Справа № 175/3570/25
Провадження № 3/175/1766/25
03 квітня 2025 року селище Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, командира 3-го відділення взводу охорони в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні - старший сержант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу серії НГУ № 564624 про військове адміністративне правопорушення від 27.03.2025, складеного ТВО начальника Центральної бази забезпечення і ремонту бронетанкового озброєння, автомобільної та бронетанкової техніки НГУ (в/ч НОМЕР_1 ) підполковником ОСОБА_2 , 13.03.2025 07:50 год. в умовах особливого періоду старший сержант ОСОБА_1 перебував на території в/ч НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не заперечував. Пояснив, що після виявлення у нього ознак сп'яніння його відразу повезли до КП «ДБКЛПД» ДОР, де провели огляд на стан сп'яніння
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП суду надані наступні докази: протокол НГУ № 564624 про військове адміністративне правопорушення від 27.03.2025; висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 20.03.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів видану, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння старшого сержанта ОСОБА_1 не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки крім протоколу про військове адміністративне правопорушення, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення адміністративного правопорушення старшим сержантом ОСОБА_1 , так як висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 20.03.2025 щодо старшого сержанта ОСОБА_1 не можна визнати належним та допустимим доказом з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2839-IX від 13.12.2022, який набрав чинності 27.01.2023, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено «Статтею 266-1. Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Відповідно до вимог ч.2 ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Частиною 4 ст.266-1 КУпАП визначено, що у разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно ч.9 ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи вищевказані норми права та конкретні обставини справи, суд прийшов до висновку, що огляд на стан сп'яніння військовослужбовця ОСОБА_1 проведено без дотримання вимог ст.266-1 КУпАП, зокрема огляд без достатніх правових підстав проведено одразу у закладі охорони здоров'я КП «ДБКЛПД» ДОР, а матеріали справи не містять доказів того, що старший сержант ОСОБА_1 був незгоден із проведенням огляду на стан сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або був незгоден з результатами такого огляду, у зв'язку з чим, результати вказаного огляду не можуть бути взято до уваги в якості доказу.
Сам по собі протокол про військове адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути беззаперечним доказом його вини, оскільки викладені в ньому відомості не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Так як суд позбавлений дискреції збирати докази самостійно, а приписи ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є імперативними, тому порушення порядку проведення огляду, що передбачений ст. 266-1 КУпАП виключає можливість прийняття висновку від 20.03.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів щодо ОСОБА_1 в якості доказу доведеності винуватості, у зв'язку з чим, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП України не підтверджена.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях старшого сержанта ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі слід закрити.
На підставі вищенаведеного, керуючись статями 247, 251, 252, 255, 266-1, 280, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя В. О. Заборський