15 квітня 2025 року м. Ужгород№ 640/5309/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису,-
04 березня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тесту - ОАСК) із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, код ЄДРПОУ 40224921), якою просила суд: «1. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил б/н від 04.12.2019 року, виданого ОСОБА_1 ; 2. Стягнути на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).».
Ухвалою ОАСК від 13 березня 2020 року було відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту - Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року. На підставі статті 1 Закону України № 2825-ІХ ОАСК ліквідований. На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-ІХ (в редакції Закону України № 3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
05 березня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийняті оскаржуваний припис, оскільки проведення перевірки здійснено з порушенням процедури, визначеною законодавством. Стверджує, що направлення на перевірку позивачу вручено не було, а проведення перевірки здійснено у відсутності позивача, якій копія акту та припису також не були вручені. Також зазначає, що обов'язковою умовою складання припису є встановлення під час перевірки факту порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Крім того, позивач вказує, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється саме щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники, якими є фізична особа - підприємець або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Оскільки, реконструкцію квартири проводив попередній власник квартири, позивач не належить до суб'єктів містобудування, а саме до замовника в розумінні вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто здійснення щодо неї позапланової перевірки не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свій відзив по справі відповідачем вмотивовано тим, що позапланова перевірка, на підставі якої винесено припис, проведена відповідно до норм чинного законодавства. За результатами проведеної перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності правомірно складено припис про усунення порушень.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 вересня 2013 року є співвласником 1/г квартири, за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23 вересня 2013 року державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 6-3625, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2596429 від 23.09.2013 року (а.с.а.с. 7-9).
Згідно технічного паспорта, виготовленого станом на 05 грудня 2012 року Київським міським бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 129419) вищезазначену квартиру попереднім власником ОСОБА_2 було самочинно реконструйовано з добудовою веранди (а.с.а.с. 10-13).
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 24-Б, на наслідками якої складено акт б/н від 04 грудня 2019 року (а.с.а.с. 19-38).
На підставі зазначеного акту, відповідачем було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 грудня 2019 року, яким встановлено порушення позивачем статті 34 частини 1, статті 39 частини1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.а.с. 39-41)
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року № 3038-VI.
Статтею 41 частиною 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Статтею 41 частиною 1 пунктом 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Статтею 39 частиною 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно із пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461 експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до пункту 3.2 та пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва. Реконструкція-перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Згідно із пунктом 3.15 ДБН В.1.2-14-2009 використання об'єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогами технічної документації.
При цьому, статтею 34 частиною 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі по тексту - Порядок № 553).
Згідно із пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Відповідно до пункту 7 абзацу 11 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 абзацом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Положеннями пунктів 16, 17 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 вересня 2013 року є співвласником 1/г квартири, за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23 вересня 2013 року державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 6-3625, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2596429 від 23.09.2013 року (а.с.а.с. 7-9).
На підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради Марченко Р. В. від 22 серпня 2019 року № 08/279/08/164-2416, Департамент розпочав проведення перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на АДРЕСА_3 (а.с.а.с. 67-72).
Направленням від 21 листопада 2019 року начальника управління контролю за будівництвом ОСОБА_3 , згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю» направлено для здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_3 . Строк дії направлення з від 21 листопада 2019 року до 04 грудня 2019 року (а.с.а.с. 73-75).
Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачеві було пред'явлено для проведення перевірки вказане направлення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 допустила останнього до проведення перевірки, та проставила відмітку про отримання направлення на його звороті (а.с. 75).
У той же час, ні приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядку №533 не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю завчасно попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу.
Від суб'єкта владних повноважень, відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед початком проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується із положеннями пункту 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд вказує на необґрунтованість тверджень позивача про неправомірність проведення відповідачем відповідної перевірки без попереднього повідомлення суб'єкта містобудування (у даному разі позивача) про проведення такої перевірки, оскільки останні не відповідають наведеним законодавчим положенням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №813/578/17.
За результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 04 грудня 2019 року, та враховуючи виявлені порушення видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 грудня 2019 року (а.с.а.с. 79-107).
Зазначені документи ОСОБА_1 отримала особисто 04 грудня 2019 року, про що свідчить відповідний запис та підпис останньої на вищевказаних документах.
Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регламентують здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок № 553, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано всіх встановлених вимог законодавства щодо порядку складання документів за результатами перевірки.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради діяв в межах повноважень та відповідно до норм діючого законодавства.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем дотримано процедуру здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак його дії щодо оскаржуваного припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил вчинені останнім в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, під час виїзду на місце встановлено, що планування квартири АДРЕСА_4 відповідає плану квартири технічного паспорта виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації від 05 грудня 2012 року. Згідно примітки до плану квартири АДРЕСА_4 технічного паспорта, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації від 05 грудня 2012 року, квартира АДРЕСА_4 самочинно реконструйована шляхом добудови веранди 1/29,0 кв. м, влаштування дверного прорізу в капітальній стіні та влаштування окремої вхідної групи (а.с.а.с. 116-129).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.12.2019 № 191391823 квартира АДРЕСА_4 у вигляді спільної часткової власності розміром частки 1/2 належить ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності свідоцтво про право на спадщину номер: 6-3625 виданий 23.09.2013 Шостою Київською державною нотаріальною конторою, та у вигляді спільної часткової власності розміром частки 1/2 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (на час складання матеріалів неповнолітній), підстава виникнення права власності свідоцтво про право на спадщину номер: 6-1616 виданий 18.04.2013 Шостою Київською державною нотаріальною конторою (а.с.а.с 111-113).
Згідно свідоцтв про право на спадщину № 6-3625 та № 6-1616 квартира АДРЕСА_4 належала на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2005, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 14.09.2005 за № 2435 ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с. 114, 115).
З огляду на вище викладене встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , реконструювала квартиру АДРЕСА_4 без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, станом на 2012 рік без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, яка діяла на той час).
Відповідно до статті 39 частини 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
При цьому вказані вище норми законодавства не визначають конкретних суб'єктів, яким заборонено здійснювати експлуатацію, а забороняють її в цілому.
Суд зауважує, що на момент розгляду даної справи, документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об'єкту до суду надано не було.
Враховуючи викладене та те, що позивачем експлуатується об'єкт, не прийнятий в експлуатацію (самочинно реконструйована квартира), що не спростовано позивачем, суд приходить до висновку, що припис відповідача є правомірними та відсутні підстави для їх скасування.
Щодо посилання позивача на те, реконструкцію квартири проводив попередній власник квартири, а не позивач, суд зазначає, що оскарженим приписом зобов'язано позивача привести у первинний стан реконструйовану квартиру за експлуатацію об'єкту, не прийнятого в експлуатацію, а не за реконструкцію вказаного об'єкту. Поряд з цим, на момент проведення перевірки власником квартири АДРЕСА_4 , є позивач, доказів іншого до суду надано не було.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Застосоване судом законодавство - використане у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (Шостий апеляційний адміністративний суд).
СуддяС.Є. Гаврилко