15 квітня 2025 рокусправа № 380/5303/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (03057, м. Київ, проспект Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису «Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі-позивач) у 2014 році був зарахований у Відокремлений структурний підрозділ «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» за освітньо-професійною програмою «Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і системи теплопостачання», проте у 2016 році був відрахований. Позивач у 2024 році вступив до «Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права» на денну форму навчання, за освітньою програмою «Фінанси, банківська справа та страхування», спеціальність « 072 фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», де навчається дотепер. В Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі-ЄДЕБО) було сформовано Довідку, в якій у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує». З метою виправлення помилки позивач подав заяву на адресу Міністерства освіти і науки України. Листом №3/8472-24 від 05.11.2024 відмовлено у виправлені відомостей. Позивач вважає діяльність Міністерства освіти і науки України протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Міністерство освіти і науки України (далі - відповідач) у встановлений судом строк відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку копії ухвали від 19.03.2025 до електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Позивач згідно з свідоцтвом про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 від 17.06.2014 здобув базову загальну середню освіту у Звенигородській загальноосвітній школі I-III ступенів Пустомитівського району Львівської області.
Згідно з Довідкою №74 від 12.02.2025 ОСОБА_1 навчався у Львівському техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» на денній формі навчання з 01.09.2014 ( наказ №29-Л від 11.08.2014) на спеціальності Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання та був відрахований наказом №43-Л від 09.10.2015 за власним бажанням.
Відповідно до Виписки з ЄДЕБО та інформації про навчання особи ОСОБА_1 зарахований з 02.08.2024 до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права» на денну форму навчання, за освітньою програмою «Фінанси, банківська справа та страхування», спеціальність « 072 фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок».
Згідно з довідкою про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, яка сформована 13.08.2024 ОСОБА_1 на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказано «Ні, порушує».
Позивач на адресу відповідача та ДП «Інфоресурс» подав звернення, у якій просив вжити заходи для того, щоб він отримав оновлену довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідач Листом від 05.11.2024 №3/8472-24 надав відповідь на звернення. Зазначає наступне: «Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2015 зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста до ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», відрахований 09.10.2015. 01.08.2024 ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності».
Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі - Положення №630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII регулюються суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Статтею 7 Закону України «Про освіту» встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, наведеними нормами передбачено умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». При цьому обов'язковим є завершеність певного етапу освіти та отримання відповідного документа про освіту.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про вищу освіту» засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Згідно з ст. 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база або ЄДЕБО).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до ст. 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Згідно з п. 5 розділу І Положення №620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Відтак суд зазначає про те, що саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.
Суд зазначає, що власником ЄДЕБО є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Згідно з додатком 9 до Порядок №560 затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з абз. 1 п.62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є, зокрема, у послідовності:
- перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- фахова передвища освіта;
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
- перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
- другий (магістерський) рівень вищої освіти;
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
З метою реалізації п. 62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 вересня 2023 №1122 здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.
Згідно з вказаним вище дорученням визначено наступний алгоритм визначення послідовності здобуття освіти згідно з ч. 2 ст.10 Закону України «Про освіту»:
- якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначається «Ні, порушує»;
- в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».
Водночас не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти:
1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО)»), а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання. При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною «За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)»;
2) наявні інші записи про навчання у статусі «Скасовано запис про навчання» (запис був створений помилково);
3) наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких: дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання; дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання; рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання.
Згідно з додатком 2 до доручення послідовність освітніх рівнів: кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника; фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра; молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста; молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра; бакалавр - диплом бакалавра; спеціаліст - диплом спеціаліста; магістр - диплом магістра; доктор філософії - диплом доктора філософії; доктор філософії - диплом кандидата наук; доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва; доктор наук - диплом доктора наук.
Дорученням Міністра освіти і науки України визначено, що порушенням послідовності навчання є інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання.
Суд також встановив, що 03.06.2024 Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» лист № 1/9758-24, яким визначило алгоритм для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є сам документ про вищу освіту. Водночас листи міністерств є службовою кореспонденцією, вони не є нормативно-правовими актами, носять лише роз'яснювальний характер, що неодноразово підкреслював Верховний Суд у своїх рішеннях. Тобто, вказаний вище лист носить інформаційний характер та не тягне для позивача правових наслідків.
Відповідно до інформації, яка міститься у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, позивач отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 .
Згідно з Довідкою №74 від 12.02.2025 ОСОБА_1 навчався у Львівському техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» на денній формі навчання з 01.09.2014 ( наказ №29-Л від 11.08.2014) на спеціальності Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання та був відрахований наказом №43-Л від 09.10.2015 за власним бажанням.
Відповідно до Виписки з ЄДЕБО та інформації про навчання особи ОСОБА_1 зарахований з 02.08.2024 до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права» на денну форму навчання, за освітньою програмою «Фінанси, банківська справа та страхування», спеціальність « 072 фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок».
Отже, позивач не завершив навчання у Львівському техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка». Позивач був відрахований із закладу освіти та не отримав диплома за вказаною спеціальністю та освітнім рівнем.
Суд зазначає про те, що вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Отже позивач навчання не завершив. Суд робить висновок, що вступ для здобуття освіти за таким самим рівнем освіти до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права» не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Суд наголошує, про те, що повторне зарахування позивача не означає те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, якого у позивача згідно з матеріалами розглядуваної справи немає.
Відтак відмова Міністерства освіти і науки України, яка надана Листом від 05.11.2024 №3/8472-24 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо позивача є протиправною.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (м. Київ, проспект Перемоги, 10, ЄДРПОУ 38621185), які полягають у внесенні відомостей в Єдину державну електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказано "Ні, порушує".
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (м. Київ, проспект Перемоги, 10, ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (03057, м. Київ, проспект Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185) 1211 грн 20 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович