15 квітня 2025 рокусправа № 380/6432/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» (79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського М., 16, ЄДРПОУ 45130587) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Львівській області від 17.03.2025 № 11074/13-01-07-07 (форма В1).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване Рішення не містить обґрунтування неналежності документального оформлення виконання зобов'язань між Позивачем та ТзОВ «Інженерно-будівельною компанією «Каркас». З аналізу оскаржуваного Рішення вбачається те, що Позивач помилково зазначив звітний (податковий) період. Оскільки помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду не вплинуло на розрахунки Позивача з бюджетом, то зменшення суми від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а відповідно і відмова в бюджетному відшкодуванні є в цьому випадку необґрунтованим. Тобто, податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до неправильного формування податкового кредиту та завищення суми від'ємного значення ПДВ. Будь-яких порушень у взаємовідносинах з ТзОВ «Інженерно-будівельною компанією «Каркас» та акті податкової перевірки не встановлено. Просив позов задовольнити.
Відповідач у своїх запереченнях вказує, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2024 року (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено його завищення на суму 50000 грн., внаслідок чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) всього у сумі 50000грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що задекларована до бюджетного відшкодування в сумі 50000грн. Станом на дату проведення перевірки наявна наступна інформація по зареєстрованих податкових накладних, отриманих від ТзОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КАРКАС» за період виписки березень 2024 на користь ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» в ЄРПН. Сума податку на додану вартість відповідно до податкової накладної від 01.03.2024 №1 включена ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року в сумі 483333,3грн, що відповідає даним додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період та задекларована до бюджетного відшкодування в розмірі 483333,3грн за звітний податковий період в липень 2024року, що відповідає даним додатку 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за липень 2024. Суму податку на додану вартість відповідно до податкової накладної від 20.03.2024 №4 включено ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року в сумі 50000грн, що відповідає даним додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року та в додаток 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за липень 2024. Однак сума не відшкодована, так як відмовлено у відшкодуванні за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року. За результатами перевірки дана сума включена у рядок 16 декларації за жовтень 2024р. «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу». У таблиці 1 «Розрахунок суми від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суми бюджетного відшкодування» додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» за грудень 2024 року відображено сума від'ємного значення, задекларована до бюджетного відшкодування в розмірі 50000грн за період складання податкової накладної березень 2024року за звітний податковий період травень 2024року та 50000грн за звітний податковий період жовтень 2024 року, тобто за період складання податкової накладної березень 2024 від'ємне значення (рядок 19) склало 100000грн, однак, як вказано вище за цей період є тільки одна податкова накладна, сума ПДВ по якій не відшкодована, на суму ПДВ 50000грн. По постачальнику ТзОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КАРКАС» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 50000грн, внаслідок чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) всього у сумі 50000грн, що призвело до завищення суми задекларованої до бюджетного відшкодування (рядок 20 Податкової декларації з податку на додану вартість) за грудень 2024 року на суму 50000грн. Уразі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 2.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №380/6432/25 та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу від 05.02.2025 № 901-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» (45130587)» провело позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» (45130587) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Перевіркою дотримання ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року у Декларації з податку на додану вартість від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:
-п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою Податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2024 в сумі 50000грн;
-п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого завищено суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Податкової декларації з податку на додану вартість) за грудень 2024 року на суму 43787 гривень.
За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №11074/13-01-07-07 на суму завищення бюджетного відшкодування 50000грн і суму штрафної санкції 25000грн та податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №11075/13-01-07-07 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 43787грн. Податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №11075/13-01-07-07 ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» не оскаржується.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Види, підстави та порядок проведення контролюючим органом перевірок регулюються главою 8 ПК України.
Відповідно до абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано ст. 78 ПК України, якою визначені обставини, при наявності яких можуть здійснюватися такі перевірки.
За змістом пп. 78.1.8 п. 78.8 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Водночас пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПК України закріплено право контролюючого органу на проведення документальної перевірки платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 розділу II Кодексу, у разі подання платником податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
Правила визначення сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, порядок узгодження заявленої до відшкодування суми податку, закріплено в ст. 200 ПК України.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
З урахуванням пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування, зокрема, на поточний рахунок платника податку.
За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПК України. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПК України).
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, передбачений п.200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, де вказано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4., 200.7., 200.8., 200.9. ст.200 Податкового кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводиться відповідно до ПК України.
Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Таким чином, платник податку на додану вартість до бюджетного відшкодування має право віднести від'ємне значення, сформоване за рахунок сум податку, нарахованих та фактично сплачених отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Отже, податковий кредит з податку на додану вартість та право на отримання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, також відповідними платіжними документами, які є підставою для формування податкового обліку платника. Такі документи платник податку зобов'язаний подати до перевірки, а у разі наявності обставин, які це унеможливлюють - після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки.
З акту перевірки від 25.02.2025 №8796/13-01-07-07/45130587 вбачається, що під час проведення перевірки позивача встановлено, що ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» на порушення п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу - завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 50000грн, внаслідок чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) всього у сумі 50000грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що задекларована до бюджетного відшкодування в сумі 50000грн.
Суд встановив, що ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» подало до контролюючого органу Податкову декларацію за грудень 2024 року від 20.01.2025 №9419030667 (з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.01.2025 №9010617791, від 28.01.2025 №9010632208).
Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2024 року (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено його завищення на суму 50000 грн, внаслідок чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) всього у сумі 50000грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що задекларована до бюджетного відшкодування в сумі 50000грн.
Податковий орган в ході проведення перевірки встановив, що відповідно до підсистеми “Архів електронної звітності-ІКС Єдине вікно подання електронної звітності» ІТС ,,Податковий блок» станом на дату проведення перевірки наявна наступна інформація по зареєстрованих податкових накладних, отриманих від ТзОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КАРКАС» за період виписки березень 2024року на користь ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» в ЄРПН:
суму податку на додану вартість відповідно до податкової накладної від 01.03.2024 №1 включено ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року в сумі 483333,3грн, що відповідає даним додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період та задекларована до бюджетного відшкодування в розмірі 483333,3грн за звітний податковий період в липень 2024року, що відповідає даним додатку 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за липень 2024року;
суму податку на додану вартість відповідно до податкової накладної від 20.03.2024 №4 включено ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року в сумі 50000грн, що відповідає даним додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024року та в додаток 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за липень 2024року. Однак сума не відшкодована, так як відмовлено у відшкодуванні за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року. За результатами перевірки дана сума включена у рядок 16 декларації за жовтень 2024 року «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу».
Відповідно, у таблиці 1 «Розрахунок суми від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суми бюджетного відшкодування» додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» за грудень 2024 року відображено сума від'ємного значення, задекларована до бюджетного відшкодування в розмірі 50000грн за період складання податкової накладної березень 2024р. за звітний податковий період травень 2024року та 50000грн за звітний податковий період жовтень 2024р., тобто за період складання податкової накладної березень 2024року від'ємне значення (рядок 19) склало 100000грн, однак, як вказано вище за цей період є тільки одна податкова накладна, сума ПДВ по якій не відшкодована, на суму ПДВ 50000грн.
Суд дійшов висновку, що по постачальнику ТзОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КАРКАС» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 50000грн, внаслідок чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) всього у сумі 50000грн, що призвело до завищення суми задекларованої до бюджетного відшкодування (рядок 20 Податкової декларації з податку на додану вартість) за грудень 2024 року на суму 50000грн.
В позовній заяві позивач стверджував, що оскаржуване Рішення не містить обґрунтування неналежності документального оформлення виконання зобов'язань між Позивачем та ТзОВ «Інженерно-будівельною компанією «Каркас».
В той же час, позивач в позовній заяві взагалі не обґрунтовує, в чому ж полягає протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Львівській області від 17.03.2025 № 11074/13-01-07-07 (форма В1).
Відповідач зазначає, що посадовими особами підприємства не надано жодних пояснень щодо встановлених під час перевірки правопорушень. Позивач мав можливість для дотримання прав та норм встановлених ПК України, проте не вжив достатніх заходів для їх усунення. Наголошує, що ТзОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» не надано жодних пояснень та заперечень, документів, зокрема щодо виявлених правопорушень, які спростовують наявність у позивача вини або пом'якшуючих обставин та/або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПК України та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України).
Згідно з п.109.3 ст.109 ПК України у випадках, визначених п.119.3 ст.119; п.123.2 - п.123.5 ст.123; п.124.2, п.124.3 ст.124; п.125.1.2-п.1251.4 ст.1251 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підприємство мало можливість для дотримання прав та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжило достатніх заходів для їх усунення.
Відповідно до п. 123.1. ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 123.2. ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З огляду на викладене, контролюючий орган довів обставини, які свідчать, про те що позивач неналежно виконував вимоги, установлені Податковим кодексом України, тому позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 № 11074/13-01-07-07 (форма В1) прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем були дотримані.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович