про залишення позову без розгляду
14 квітня 2025 рокусправа № 380/4023/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку з 31.03.2023 (з дати анулювання реєстрації).
Ухвалою судді від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді від 02.04.2025 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху на адресу суду 02.04.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що номер відправлення 7900071412764 не відстежується на офіційному веб-сайті АТ «УКРПОШТА», тому ставить під сумнів справжність та достовірність доказів відправлення позивачу оскаржуваного рішення, зокрема доданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення. У зв'язку з наведеним, просить витребувати у відповідача оригінал рекомендованого повідомлення про вручення та довідки АТ «Укрпошта» форми Ф20 та провести судове засідання.
З висновками суду про те, що згаданим вище рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення надсилалося саме спірне рішення №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 позивач не погоджується, оскільки вважає, що формулювання на конверті «Анул.ЄП» може стосуватися будь-якого інформаційного листа, який стосується анулювання реєстрації платником єдиного податку.
Крім того, вважає, що поважними причинами можуть визнаватися так ті обставини, що відповідачем не проводилася документальна перевірка, яка повинна передувати прийняттю рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку.
Посилається також на запровадження на території України воєнного стану.
Відтак, просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з позовом у цій справі.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Як вже йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 02.04.2025, за змістом ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами 2, 3 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020), щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Аналогічні висновки були висловлені також у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі №826/2098/18.
Суд звертав увагу, що до позовної заяви позивачем долучалася заява про поновлення строку звернення до суду. У вказаній заяві позивач зазначав, що не отримував спірного рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023. Копію такого було отримано лише 22.01.2025 в електронному кабінеті, на підставі окремої заяви від 16.01.2025. Така заява була подана у зв'язку з листом відповідача від 17.12.2024 №39365/23/6/13-01-24-11 щодо необхідності подання податкової звітності як платнику податку загальної системи оподаткування.
Так, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок листування платників податків та контролюючих органів встановлений у статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
За змістом п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З наведених норм вбачається, що надіслане контролюючим органом рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Отже, обов'язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, відповідного рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції від органів ДПС України (постанова КАС ВС від 04.03.2025 у справі №560/5313/24).
Судом з матеріалів справи встановлено, що спірне у цій справі рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 було надіслане Головним управлінням ДПС у Львівській області 30.03.2023 (згідно з штампом поштового відділення) на адресу позивача: вул. Вишенського, 14/7, м. Львів, 79010 та повернулося до податкового органу 01.05.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з номером 7900071412764 та довідкою АТ «Укрпошта» форми Ф.20.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, у взаємозв'язку з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що спірне у цій справі рішення податкового органу №8982/16/6/13-01-24-11 від 24.03.2023 необхідно вважати врученим позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причини невручення, що в даному випадку 01.05.2023.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом, щодо аргументів представника позивача про те, що відповідач жодним чином не довів, що вищезгаданим поштовим відправленням позивачу було надіслано саме оскаржуване рішення, а не будь-який інший документ, акцентувалася увага на тому, що законодавством не передбачено обов'язку надсилання відповідних рішень платникам податків листом з описом вкладення. Натомість, на копії конверта стоїть відмітка поштової служби про отримання відправлення 30.03.2023, тобто через 5 днів після прийняття відповідачем спірного у цій справі рішення від 24.03.2023, на копії повідомлення про вручення до вказаного відправлення скорочено зазначено «Анул. ЄП», тобто анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Наведене вище, на переконання суду, дає достатні підстави вважати, що відповідним поштовим відправленням позивачу було надіслано саме оскаржуване у цій справі рішення.
Водночас, в силу вищезгаданих правових позицій Верховного Суду, не забезпечивши отримання поштової кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, позивач не вправі посилатися на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків, тому відповідні доводи представника позивача суд оцінив критично.
Таким чином, огляду на наведене вище, суд критично оцінює також аргументи представника позивача, викладені у заяві від 08.04.2025, про те, що відсутні докази відправлення позивачу саме спірного рішення, адже такі фактично зводяться до незгоди останнього з висновками суду, викладеним у вже згаданій ухвалі.
Доводи представника позивача про те, що формулювання на конверті «Анул.ЄП» може стосуватися будь-якого інформаційного листа, який стосується анулювання реєстрації платником єдиного податку, суд вважає безпідставними, адже останнім не доведено, що стосовно позивача виносилися будь-які інші рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Стосовно посилання представника позивача на те, що за номером відправлення 7900071412764 на офіційному веб-сайті АТ «УКРПОШТА» зазначено - «дані про відправлення за номером 7900071412764 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі», суд звертає увагу на те, що час зберігання даних про трекінг є обмеженим, що пояснює відсутність інформації по вказаному вище відправленню.
Оскільки матеріали справи містять копію конверта з відмітками відділення Укрпошти щодо його відправлення та повернення відправнику, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером 7900071412764, а також копію довідки АТ «Укрпошта» форми Ф.20, відсутність інформації щодо відправлення на веб-сайті Укрпошти не свідчить про нездійснення такого відправлення з огляду на те, що конверт, копія якого долучена до справи, містить усі необхідні відмітки та штампи щодо пересилання поштового відправлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №922/1141/19.
Відтак, з огляду на вищенаведені висновки, суд не вбачає підстав для сумніву в достовірності наданих відповідачем доказів та необхідності витребування оригіналів таких. З цих же підстав суд не вбачає необхідності проводити судове засідання для дослідження таких доказів.
Відхиляє суд також посилання представника позивача на те, що відповідачем, усупереч чинному законодавству, не проводилася документальна перевірка, яка обов'язково повинна передувати прийняттю рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, адже такі стосуються вирішення спору по суті та таким не може надаватися оцінка на стадії вирішення питання про можливість поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою.
Щодо посилання представника позивача на введення на території України воєнного стану, суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
У постановах від 28.11.2022 у справі №140/11951/21 та від 19.12.2024 у справі №480/4254/24 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Утім, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв'язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, позивач суду не надав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Зважаючи на це, наведені позивачем у своїй заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, адже вони не підтверджені належними доказами.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
За змістом ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду було виявлено судом після відкриття провадження у цій справі, крім того суд дійшов висновку, що повідомлені позивачем аргументи не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123, п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 240, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що згідно ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна