Рішення від 31.03.2025 по справі 300/6495/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2025 р. справа № 300/6495/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кузенко Н.І.,

представника позивача - Тепак Л.П.,

представників відповідача - Бабій Т.С., Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2024 за №№ 017686/0706, 017687/0706, 017690/0706, 017691/0706, 017692/0706, 017693/0706,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф" (надалі, також - позивач, ТОВ "Легенда-Ф", товариство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2024 за №№ 017686/0706, 017687/0706, 017690/0706, 017691/0706, 017692/0706, 017693/0706.

В обґрунтування позовних вимог товариство вказує на неправомірні дії відповідача щодо процедур призначення та проведення фактичної перевірки. Так, представник позивача зазначає, що у спірному випадку фактична перевірка ТОВ "Легенда-Ф" проводилась в період з 27.06.2024 по 05.07.2024, проте в Акті-1, Акті-2, Акті-3 зафіксовані обставини подій, які, на думку контролюючого органу, відбулись у попередніх звітних періодах, а не під час фактичної перевірки. Перевірка чеків РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а не фактичної перевірки, та не може вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугували підставою для застосування штрафних санкцій. Тому, на переконання позивача неправомірні дії контролюючого органу щодо недотримання вимог ПК України щодо призначення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними актів індивідуальної дії, прийнятих за її результатами. Позивач також наголосив, що дані на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності. При проведенні перевірки посадові особи контролюючого органу не досліджували обставини процесу виготовлення алкогольних коктейлів у вигляді настоянок і при цьому, виходячи з акту фактичної перевірки, не було використано та перевірено жодного документу не аналізувались технологічні карти, технологія приготування, вміст коктейлів. Крім того, висновок контролюючого органу щодо наявності порушень за не ведення обліку товарних запасів та ненадання документів за місцем їх реалізації є неправомірним та таким, що ґрунтується на недостовірних даних, без наявних на те правових підстав. Тому, враховуючи викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.08.2024 за №№ 017686/0706, 017687/0706, 017690/0706, 017691/0706, 017692/0706, 017693/0706 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог, встановлених статтею 262 КАС України.

Судове засідання призначене на 16.09.2024 о 10:30 год не відбулося, у зв'язку із тим, що головуючий суддя Главач І.А. по адміністративній справі №300/6495/24, за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2024 за №№ 017686/0706, 017687/0706, 017690/0706, 017691/0706, 017692/0706, 017693/0706, перебував у відпустці з 06.09.2024 по 04.10.2024 згідно наказу від 23.08.2024 №199-В.

Представник відповідача 29.10.2024 подав відзив на позов, в якому не погодився з позовними вимогами. З приводу наявності підстави для проведення фактичної перевірки позивача зауважив про достатність покладення на контролюючий орган відповідних функцій щодо здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, про що неодноразово наголошував Верховний Суд. При проведенні вказаних фактичних перевірок зафіксовано ряд порушень, серед яких зокрема: роздрібна торгівля алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання, виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", із змінами та доповненнями та не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в загальній сумі 364425,00грн. (п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями). Відтак, з огляду на викладене просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.10.2024 оголошено перерву за клопотанням представника позивача для надання відповіді на відзив.

Представником позивача 04.11.2024 через підсистему "Електронний суд" скеровано відповідь на відзив, відповідно до якої останній вказав на невідповідність вимогам податкового законодавства наказу, на підставі якого проводилася фактична перевірка, у зв'язку з незазначенням фактичних підстав для перевірки, а також конкретного періоду діяльності, який буде перевірятися. Вважає, що порушення процедури проведення перевірки нівелює її наслідки, не залежно від того, чи відбувся допуск представників контролюючого органу до перевірки. Окрім цього зауважив, що дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. Зазначені контролюючим органом відомості з бази даних системи обліку даних РРО не є безпосереднім доказом вчинення розрахункової операції з порушенням вимог закону. Крім того, позивачем належними доказами у справі підтверджено, що всі первинні бухгалтерські документи та регістри бухгалтерського обліку були представлені відповідачу у ході проведення фактичних перевірок, однак такі не взяті до уваги. Вважає, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому просив позовні вимоги задовольнити.

В адміністративній справі №300/6495/24, надійшло клопотання від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю додаткового часу для подання обґрунтованих додаткових письмових пояснень з належними та допустимими доказами. У зв'язку із вищевикладеним судове засідання призначене на 27.11.2024 о 10:30 год., не відбулося. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання від 27.11.2024.

Судове засідання призначене на 11.12.2024 о 13:20 год., не відбулося. Від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю додаткового часу для подання обґрунтованих додаткових письмових пояснень з належними та допустимими доказами, а також від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із тим, що 11.12.2024 представник по справі перебуває у відпустці.

06.01.2025 представник позивача подав через підсистему "Електронний суд" клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень та доказів.

Судове засідання призначене на 29.01.2025 о 10:30 год не відбулося. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалось правом та подало додаткові письмові пояснення. Проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, викладених у них.

В судовому засіданні 17.02.2025 суд ухвалив розгляд справи відкласти за клопотанням представника позивача.

03.03.2025 представник позивача за допомогою підсистеми "Електронний суд" подав до суду додаткові письмові пояснення. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В адміністративній справі №300/6495/24, надійшло клопотання від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи. У зв'язку з чим судове засідання призначене на 04.03.2025 о 10:30 год., не відбулося. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Судове засідання призначене на 18.03.2025 о 10:30 год не відбулося, від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2025 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмовій промові на судове засідання призначене 31.03.2025.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позицію представника відповідача, дослідивши в сукупності заяви по суті справи та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

ТОВ "Легенда-Ф" зареєстроване 14.01.2001 як юридична особа, 10.11.2006 включене в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види діяльності 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний), 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, 56.30 Обслуговування напоями, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах, 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах, 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Державна податкова служба України листом від 31.10.2023 №27334/7/99-00-07-04-02-07, адресованим територіальним управлінням ДПС в областях та місті Києві повідомила, щодо наявних ризиків у діяльності платників податків. Як наслідок, запропоновано детально проаналізувати надану ДПС інформацію та самостійно здійснити доперевірочний аналіз; за наявності підстав, відповідно до вимог статті 80 ПК України, організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів суб'єктів господарювання, наведених у відповідному додатку.

Також Державна податкова служба України листом від 31.01.2024 №2692/7/99-00-07-04-02-07, адресованим територіальним управлінням ДПС в областях та місті Києві повідомила, щодо наявних ризиків у діяльності платників податків, які проводили розрахункові операції через РРО/ПРРО, реєстрація яких скасована. ДПС України повідомила про необхідність, за наявності підстав, відповідно до вимог статті 80 ПК України, організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів суб'єктів господарювання, наведених у відповідному додатку.

Відповідно до доповідної записки управління податкового аудиту, яка адресована начальнику ГУ ДПС в Івано-Франківській області та зареєстрована за вхідним №152/09-19-07-06- від 28.05.2024, Управлінням відповідно до вимог наказу ДПС України від 04.09.2020 №470 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків", на виконання листів ДПС України від 17.10.2023 №26144/7/99-00-07-04-02-07, від 31.10.2023 №27334/7/99-00-07-04-02-07, від 01.11.2023 №27526/7/99-00-07-04-02-07, від 27.07.2022 №7920/7/99-00-07-05-03-07, від 29.07.2022 №8043/7/99-00-07-05-03-07, від 29.07.2022 №8074/7/99-00-07-05-03-07 від 31.01.2024 №2692/7/99-00-07-04-02-07 щодо проведення фактичних перевірок господарських одиниць у яких при проведенні обстежень чи за результатами проведення аналізу, встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства, в тому числі ТОВ "Легенда-Ф" (ресторан та готель "Легенда-Ф" за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ; бар "Легенда-Ф" за адресою вул. Незалежності, 34/А, місто Івано-Франківськ; кафе "Легенда-Ф" за адресою вул. Площа Ринок, 18/А, місто Івано-Франківськ). Як наслідок, запропоновано проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання працівниками податкового аудиту ГУ ДПС в області.

Відповідно до підпункту 80.2.2, підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано наказ №1975-п від 27.06.2024 "Про проведення фактичної перевірки", яким призначено проведення фактичної перевірки ресторану за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ", наказ №1969-п від 27.06.2024 "Про проведення фактичної перевірки", яким призначено проведення фактичної перевірки бару за адресою вул. Незалежності, 34/А, місто Івано-Франківськ, ТОВ Легенда ІФ та наказ №1972-п від 27.06.2024 "Про проведення фактичної перевірки", яким призначено проведення фактичної перевірки кафе за адресою вул. Площа Ринок, 18/А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ".

На підставі зазначених наказів ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано: направлення №3697 від 27.06.2024 та №3698 від 27.06.2024 на перевірку бару за адресою вул. Незалежності, 34/А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ"; направлення №3703 від 27.06.2024 та №3704 від 27.06.2024 на перевірку кафе за адресою вул. Площа Ринок, 18/А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ"; направлення №3709 від 27.06.2024 та №3710 від 27.06.2024 на перевірку ресторану за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ".

ГУ ДПС в Івано-Франківській області здійснило фактичну перевірку належних ТОВ "Легенда-Ф" господарських одиниць, зокрема, бару за адресою вул. Незалежності, 34/А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ"; кафе за адресою вул. Площа Ринок, 18/А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ"; ресторану за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда ІФ".

За результатами проведеної фактичної перевірки ресторану за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда-Ф" ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт (довідка) фактичної перевірки №12961/09/15/РРО/32606203 від 05.07.2024 на бланку №090783, згідно з яким встановлено порушення:

- пункту 1, пункту 2 та пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі, також - Закон № 265/95-ВР);

- статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";

- статті 226 Податкового кодексу України;

- статтей 21-24 Кодексу законів про працю України;

- статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV.

За результатами проведеної фактичної перевірки кафе за адресою вул. Площа Ринок, 18А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда-Ф" ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт (довідка) фактичної перевірки №12903/09/15/РРО/32606203 від 05.07.22024 на бланку №090781, згідно з яким встановлено порушення:

- статті 226 Податкового кодексу України;

- Кодексу законів про працю України;

- статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV.

За результатами проведеної фактичної перевірки бару за адресою вул. Незалежності, 34-А, місто Івано-Франківськ, ТОВ "Легенда-Ф" ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт (довідка) фактичної перевірки №12914/09/15/РРО/32606203 від 05.07.2024 на бланку №090786, згідно з яким встановлено порушення:

- статті 226 Податкового кодексу України;

- статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV.

Не погоджуючись із зазначеними актами перевірки, позивач подав до ГУ ДПС у Івано-Франківській області заперечення від 24.07.2024, однак відповідачем висновки актів перевірки залишено без змін.

Контролюючим органом на підставі зафіксованих порушень у зазначених вище актах перевірки, серед яких зокрема: роздрібна торгівля алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання, виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", із змінами та доповненнями та не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями), винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 05.08.2024 за №№ 017686/0706, 017687/0706, 017690/0706, 017691/0706, 017692/0706, 017693/0706.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (надалі, також - Закон №481/95-ВР), Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 (надалі, також - Положення №1251) та Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі, також - Закон №265/95-ВР).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 4.1.2 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на, зокрема, таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Кодексу).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, стверджує про відсутність підстав для проведення фактичних перевірок, відповідно не зазначення таких у наказах про проведення фактичних перевірок.

Як видно з наказів від 27.06.2024 №1969-п, №1972-п, №1975-п, підставою для проведення фактичних перевірок відносно позивача, податковим органом зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

В свою чергу, згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підставою для проведення фактичної перевірки слугує наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; 80.2.7 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної -плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Тобто, вжите в цьому випадку словосполучення "можливі порушення" яке змістовно має розкриватися в отриманій інформації щодо платника податку, якраз і є тим підґрунтям, що вказує на необхідність з'ясування наявності чи відсутності тих ймовірних (можливих) порушень, щодо яких є підозра, у спосіб призначення та проведення фактичної перевірки.

Отже, накази відповідають вимогам щодо відображення у них мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки.

В постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки, а отже й не можна його вважати протиправним.

Застосовуючи такі висновки до спірних у цій справі правовідносин, суд, перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, виходить з того, що інформацією, у зв'язку з якою прийнято накази на призначення господарських одиниць позивача, стали листи Державної податкової служби України.

Так, Державна податкова служба України листом від 31.10.2023 №27334/7/99-00-07-04-02-07, адресованим територіальним управлінням ДПС в областях та місті Києві повідомила, щодо наявних ризиків у діяльності платників податків. Як наслідок, запропоновано детально проаналізувати надану ДПС інформацію та самостійно здійснити доперевірочний аналіз; за наявності підстав, відповідно до вимог статті 80 ПК України, організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів суб'єктів господарювання, наведених у відповідному додатку.

Також у листі від 31.01.2024 №2692/7/99-00-07-04-02-07, адресованому територіальним управлінням ДПС в областях та місті Києві, ДПС України повідомила щодо наявних ризиків у діяльності платників податків, які проводили розрахункові операції через РРО/ПРРО, реєстрація яких скасована. Зазначила про необхідність, за наявності підстав, відповідно до вимог статті 80 ПК України організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів суб'єктів господарювання, наведених у відповідному додатку.

На виконання вищенаведених листів, контролюючим органом надано доповідну записку управління податкового аудиту, зареєстровану 28.05.2024, у якій зазначено, що Управлінням відповідно до вимог наказу ДПС України від 04.09.2020 №470 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків", на виконання листів ДПС України від 17.10.2023 №26144/7/99-00-07-04-02-07, від 31.10.2023 №27334/7/99-00-07-04-02-07, від 01.11.2023 №27526/7/99-00-07-04-02-07, від 27.07.2022 №7920/7/99-00-07-05-03-07, від 29.07.2022 №8043/7/99-00-07-05-03-07, від 29.07.2022 №8074/7/99-00-07-05-03-07 від 31.01.2024 №2692/7/99-00-07-04-02-07 щодо проведення фактичних перевірок господарських одиниць у яких при проведенні обстежень чи за результатами проведення аналізу, встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства, в тому числі ТОВ "Легенда-Ф" (ресторан та готель "Легенда" за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ; бар "Легенда" за адресою вул. Незалежності, 34/А, місто Івано-Франківськ; кафе "Легенда-Центр" за адресою вул. Площа Ринок, 18/А, місто Івано-Франківськ). Як наслідок, запропоновано проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання працівниками податкового аудиту ГУ ДПС в області.

У наказах №1975-п, №1969-п, №1972-п від 27.06.2024 підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: "відповідно до підпункту 80.2.2, підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками".

В розглядуваному випадку інформація, яка наведена у листах ДПС України від 31.10.2023 №27334/7/99-00-07-04-02-07, від 31.01.2024 №2692/7/99-00-07-04-02-07, а також доповідній записці чітко вказує на ймовірні порушення податкового законодавства, які вчинені конкретно суб'єктом господарювання ТОВ "Легенда-Ф".

Тобто, вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.2 ПК України), так і фактична. Фактичною підставою є отримання інформації щодо можливого порушення, зазначено сферу, щодо якої її отримано, тобто має місце конкретизація фактичної підстави. Відповідно, посилання представника позивача про зворотнє не відповідають дійсності. Обсяг зазначеної у наказах інформації у повному обсязі відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, а тому підстави для скасування спірного розпорядження саме, через неналежне оформлення наказів відсутні.

Безпідставними є також доводи представника позивача щодо протиправності дослідження в межах фактичної перевірки питань, які є предметом камеральної перевірки, тобто порушення, зазначені у актах фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, а також за минулий період, а не за період, у який проводилася фактична перевірка, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такий висновок позивача ґрунтується на сукупному аналізі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 80.1 та пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Зміст даної норми, серед іншого, вказує на те, якими даними повинен керуватися контролюючий орган, та жодним чином не вказує на питання які можуть бути дослідженні під час проведення такої.

Предмети камеральної перевірки визначаються в абзаці другому наведеної норми, серед яких відсутній такий, як дотримання положень Закону №265/95-ВР.

Наведені норми у своїй сукупності не дозволяють суду прийти до висновку, що перевірка, предметом якої є дотримання положень Закону №265/95-ВР, зокрема і в частині відповідності розрахункових документів у СОД РРО за наявності усіх обов'язкових реквізитів, може бути лише камеральною.

Крім того, аналіз положень пункту 80.1 та пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України не вказують на те, що під час проведення фактичної перевірки заборонено використовувати дані СОД РРО.

Отже, представник позивача помилково ототожнив дані, на підставі яких проводяться перевірки, з предметом перевірок.

Перевірки, які проведені контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлені порушення вимог Закону України №265/95-ВР, відповідає предмету, встановленому підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Доводи представника позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є безпідставними.

Окрім цього, на виконання частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а, за якими здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Відтак, в даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.18, пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Враховуючи зазначене суд вважає, що порушень положень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірок, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами таких перевірок, відповідачем не допущено. Тому суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного розпорядження з таких підстав.

Пунктом 80.10 статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Водночас, в силу вимог пункту 86.5. статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Що стосується виявлених порушень під час перевірки господарських об'єктів ТОВ "Легенда-Ф", суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також ті, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Підпунктами 14.1.4, 14.1.145, 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено:

акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;

марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

маркування алкогольних напоїв тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння) (пункт 215.1 статті 215 ПК України).

Статтею 226 ПК України, передбачено процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За змістом пункту 226.1 статті 226 Кодексу, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).

На виконання вимог пункту 226.6. статті 226 ПК України, маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Як встановлено пунктом 226.7. статті 226 Кодексу, кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

В силу приписів пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251.

Відповідно до Положення №1251 підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (надалі по тексту також покупці марок), подають засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (надалі по тексту також продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Поняття "продавець марок акцизного податку" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Нормами пункту 5 Положення №1251 визначено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (надалі по тексту також - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова "Україна", "Марка акцизного податку", "Тютюнові вироби" (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн вітчизняний (сигарили)" - "ТВ СГ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн імпортний (сигарили)" - "ТІ СГ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", "рідина імпортна" - "РІ", "рідина вітчизняна" - "РВ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарет);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

З приводу обов'язковості зазначення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 за №1914-ІХ (надалі, також Закон №1914-ІХ), з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, згідно яких, суб'єкти господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13, в редакції №329 від 08.06.2021, яка набрала чинності з 01.07.2021, тобто була чинною на період спірних правовідносин, встановлено, що видатковий чек, серед іншого, має містити обов'язкові реквізити цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Таким чином, з 01.01.2022 суб'єкти господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями зобов'язані відображати в розрахункових документам (чеках РРО/ПРРО) цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

З аналізу зазначеного вище правового регулювання, слід дійти висновку, що не допускається факт дублювання марки акцизного податку та повторного її використання.

Реалізація суб'єктом господарювання під час роздрібної торгівлі більше ніж одної марки акцизного податку із однаковими обов'язковими реквізитами, засвідчує обставину продажу алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, що свідчить про вчинене порушення.

Щодо доводів позивача про те, що додатки актів перевірки із системи обліку даних РРО/ПРРО ДПС України не може бути належним доказом, то з цього приводу слід зазначити таке.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

В контексті оцінки як доказ відомостей, внесених в додатки до актів перевірки і врахованих при винесенні оскаржуваного ППР, суд застосовує положення абзаців 3, 4, 5 пункту 1.2 Порядку №1057, у відповідності до яких:

- національна система масових електронних платежів (НСМЕП) - банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, у якій розрахунки за товари та послуги, видача готівкових грошей та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою НБУ;

- система зберігання і збору даних РРО (СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;

- система обліку даних РРО (СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

В силу правового регулювання підпункту 14.1.562. пункту 14.1 статті 14 ПК України взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, реалізується, серед іншого, через - інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно підпункту 193.1.3. пункту 193 статті 19 ПК України державні податкові інспекції формують та ведуть, поряд з іншим, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Із приписів підпункту 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 ПК України вбачається, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 83.1.2. пункту 83.1. ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, поряд з іншим, є податкова інформація.

Податкова інформація, як слідує із підпункту 14.1.171. пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 за №2657-ХІІ (надалі, також - Закон №2657-ХІІ).

Зокрема, статтею 10 коментованого Закону №2657-ХІІ визначено, що податкова інформація відноситься до видів інформації, які розрізняються за видами.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (частина 1 статті 16 Закону №2657-ХІІ).

Приписами пункту 74.1 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі по тексту також Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зважаючи на таке правове регулювання спірних правовідносин суд вважає за доцільним застосувати висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121641267), за змістом яких:

"…91. Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

92. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

93. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період…".

Аналогічні висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №280/6829/23.

Таким чином, відомості із СОД РРО щодо фактів реалізації позивачем алкогольних напоїв з дублюючими марками акцизного податку, які перенесені відповідачем в додатки до актів перевірки є належними доказами, на підставі яких суд може встановити обставину реалізації і підтвердити склад податкового правопорушення.

Слід зазначити, що дані РРО, а саме: фіскальні чеки (з усіма реквізитами), що внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, є цілісними та незмінними, а тому суд відхиляє доводи позивача про недоведеність факту реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка.

Так, згідно електронних копій розрахункових документів, що надійшли до органів ДПС в період 2022-2024 років встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з дубльованими марками акцизного податку.

З приводу доводів представника позивача щодо того, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалася на розлив або шляхом додавання у настоянки, суд зазначає, що загальний об'єм реалізованого алкогольного напою (чи то на розлив, чи у складі алкогольних коктейлів) відповідно до інформації відповідача з системи обліку даних РРО ДПС України перевищував наявну ємність пляшки такого алкогольного виробу з вірним зазначенним МАП, а тому реалізація алкогольного виробу з маркою акцизного податку понад встановлений літраж пляшки відповідного алкогольного напою є дублюванням марки акцизного податку, отже - реалізацією такого товару без марки акцизного податку.

Також є такими, що не відповідають дійсності, доводи представника позивача, в частині особливостей відображення марки акцизного податку при виготовленні коктелів відповідно до технологій приготування, які полягали у вказанні МАП того алкогольного напою, питома вага якого більша в порівнянні з іншими алкогольними напоями, що застосовувалися при приготуванні відповідного коктелю, оскільки при такому підході, буде мати місце фактична нестача алкогольних напоїв з меншою питомою вагою, застосування яких не обліковується при приготуванні коктелів.

Таким чином, позивачем здійснена реалізація алкогольних напоїв із дублюванням марок акцизного податку, що не відповідає вимогам Положення №1251, та свідчить про те, що позивачем здійснено реалізацію перелічених вище алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка.

Позивач не надав суду доказів, які б засвідчували, що відомості із Системи обліку даних РРО не відповідають даним фіскальних чеків, які фактично роздруковані та знаходяться у платника податків.

Вимоги пункту 228.9. статті 228 ПК України свідчать, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Водночас, суд зазначає, що позивач, як суб'єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки.

Поряд із вказаним слід відзначити, що Положення №1251 містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства.

Хоч маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється, як правило виробниками/імпортерами цієї продукції, втім порушенням норм закону щодо правил торгівлі такими напоями є, зокрема, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що здійснюється продавцем такого товару.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17 000,00 гривень.

З огляду на викладене та враховуючи, що контролюючим органом за відповідними адресами належних позивачу господарських одиниць (бар "Легенда" за адресою вул. Незалежності, 34/А, місто Івано-Франківськ; кафе "Легенда-Центр" за адресою вул. Площа Ринок, 18/А, місто Івано-Франківськ; ресторан "Легенда" за адресою вул. Івасюка, 25, місто Івано-Франківськ) встановлено факт реалізації суб'єктом господарювання ТОВ "Легенда-Ф" алкогольними напоями, що вважаються немаркованими згідно з підпункту 226.9 статті 226 ПК України, тобто продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251 (марками акцизного податку, реквізити яких дублюються), суд доходить висновку, що вказане свідчить про вчинене порушення, відповідальність за яке встановлено абзацом 20 частина 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Отже, суд виснував про правомірність застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 17 000,00 гривень за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, згідно податкових повідомлень-рішень від 05.08.2024 за №№ 017687/0706, 017691/0706, 017693/0706.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 05.08.2024 №017686/0706 на суму штрафних санкцій 2967,00 грн, від 05.08.2024 №017690/0706 на суму штрафних санкцій 154987,91 грн та від 05.08.2024 №017692/0706 на суму штрафних санкцій 39886,92 грн, суд вказує таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Як встановлено судом, позивачем належними доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджено, що всі первинні бухгалтерські документи та регістри бухгалтерського обліку, були представлені у ході проведення фактичних перевірок Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області, про що свідчить відмітка канцелярії та більше того, такі також долучені до заперечення на акти, однак безпідставно не враховані відповідачем.

Згідно правової позиції, яка викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/434/16 та від 12.02.2019 у справі №820/6512/16, право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХIV (далі - Закон № 996- ХIV), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-ХIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За правилами статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Стаття 20 Закону №265/95-ВР, із змінами, внесеними Законом №1914-ІХ, передбачає, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2023 по справі №280/1310/22 дійшов висновку, що документи, надані разом із запереченнями, є наданими "під час проведення перевірки", тому мають бути враховані при прийнятті рішення: "До заперечень на акт перевірки позивач надав підтвердження установленого порядку ведення обліку товарів [...]. Заперечення на акт перевірки і додані до них документи є невід'ємною частиною матеріалів перевірки і мають бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення в силу пункту 86.1., підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86 ПК України. Наведене підтверджує, що саме під час проведення перевірки суб'єкт господарювання надав контролюючому органу у паперовій формі документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

При цьому, неврахування контролюючим органом при прийнятті податкових повідомлень-рішень поданих заперечень на акт перевірки є підставою для їх скасування (постанова Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №200/4704/21).

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, натомість, позивачем спростовано такі доводи долученими як суб'єкту владних повноважень до моменту складання актів фактичних перевірок, так і до винесення спірних податкових повідомлень-рішень, так і суду до матеріалів даної адміністративної справи, що спростовує висновки податкового органу про порушення позивачем обліку товарних запасів.

Жодних пояснень щодо неврахування поданих позивачем документів під час розгляду питання про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом суду на надано.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №300/5138/24 у задоволенні позовної заяви Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120123602).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №300/5138/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 300/5138/24 без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122813477).

Так, в рішенні від 02.07.2024 по справі №300/5138/24, судом встановлено:

"…Матеріалами справи підтверджено, в.о. генерального директора Малковою Б.О. винесено наказ №8 від 27.06.2024 «Про проведення щорічної інвентаризації», яким, зокрема, у зв'язку з проведенням фактичних перевірок, наказано: провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, земельних ділянок та основних засобів з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 27 червня 2024 року за місцем проведення інвентаризації, зокрема: м. Івано-Франківськ, пл. Ринок 18А; м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка 25; м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності 34а (а.с. 102).

Пунктами 3 та 4 наказу №8 від 27.06.2024 визначено організацію інвентаризації та її проведення покласти на інвентаризаційну комісію; інвентаризацію провести у присутності матеріально відповідальних осіб: голова комісії директор АТК «Легенда-Центр» Малкова Б. О.; члени комісії: директор ГРК «Легенда» Цап Н. М.; бухгалтер Семенчук І. Я.;

Також пунктом 5 наказу №8 від 27.06.2024 визначено, інвентаризацію провести у присутності головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Клим'юка Ігоря та старшого державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Левицького Назара та головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Ковцуняк Лідії; головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Костюка Володимира та головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Роїка Тараса.

Також відповідачем на запит контролюючого органу №2 від 21.06.2024 (а.с. 94) приймався наказ №7 від 26.06.2024 «Про проведення щорічної інвентаризації» (а.с. 103-104).

На виконання таких наказів інвертаризаційною комісією ТОВ «Легенда-Ф» проведено 26.06.2024 та 27.06.2024 інвентаризації цінностей, про що складено акти від 26.06.2024 (а.с.54-58), від 27.06.2024 (а.с. 59-63), контрольної перевірки інвентаризації основних засобів від 26.07.2024 (а.с. 64-77).

Натомість, направлені на перевірку головні інспектори позивача (головний державний інспектор Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Н. Левицький та головний державний інспектор Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Л. Ковцуняк) відмовились від складення опису та отримання вказаних копій документів, зокрема: копії наказу на проведення інвентаризації від 27.06.2024 на 2 арк; копії Акту інвентаризації основних засобів та земельних ділянок станом на 27.06.2024 15 арк.; копії Акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей 5 арк, у зв'язку із чим складено акт від 27.06.2024 про відмову від складення опису та отримання документів, підписаний директором АТК «Легенда-Центр» Малковою Б. О.; директором ГРК «Легенда» Цап Н. М. та бухгалтером Семенчук І. Я., (а.с. 93).

Відповідач згідно з листом №2/6/2024 від 27.06.2024 подав до ГУ ДПС в Івано-Франківській області відповідь на запит №2 від 21.06.2024, якою повідомив, що інвентаризацію основних засобів, земельних ділянок та товарно-матеріальних цінностей було проведено 26.06.2024 згідно з наказом №7 від 26.06.2024. Зазначена відповідь зареєстрована в ГУ ДПС в Івано-Франківській області 27.06.2024, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції (а.с. 95).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в спірному випадку, відповідач довів відсутність факту відмови від проведення інвентаризації, оскільки така було проведена на виконання запиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 21.06.2024 №2 щодо проведення інвентаризації до 27.06.2024 в межах триваючої планової виїзної документальної перевірки відповідача.

При цьому, неможливість повторного проведення інвентаризації в присутності представників ГУ ДПС в Івано-Франківській області в межах фактичної перевірки через те, що такі представники покинули місця фактичної перевірки до моменту прибуття інвентаризаційної комісії жодним чином не підтверджує відмову відповідача у проведенні інвентаризації.

Доказів протилежного позивачем суду не надано…"

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Таким чином, за змістом пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР облік товарних запасів ТОВ "Легенда-Ф" на складах та/або за місцем їх реалізації відповідає встановленому законодавством порядку та даним бухгалтерському обліку позивача, останнім належними та допустимими доказами підтверджено, що під час проведення фактичних перевірок позивачем надано контролюючому органу документи, які підтверджують облік та походження таких товарів, які знаходились у місці продажу (господарському об'єкті) під час фактичних перевірок.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 05.08.2024 №017686/0706 на суму штрафних санкцій 2967,00 грн, від 05.08.2024 №017690/0706 на суму штрафних санкцій 154987,91 грн та від 05.08.2024 №017692/0706 на суму штрафних санкцій 39886,92 грн прийняті відповідачем необґрунтовано та безпідставно, відтак, підлягають до скасування в судовому порядку.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 09.12.1994 №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

У рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 986,10 грн згідно платіжного документа ПН1672167 від 20.08.2024.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 1493,05 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 05.08.2024 за №№ 017686/0706, 017690/0706, 017692/0706.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф (код ЄДРПОУ 32606203, площа Ринок, буд. 18А, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 1 493 (одна тисяча чотириста дев'яносто три) гривні 05 (п'ять) копійок.

Учасникам справи рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Легенда-Ф (код ЄДРПОУ 32606203, площа Ринок, буд. 18А, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 07 квітня 2025 р.

Попередній документ

126621985

Наступний документ

126621987

Інформація про рішення:

№ рішення:	126621986
№ справи:	300/6495/24
Дата рішення:	31.03.2025
Дата публікації:	17.04.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (17.09.2025)
Дата надходження:	15.09.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

16.09.2024 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
30.10.2024 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
27.11.2024 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
11.12.2024 13:20	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
29.01.2025 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
17.02.2025 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
04.03.2025 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
18.03.2025 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
31.03.2025 13:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
14.04.2025 10:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
16.07.2025 14:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
20.08.2025 14:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд