ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" квітня 2025 р. справа № 300/1321/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), за змістом якого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області від 13.02.2025 № 926210192994;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2025 (з першого числа місяця, в якому звернулася за перерахунком пенсії), зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України м. Києві було відмовлено у проведенні такого перерахунку. ОСОБА_1 вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки за правилами статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров'я до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Внаслідок чого, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.16).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.04.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що з 01.01.2004 набрав чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з січня 2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що оскільки ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Внаслідок чого, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.25-27).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.02.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (а.с.10).
Однак, після опрацювання системою поданої заяви, згідно принципу екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.02.2025 за № 926210192994 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав (а.с.13).
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивачка звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до його Преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За правилами частини 4 статті 24 цього Закону (тут і далі в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Окрім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом встановлено, що в період з 01.01.2004 по 05.02.2025 позивачка працювала на посаді палатної медсестри дорослого відділу, сестри медичної стаціонару в Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» (а.с.7-9).
Вказане також підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» від 05.02.2025 № 26, за змістом якої судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» з 02.08.1988 (наказ № 177 від 02.08.1988 на посаді палатної медичної сестри дорослого відділу), з 12.06.2020 (наказ № 2 П 17 від 11.06.2020) сестра медична стаціонару по даний час, що дає право відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі (а.с.11).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд дійшов до переконання, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовлено позивачці у здійсненні перерахунку пенсії, не зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", що оформлена рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області від 13.02.2025 № 926210192994 .
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2023, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає таке.
Відповідно до статті 84 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві необхідно здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.
Згідно частини 1, частини 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, позивачка, згідно із квитанцією від 27.02.2025 підтвердила сплату судового збору на суму 1211,20 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області від 13.02.2025 № 926210192994.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) із зарахуванням до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 05.02.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради» в подвійному розмірі, згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.