Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2025 року Справа №200/1724/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 , позивач, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами (з урахуванням уточнень):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не видання наказу, та не нарахування і не виплати щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 матері військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України №884 від 30 березня 2016 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, починаючи з 08 листопада 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, згідно якого нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матері щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України №884 від 30 березня 2016 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, починаючи з 08 листопада 2024 року, і здійснювати виплати на картрахунок НОМЕР_2 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
25 березня 2025 року до суду надійшла заява позивача щодо усунення недоліків позовної заяви, з метою виконання вимог ухвали суду від 14 березня 2025 року, до якої додано уточнену позовну заяву та доказ сплати судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року вирішено ряд питань, зокрема, відкрито провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано визначені судом докази, встановлено та роз'яснено порядок надання заяв по суті та доказів.
15 квітня 2025 року представник відповідача звернуся до суду із клопотанням, в якому просив суд здійснювати розгляд адміністративної справи №200/1724/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що командування Військової частини НОМЕР_1 вважає за можливе просити суд про перехід в загальне провадження або у спрощене провадження з викликом сторін з метою дослідження первинних документів; витребування доказів у підтвердження необґрунтованості позовної заяви; витребування у позивача оригіналів доказів та їх дослідження; допиту свідків; можливості надати пояснення по суті справи; реалізації права задати питання позивачу по суті позовних вимог; витребування матеріалів кримінального провадження за фактом підроблення документів.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд керувався наступним.
Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Зі змісту положення частини другої статті 12 КАС України вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи незначної складності, але й інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Виключний перелік категорій справ, які повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, визначено частиною четвертою статті 12 КАС України.
Відтак, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Зі змісту позову вбачається, що дана справа не належить до категорій справ, на яку поширюються правила частини четвертої статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України.
Отже, вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа належить на розсуд суду, крім випадків передбачених частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 260 КАС України).
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення, розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (частина четверта статті 260 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При цьому, пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України визначено, що якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Виходячи з вищезазначеного, суд, за власним переконанням, оцінює характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі та при відкритті провадження вирішує питання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з ухвали суду 31 березня 2025 року суд дійшов висновку про те, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і, відповідно, призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У взаємозв'язку з наведеним суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ.
Так, у пункті 44 Рішення ЄСПЛ від 13 березня 2018 року у справі «Mirovni Institut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).
Водночас, суд звертає увагу відповідача, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загальний чи спрощений.
Суд забезпечив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №200/1724/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Разом із тим, представником відповідача не доведено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом дослідження письмових доказів, адже останній не обмежений в праві надавати заяви по суті справи, пояснення та докази в письмовій формі.
До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав та не заперечував проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Натомість, відповідач, який подав такі заперечення, - є суб'єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваних дій, вчинених в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.
Підсумовуючи, враховуючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Водночас, відповідачем не доведено, що спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін. Відтак, клопотання в цій частині також не підлягає задоволенню.
В свою чергу, з метою всебічного встановлення обставин справи, суд вважає доцільним зазначити, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не перешкоджає виконанню сторонами вимог частини першої статті 77 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) шляхом викладення доводів в заявах по суті в порядку, передбаченому положеннями статті 261 КАС України.
Керуючись статтями 12, 257, 258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. В задоволенні клопотання відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Молочна