Постанова від 18.12.2007 по справі 20-12/212-9/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/212-9/314

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2007 р. 17:14 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Рибіной С. А.,

при секретарі: Філонович Є.Д.,

за участю представників сторін

прокурора -Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006;

позивача -Кухаренко В.М., довіреність №04-02 від 10.01.2007;

відповідача -Афанас'єва Т.А., довіреність № 360 від 23.07.2007;

третя особа -не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Севастопольського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства “Морбуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольського міського центру зайнятості, про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9 069,00 грн.,

Суть спору:

Севастопольський транспортний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Севастопольського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства “Морбуд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9 069,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», згідно з якими для підприємств незалежно від форми власності встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної численності працюючих; за 2004 рік у відповідача норматив склав 5 робочих місць, фактично на підприємстві працювало чотири інвалід.

Відповідач до винесення рішення по справі надав суду відзив та заперечення проти позову (вх. № 53467), у яких позовні вимоги не визнає, обґрунтовує тим, що протягом 2004 року на підприємстві працювало дев'ять інвалідів, підприємство повідомляло Севастопольський міський центр зайнятості про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів щомісячними звітами форми № 3-ПН від 26.02.2004, 26.03.2004, 28.04.2004, 28.05.2004, 25.06.2004, 28.07.2004, 28.08.2004 та заявою від 26.02.2004 про наявність вільних робочих місць за будь-якими будівельними спеціальностями, та зазначає, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, громадськими організаціями інвалідів, тому позивачем безпідставно нараховані штрафні санкції. Крім того повідомляє, що підприємство у 2004 році прибутку не мало.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 07.02.2006 позов задоволений повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 рішення господарського суду м. Севастополя від 07.02.2006 залишено без змін, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Морбуд» -без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007 касаційна скарга Закритого акціонерного товариства “Морбуд» задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 та рішення господарського суду м. Севастополя від 07.02.2006 у справі № 20-12/212 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою від 08.11.2007 відкрито провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольський міський центр зайнятості, судовий розгляд призначений на 26.11.2007, сторони зобов'язані надати суду відповідні документи.

У судовому засіданні 26.11.2007, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених раніше у відзиві та запереченнях на позов.

Третя особа не з'явилася, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином на своєчасно.

Згідно ст.ст. 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін та прокурора роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 № 1771), статті 10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті 18 Закону УРСР «Про мови в УРСР» від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольнив клопотання представників сторін та вони давали пояснення по справі російською мовою.

Заслухавши пояснення прокурора і осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог,

суд встановив:

01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Пункт 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, такий позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.01.2006.

Згідно зі статтею 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів» фінансування роботи із соціальної захищеності інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів. Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 10.06.2004, дане відділення є територіальним органом урядового органа державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладений контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.

Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі -Закон №875).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частинами другою, п'ятою статті 19 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ, затверджена Наказом Держкомстату України 10.01.2002 № 49) за 2004 рік норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 5 місць від загальної кількості працюючих на підприємстві (121 осіб), фактично на підприємстві працювало 4 інваліда. Середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2004 рік склала 9069,00 грн.

Відповідно до списку працюючих на підприємстві у 2004 році працювало:

- Коханюк Е.А.. (ІІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №003634 від 03.11.2003, інвалідність встановлена з 01.12.2003 по 01.12.2005, працював на підприємстві в 2004 році 12 місяців;

- Бабаев Г.М. (ІІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №005923 від 27.06.2004, інвалідність встановлена з 01.07.2004 по 01.07.2006, працював на підприємстві в 2004 році 5 місяців;

- Колесников В.І., (ІІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №000707 від 17.09.2004, інвалідність встановлена з 01.10.2004 по 01.10.2005, працював на підприємстві в 2004 році 2 місяця;

- Китаев В.К., (ІІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №002863 від 21.07.2003, інвалідність встановлена з 01.08.2003 по 01.08.2004, працював на підприємстві в 2004 році 11 місяців;

- Ерошенко А.Х., (ІІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №007184 від 03.02.2004, інвалідність встановлена з 28.02.2004 по 01.03.2005, працював на підприємстві в 2004 році 6 місяців;

- Павлов А.К., (ІІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №004533 від 05.04.2004, безстроково, працював на підприємстві в 2004 році 4 місяця;

- Ладигін В.Е., (ІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №000848від 06.11.2002, безстроково, працював на підприємстві в 2004 році 5 місяців;

- Горелов А.В., (ІІ група інвалідності), що підтверджується довідкою МСЕК №007445 від 08.06.2004, безстроково, працював на підприємстві в 2004 році 4 місяця;

- Фаліон М.Ф., (ІІІ група інвалідності), працював на підприємстві в 2004 році 1 місяць.

Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів визначається згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 №171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823 та складає згідно вищезазначених даних -4,16.

Згідно зі п. 1.9 Інструкції показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях, тобто середньооблікова чисельність працювавших на підприємстві інвалідів складає 4 одиниці.

Таким чином середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж встановлений норматив для працевлаштування інвалідів на 1 одиницю.

Середня річна заробітна плата на підприємстві за рік склала 9069,00 грн.

Сума штрафних санкцій із розрахунку середньорічної заробітної плати по підприємству складає 9069,00 грн., які відповідач був зобов'язаний перерахувати на рахунок Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів у 2004 роки.

29.04.2005 Севастопольським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на адресу Закритого акціонерного товариства “Морбуд» направлена претензія № 04-129 з вимогою погасити штрафні санкції в сумі 9069,00 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 роки.

Відповіді на претензію від підприємства не надходило.

Заявлені штрафні санкції відповідачем не сплачені.

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку оплати підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій у відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001, штрафні санкції сплачуються підприємствами в доход державного бюджету самостійно не пізніше 15 квітня року, що слідує за звітним.

Посилання відповідача на ці обставини судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України (далі Фонд) не носять характер обов'язкових платежів, а є санкцією за те, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, не залежать від наявності або відсутності прибутку.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. До таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Посилання відповідача на те, що він повідомляв відповідні органи про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Протягом звітного 2004 року відповідач надавав до Севастопольського міського центру зайнятості звіти форми № 3-ПН станом на 26.02.2004, 26.03.2004, 28.04.2004, 28.05.2004, 25.06.2004, 28.07.2004, 28.08.2004 та заявою від 26.02.2004 про наявність вільних робочих місць, проте вони не можуть бути доказами виконання відповідачем обов'язку щодо інформування відповідних органів про наявність вакантних посад для інвалідів, оскільки пунктом 1.2 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках» і № 4-ПН “Звіт про вивільнення працівників», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.07.1998 за № 464/2904, передбачено, що підприємства, установи і організації, розташовані на території відповідного регіону, незалежно від форм власності і господарювання та відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі подають державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках».

У матеріалах справи є лише 7 із 12 звітів за формою № 3-ПН станом на 26.02.2004, 26.03.2004, 28.04.2004, 28.05.2004, 25.06.2004, 28.07.2004, 28.08.2004. Звіти за формою № 3-ПН за інші 5 місяців звітного періоду у матеріалах справи відсутні і не надані відповідачем.

У направлених звітах вказано про наявність вакантних посад, але немає вказівки на те, які категорії громадян можуть працювати на цих посадах.

Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.07.1998 за №464/2904, затверджено Інструкцію щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках» і № 4-ПН “Звіт про вивільнення працівників», відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 якої:

- звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно;

- у разі потреби термінового заміщення наявних вільних робочих місць, що виникли у міжзвітний період у зв'язку зі звільненням працівників, дані про ці місця подаються додатково, в міру їх виникнення;

- в графі 4 звіту за формою № 3-ПН проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами (інваліди мають шифр “14»).

У звітах відповідача форми 3-ПН у строчці 2 графі 4 не вказана категорія громадян, а саме шифр “14», що підтверджує невиконання відповідачем вимог пунктів 3,5,14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314.

Таким чином відповідачем порушені вимоги пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів», яким встановлено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Пунктами 10-14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995, передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органі соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Відповідно до довідки Севастопольського міського центру зайнятості Закрите акціонерне товариство “Морбуд» протягом 2004 року надавало до Севастопольського міського центру зайнятості відомості про вільні вакантні місця для працевлаштування інвалідів у формі звітів № 3-ПН: станом на 28.07.2004, 28.12.2004. Також повідомив, що 07.05.2004 Севастопольським міським центром зайнятості на підставі заяви від 06.05.2004 на підприємство була направлена для працевлаштування інвалід -Тюніна Т.Ш. на вакантне робоче місце за посадою сторожу, якій відмовлено у працевлаштуванні з причини невідповідності стану здоров'я вимогам, які потрібні робітнику на посаді сторожа.

Відповідно до листа-відповіді Центральної міської медико-соціальної експертної комісії (вих. № 175 від 19.10.2004) в період з 01.01.2002 по 01.10.2004 Центральною міською медико-соціальною експертною комісією проведено атестацію робочих місць у 9 підприємств. Атестація робочих місць інвалідів Закритим акціонерним товариством “Морбуд» сумісно з представниками Центральної міської медико-соціальної експертної комісії не проводилась.

Таким чином відповідачем порушені вимоги пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.95 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів», яким встановлено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Посилання Закритого акціонерного товариства “Морбуд» на те, що воно у 2004 році не мало прибутку, судом не приймається до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до норм статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства (об'єднання, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається і в їх розпорядженні після сплати всіх податків та зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи та організації в порядку, передбаченому законом.

Проте необхідно звернути увагу на те, що проаналізувавши вищевказані норми суд дійшов висновку, що сплата штрафних санкцій в добровільному порядку підприємством проводиться за рахунок прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати всіх податків та зборів (обов'язкових платежів), а в примусовому порядку -шляхом звернення стягнення на майно підприємства.

Згідно статті 190 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Нормами статті 177 Цивільного кодексу України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

З вищевказаних норм Цивільного кодексу вбачається, що майном вважаються окрема річ, сукупність речей, у тому числі гроші. Отже, сплата штрафних санкцій у примусовому порядку на підставі норм статті 20 Закону проводиться шляхом звернення стягнення на майно підприємства, зокрема, на гроші.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Морбуд» (99011, м. Севастополь, вул. Ковпака, б. 9, ідентифікаційний код 13792296, р/р 260091696 в АППБ “Аваль», МФО 324503) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20 А, ідентифікаційний код 24694007) заборгованість у розмірі 9069,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. . У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя підпис С. А. Рибіна

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

27.12.2007.

Згідно з оригіналом

Суддя С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Прокуратура міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 1)

2. Севастопольський транспортний прокурор (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

3. позивач - Севастопольське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів (м.Севастополь, вул. Гоголя,20-А);

4. відповідач -“Морстрой» (99011, м. Севастополь, вул. Ковпака, 9)

5. третя особа - Севастопольський міський центр зайнятості (99029, м. Севастополь, вул. Руднева, 40)

6. справа.

7. наряд

18 грудня 2007 року 17 год. 14 хв. справа № 20-12/212-9/314