвоката Яковенко О.Г., яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1211456 від 08.11.2024, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Мотивуючи заперечення щодо вимог позивача, в тому числі зазначає, що вважає, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 24 000,00 грн. за допомогою системи LiqPay (платіж № 2433548201, дата - 05 березня 2024 року, № платіжної картки - НОМЕР_1 ), а також повідомлення АТ КБ «Приватбанк», згідно з яким 05 березня 2024 року була проведена транзакція на суму 24 000 грн 00 коп. на картку НОМЕР_1 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме відповідачу, як і доказів належності відповідачу номера телефону, на який був направлений цифровий ідентифікатор. Вважає, що матеріали справи не містять доказів щодо перерахування коштів від позивача як кредитних на АК КБ «Приватбанк» для здійснення переказу коштів на виконання вимог Договору про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024 для подальшого переказу їх відповідачу. Зазначає, що за вказаних обставин, позивачем не доведено існування заборгованості відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024 і в разі ненадання позивачем до суду належних доказів перерахування коштів на рахунок відповідача на виконання вимог Договору, саме в зазначеному позивачем розмірі та в зазначену дату, відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Також вважає, що п. 4.7. Договору є нікчемним, посилається на правовий висновок, викладений у постанові ВС у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18). При цьому зазначає, що внесені 18.03.2024 відповідачем кошти в розмірі 5 715 грн 62 коп. мали бути зараховані в рахунок погашення нарахованих відсотків та частини тіла кредиту. Зокрема, при підтвердженні факту надання кредиту в розмірі 24 000 грн 00 коп. позивач мав зарахувати суму в розмірі 4 032 грн 00 коп. в рахунок відсотків за користування кредитом, а суму в розмірі 1 683 грн 62 коп. зарахувати в рахунок погашення основної заборгованості. В результаті належного зарахування внесеної відповідачем суми на погашення кредиту, починаючи з 19.03.2024 позивач мав нараховувати відсотки за користування кредитними коштами на суму основної заборгованості в розмірі 22 316 грн 38 коп. Також у відзиві зазначає, що не погоджується з розрахунком заборгованості, оскільки внесені відповідачем кошти повинні бути частково зараховані на погашення тіла кредиту, а ні на погашення відсотків. Посилається на несправедливі умови кредитування, а саме вважає, що реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає двадцять сім тисяч сто тридцять вісім цілих, сімнадцять сотих процентів, що не відповідає розумності, добросовісності та справедливості. Також просить витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, які понесла відповідачка, покласти на позивача (а.с. 95-101).
03.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності, надійшла відповідь на відзив, згідно яких позивач наполягає на позовних вимогах, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, аналогічно викладених у позові. Крім того, зазначає, що шляхом підписання одноразовим ідентифікатором С2587 Кредитного договору №1359-6906 від 05.03.2024 року, разом із Правилами надання споживчих кредитів та Паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_1 прийняла свідоме рішення про його укладання. В «особистому кабінеті» відповідачка отримала гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту. Таким чином, відповідачка попередньо ознайомилась з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1359-6906 від 05.03.2024 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. У відповіді на відзив зазначено порядок оформлення кредиту, дії сторін для укладення кредитного договору, порядок ідентифікації та верифікаціє позичальника та інші дії при укладенні кредитного договору. Представник позивача зауважує, що без відповідних дій з боку відповідачки (створення за допомогою веб-сайту заявки), укладення договору було б неможливим і кредитні кошти не були б перераховані відповідачці. Зазначено, що факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджено належними доказами. Також проценти та комісія за видачу кредиту нараховані відповідно до умов договору. З розрахунку вбачається, що відповідачка частково сплачувала кредитну заборгованість: 18.03.2024 на суму 5 715 грн 62 коп., яка була зарахована в часткову сплату одноразової комісії відповідно до п. 4.7 кредитного договору, а частково в сплату відсотків за користування кредитними коштами. Сплачуючи кредит, відповідачка вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано. Таким чином, відповідачка не виконує взяти на себе зобов'язання згідно умов договору. Щодо витрат на правничу допомогу вважають їх необґрунтованими та не підтверджуються доданими до відзиву документами (а.с. 113-145).
05.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачки - адвоката Яковенко О.Г. надійшли додаткові пояснення, в яких вона наполягає, що положення договору про нарахування комісії за видачу кредиту є нікчемним з підстав, викладених у них (а.с. 158-160).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Заяв, клопотань до суду не надходило.
Відповідачка, її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. В матеріалах справи наявні заяви від представника відповідачки - адвоката Яковенко О.Г. про розгляд справи у відсутність відповідачки та її представника.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернетhttps://court.gov.ua/fair/ та сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Враховуючи, що сторони обізнані про розгляд справи в суді, скористались правом подати відзив, відповідь на відзив, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено, що 05.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 (далі - Договір), якій підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С2587 (а.с. 10-27).
Відповідно до умов якого позивач надав відповідачці грошові кошти (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченим цим договором (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 3.1. цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 4.1. - 4.12. п. 4 Договору визначені порядок та умови надання Кредиту.
Так, зокрема, відповідно до п.п. 4.1. - 4.3. Договору визначено, що розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту складає 24 000 грн 00 коп. Дата надання/видачі кредиту: 05.03.2024. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні кредиту. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за зниженою процентною ставкою. Надані клієнту в межах програм лояльності знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).
Згідно з п.п. 4.6., 4.9. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за зниженою ставкою). Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 29.12.2024. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 години доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.
Пунктом 4.7. Договору визначено, що комісія за видачу кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою).
Відповідно до п.п. 4.10., 4.11. Договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає двадцять сім тисяч сто тридцять вісім цілих, сімнадцять сотих процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає: 123 937 грн 05 коп. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.п. 5.1. Договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх восьми Базових періодів строку кредитування згідно Графіку платежів за Договором за заниженою ставкою (Додаток № 3 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкого переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах, Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.
Як вбачається з наданого позивачем Додатку № 3 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024, Додатку № 4 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024, відповідачка ознайомлена з Таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за зазначеним вище Договором, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором (паролем) А2587 (а.с. 48-49, 50-52).
Як вбачається з пунктів 12.1, 12.3.1 Договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник даним підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п'ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
До позовної заяви також додано Паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з якою ОСОБА_1 була ознайомлена 05.03.2024, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором (паролем) НОМЕР_2 (а.с. 43-47).
Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 24 000 грн 00 коп., підтверджується копією довідки директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1359-6906 від 05.03.2024 ОСОБА_1 , за допомогою системи LiqPay, платіж №2433548201, дата платежу 05.03.2023, № платіжної карти НОМЕР_1 (а.с.53).
Зазначені в листі реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними у Договорі.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 08.08.2024 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 1359-6906 від 05.03.2024 у розмірі 75 668 грн 38 коп., яка складається з: 1 916 грн 38 коп. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту, 24 000 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 49 752 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
23.08.2024 на адресу ОСОБА_1 направлена вимога про усунення порушень умов Договору № 1359-6906 від 05.03.2024, в якій останню повідомлено про необхідність протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зазначені в Договорі (а.с. 54). Однак у визначені строки відповідачкою зазначена вимога не виконана.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.
Згідно з п. 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Таким ідентифікатором є код С2587, який зазначений у тексті договору.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». А тому, в нашому випадку, підписання Відповідачем шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Заперечення сторони відповідачки, викладені у відзиві, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: щодо не підтвердження зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 спростовується дослідженою в судовому засіданні копією довідки директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту у розмірі 24 000 грн за кредитним договором №1359-6906 від 05.03.2024 ОСОБА_1 , за допомогою системи LiqPay на карту НОМЕР_1 , номер якої співпадає із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними у Договорі.
Щодо нарахування комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Так, в п. 4.7 Договору № 1359-6909 від 05.03.2024 визначено, що комісія за видачу кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту. Тобто це одна із істотних умов кредитного договору, яка була визначена умова Договору.
Тобто, відповідачка, підписавши договір електронним підписом прийняла всі умови кредитування, включно з визначеним відсотком комісії за отримання кредитних коштів.
Крім того, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1359-6906 від 05.03.2024, відповідачка частково виконувала умови договори, а саме, 18.03.2024 перерахувала грошові кошти на виконання кредитних зобов'язань у розмірі 5 712 грн 62 коп., що також підтверджує прийняття нею умов кредитного договору.
Посилання сторони відповідача на неправомірне нарахування відсотків, суд не приймає до уваги, оскільки у п.8.38 постанови Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18, зазначено, а саме: з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання».
Таким чином, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.ст. 1048, 1056-1ЦК України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором, що передбачено ст. 625 ЦК України.
Отже, відсутні підстави вважати, що укладений кредитний договір порушує принцип справедливості, добросовісності та розумності, оскільки сторони в добровільному порядку погодили всі істотні умови щодо користування кредитними коштами, в разі непогодження з умовами кредитування відповідач міг або взагалі відмовитися від відкриття кредитної лінії або повернути отримані від позивача кошти протягом встановленого пільгового періоду.
Крім того, статтею 204 ЦК України встановлено, презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів не дійсності кредитного договору за яким стягується заборгованість.
Щодо доводів стосовно того, що встановлений у договорі розмір процентів є завищеним, необхідно звернути увагу на те, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем дотримано вимоги, зокрема статей 1048, 1056-1 ЦК України, щодо суми кредиту та встановлення розміру процентів за користування кредитом, відповідачці про таке було відомо з умов договору, тобто її було проінформовано та доведено до її відома про всі істотні умови договору. Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 ЦК України. До висновку про несправедливість такого розміру процентів сторона відповідачки прийшла, не обрахувавши сукупно відсотки за весь період прострочення виконання зобов'язання боржником, не врахувавши при цьому, що договір передбачає добросовісність його виконання обома сторонами, зокрема, і в частині повернення кредитних коштів у строки, передбачені договором. Відповідачка взяла на себе зобов'язання та не виконала їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачці розраховано тільки відсотки за користування кредитом і у разі виконання умов договору в строки передбачені договором сума відсотків за користування кредитом була б значно меншою. Відповідачка була ознайомлена з усіма умовами договору та погодилась із ними.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення 05.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття кредитної лінії № 1359-6909.
На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що договір про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024 укладено у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Сторона відповідачки не довела, що під час укладення оспорюваного договору ОСОБА_1 не була надана повна інформація щодо кредиту та недодержана вимога щодо письмової форми правочину, жодних належних та допустимих посилань на докази, які б свідчили про недобросовісність фінансової установи при укладенні даного договору, невідповідності змісту правочину цивільному законодавству.
При цьому, підписавши договір, відповідачка підтвердила те, що до укладення договору ознайомилась з текстом договору та Правилами, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння суті послуги та погодилась із умовами кредитного договору, в тому числі строку кредитування, розміру кредиту, розміром процентів та комісії, порядком їх нарахування, була обізнана про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту), нараховані проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту, у встановленому Договором розмірі не сплатила, унаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1359-6909 від 05.03.2024 в повному обсязі, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, оф. 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1359-6906 від 05.03.2024 у розмірі 75 668 (сімдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 38 коп., яка складається з: 1 916 грн 38 коп. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту, 24 000 грн 00 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 49 752 грн 00 коп. -простроченої заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, оф. 407) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення (заочне) складено 14.04.2025.
Суддя В.О. Попова