Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2025 року Справа№200/2506/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Відділ адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними та скасування постанов,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федосенка Сергія Анатолійовича від 24 лютого 2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 77290445, а також всі наступні постанови, ухвалені в межах зазначеного виконавчого провадження: постанову про арешт коштів від 27 березня 2025 року, постанову про визначення мінімальних витрат від 27 березня 2025 року, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 березня 2025 року.
Позов обґрунтовував тим, що оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята щодо примусового виконання постанови від 28 лютого 2024 року серії ЕНА № 1545455 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Про існування цієї постанови дізнався 28 березня 2025 року - після відкриття застосунку АТ «Ощадбанк» та перевірки свого банківського рахунку, коли побачив, що на рахунок накладено арешт (хоча за день до цього рахунок працював). Після цього дізнався про наявність щодо нього виконавчого провадження.
Постанову про відкриття виконавчого провадження вважав протиправною, оскільки:
- виконавчий документ було пред'явлено до виконання з порушенням строку, встановленого ст. 303 Кодексу України про адміністративне правопорушення (три місяці з дня набрання постановою законної сили; строк сплив 28 травня 2024 року);
- у матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про примусове виконання рішення;
- документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не є оригіналом (не містить особистого підпису уповноваженої особи, що є обов'язковою вимогою відповідно до ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації»), що виключає можливість відкриття виконавчого провадження. Також документ не містить строк пред'явлення рішення до виконання;
- у постанові зазначено невірну адресу боржника (замість вул. Кутузова вказано «вул. Тузова», замість м. Донецьк - «Краматорський р-н, сщ. Донецьке»), що унеможливлює належне повідомлення боржника та своєчасну реалізацію його прав;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не була вручена чи надіслана йому рекомендованим листом, що порушуло вимоги ст. 287 Кодексу України про адміністративне правопорушення (право на оскарження постанови);
- постанова про відкриття виконавчого провадження не була йому надіслана.
Вважав, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, тому всі постанови у такому виконавчому провадженні також підлягають скасуванню.
Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було.
Третя особа подала письмові пояснення, в яких зазначала, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 28 лютого 2024 року серії ЕНА № 1545455 винесено щодо ОСОБА_1 . Реєстром від 17 квітня 2024 року №13591/41/11/4-2024 постанову направлено до Слов?янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв'язку з відсутністю інформації щодо сплати штрафу або оскарження постанови.
Позивач та представники інших учасників справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що 28 лютого 2024 року посадовою особою Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ОСОБА_1 Департаментом патрульної поліції щодо ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 33, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення винесена постанова від 28 лютого 2024 року серії ЕНА № 1545455 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові також зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення в порядку примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 680 грн.
Вказана постанова не містить підпису особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності; запис про відмову від підпису або отримання копії постанови; відмітку про те, що її надіслано рекомендованим листом поштою.
В постанові зазначена дата набрання нею законної сили - 28 лютого 2024 року; строк пред'явлення її до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
21 лютого 2025 року вказана постанова разом із заявою Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про примусове виконання рішення (заява без дати та номеру) надійшла на примусове виконання (про що наявна інформація в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (в розділі «Інформація про виконавче провадження»)).
Постановою головного державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 лютого 2025 року відкрито виконавче провадження ВП № 77290445 з примусового виконання вказаної постанови про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 680 грн.
Стягувачем у постанові зазначений Відділ адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
В межах цього виконавчого провадження винесені постанови:
- від 27 березня 2025 року «Про арешт коштів боржника»,
- від 27 березня 2025 року «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження»;
- від 27 березня 2025 року «Про повернення виконавчого документа стягувачу» (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1 та 2 ст. 12 вказаного Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 цього Закону).
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 13 вказаного Закону порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Статтею 300 вказаного Кодексу визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Порядок провадження по виконанню постанов про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 307 - 310).
Згідно з ч. 1 ст. 307 вказаного Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтю ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, і визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Інших строків для виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, законодавством не передбачено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року в справі №923/971/19 зазначила, що під час виконання судових рішень поряд з нормами Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження» має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.
Враховуючи наведене строки, що визначені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є загальними, і вони мають бути застосовані з урахуванням інших нормативних актів.
Для виконавчого документа, про який йдеться в даній справі, стаття 303 Кодексу України про адміністративне правопорушення є спеціальною, відповідно до якої, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Отже, згідно з наведеними вимогами законодавства відлік строку пред'явлення такої постанови як виконавчого документу до примусового виконання починається з дня набрання такою постановою законної сили, але не може бути більше, ніж три місяці з дня її винесення.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 зазначеного Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена 28 лютого 2024 року, тому строк пред'явлення її як виконавчого документа до виконання - по 28 травня 2024 року.
Разом з тим, вказана постанова подана на примусове виконання 21 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що встановлений ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Посилання третьої особи на протилежне є неприйнятними, оскільки не підтверджені належними доказами.
Крім того, вказана постанова не містить підпису особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності; запис про відмову від підпису або отримання копії постанови; відмітку про те, що її надіслано рекомендованим листом поштою, - тобто не містить інформації, наявність якої дає право говорити про набрання нею законної сили.
Саме по собі проставлення в постанові такої відмітки без заповнення відповідних граф та наявності відповідних доказів не є свідченням набрання нею законної сили.
Як пояснив позивач, постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, йому вручена чи надіслана на його адресу не була, що позбавило його права на її оскарження.
Як пояснила третя особа, постанова направлена на примусове виконання у зв'язку з відсутністю інформації щодо сплати штрафу або оскарження постанови.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що постанова не набрала законної сили і, відповідно, не підлягала виконанню в примусовому порядку.
Вказані обставини та вимоги законодавства державним виконавцем враховані не були, що призвело до помилкового винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З огляду на наведене з метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження та інші, винесені в межах такого виконавчого провадження постанови, підлягають визнанню неправомірними та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 32, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Поштова, 44; код ЄДРПОУ 34974684), третя особа Відділ адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9; адреса електронної пошти kyiv@patrol.police.gov.ua), про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати постанову головного державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 лютого 2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 77290445, а також винесені в межах цього виконавчого провадження постанови: від 27 березня 2025 року «Про арешт коштів боржника», від 27 березня 2025 року «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження», від 27 березня 2025 року «Про повернення виконавчого документа стягувачу».
Стягнути зі Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Поштова, 44; код ЄДРПОУ 34974684) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя Т.В. Логойда