Справа № 175/18873/24
Провадження № 3/175/9297/24
21 березня 2025 року селище Слобожанське Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №983422 від 15.10.2024, водій ОСОБА_1 14.10.2024 о 23:39 год. біля будинку №201 на вул. Лівобережній у м. Краматорську керував транспортним засобом «Volkswagen» Skap 2.5, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 7510, тест №197, результат якого становить 0,26 ‰, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлено належним чином, однак до суду він не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав, тому вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Безрук А.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Згідно п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735 (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Пунктом 10 Розділу ІІ зазначеної Інструкції визначено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду та роздрукування показників спеціального технічного засобу.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 7510, результат якого становить 0,26 ‰.
Вказаний вище результат огляду на стан сп'яніння 0,26‰ також підтверджується роздруківкою тесту №197 газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №ARMF 0323 (принтер №ARMD 0563) від 14.10.2024 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 погодився з даним результатом огляду.
Разом з цим відповідно до свідоцтва про повірку газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №ARMF 0323, межі допустимої абсолютної похибки в інтервалі діапазону від 0,00‰ до 0,80 ‰ становить: +/- 0,06‰, відносної в діапазоні вимірювання від 0,80‰ до 4,0 ‰: +/- 7,5%.
Отже, результат тестування у розмірі 0,26‰ алкоголю в крові ОСОБА_1 перебуває в межах допустимої похибки - 0,06‰, що ставить під сумнів доведеність його перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.130, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя В.О. Заборський