Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 квітня 2025 року Справа№200/244/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Свідера Василя Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
13.01.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов Свідера Василя Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) з вимогами:
- визнати бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 20315,52 грн, що був утриманий з грошової компенсації за піднайом (найом);
- стягнути з НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) 20315,52 грн грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень у період з 2023-2024 року, яку отримував ОСОБА_1 , на його користь.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач з 2015 по жовтень 2024 року проходив військову службу у Державній прикордонній службі, зокрема у НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ). Після звільнення з військової служби та отримання особистих карток грошового забезпечення та архівних відомостей, позивачу стало відомо, що під час виплати йому грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень у період 2023-2024 років був утриманий податок на доходи з фізичних осіб та не проведено грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що був утриманий з таких виплат. На звернення до відповідача щодо компенсації сум податку, отримав відмову, що стало підставою звернення до суду.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, згідно із законодавством здійснюється виключно за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове утримання військовослужбовців».
Разом з тим, підпунктом 1 пункту 2.5.3 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, визначено, що за кодом 2730 «Інші видатки населенню» виплачується оплата безоплатно наданих квартир і комунальних послуг у випадках, визначених законодавством; компенсація вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, визначених законодавством; забезпечення Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника коштами на представницькі цілі згідно із законодавством; компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень військовослужбовцям, особам, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та особам рядового і начальницького складу, незабезпеченим таким житлом.
Отже, виплата грошової компенсації за піднайом здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2730 «Інші видатки населенню». Оскільки згідно з Інструкцією № 333, компенсаційні виплати, передбачені п.2-5 Порядку №44, фінансуються за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», а виплати компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень фінансуються за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2730 «Інші видатки населенню», а не за рахунок коштів, які передбачені на грошове забезпечення військовослужбовців (код економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове утримання військовослужбовців»), то на них не поширюється норма п. 168.5 ст. 168 ПКУ.
Позивач надав відповідь на відзив у якому висловив незгоду з позицією відповідача та вказав, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям, які проходять і виконують обов'язки військової служби, в тому числі військовослужбовцям Державної прикордонної служби.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 27.07.2015 по 23.10.2024 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, в тому числі у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_2 ), що підтверджується копією витягу з послужного списку та не є спірним між сторонами.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.06.2022.
Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.10.2024 №358-ОС «Про особовий склад» капітана 3 рангу ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Остаточною датою закінчення проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_1 є 23.10.2024.
Згідно з архівною відомістю №25 за період з січня 2023 по грудень 2023 року, ОСОБА_2 отримував компенсацію за піднайм житла з лютого по грудень 2023 року у загальному розмірі 64416 грн, податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) піднайом житла склав 11594,88 грн.
Згідно з архівною відомістю №1 за період з січня 2024 по жовтень 2024 року, позивач отримував компенсацію за піднайм житла з лютого по жовтень 2024 року у загальному розмірі 48448 грн, податок на доходи фізичних осіб піднайом житла склав 8720,64 грн.
При цьому, компенсація ПДФО піднайом житла не здійснювалася ані у 2023, ані у 2024 році.
28.11.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України із заявою щодо виплати грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що був утриманий з грошової компенсації за піднайом (найом) житла у 2023-2024 роках.
Листом від 10.12.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав відшкодування податку, оскільки грошова компенсація, що виплачується військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень, відповідно до Порядку №450 не зазначена у переліку пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, а отже оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиплати сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з компенсації за піднайом житла, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011).
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону № 2011 держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 пункту 1 статті 12 Закону № 2011 передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Згідно з абзацом 4, 5 пункту 1 статті 12 Закону № 2011 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов'язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 10 пункту 1 статті 12 Закону № 2011 встановлено, що у разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Аналіз наведених норм Закону № 2011 свідчить про те, що грошове забезпечення визначене статтею 9, водночас статтею 12 врегульовано питання забезпечення військовослужбовців житлом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 затверджений виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень (далі -Порядок № 450).
Пунктом 1 Порядку № 450 встановлено, що цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі - грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби: особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, Адміністрація Держспецзв'язку, її територіальний орган, Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, підрозділ урядового фельд'єгерського зв'язку, територіальний підрозділ, заклад, установа чи організація Держспецзв'язку (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: - у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; - в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
В подальшому постановою Уряду від 27.12.2018 № 1160 внесено зміни до Порядку №450 та змінено назву.
Пункти 1 і 2 викладено в такій редакції:
1. Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКА.
2. Особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує:
у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази.
Суд зазначає, що розмір нарахованої та виплаченої грошової допомоги не є спірним у цій справі, отже судом не перевіряється.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 450 виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених, зокрема Міноборони на відповідний рік.
Відповідно до пункту 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку № 450.
Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затверджено Порядок № 450 відповідно до статті 12 Закону № 2011.
На виконання Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 Адміністрація Державної прикордонної служби України наказом від 20.12.2007 № 1040 затвердила Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (далі Інструкція 1040).
Абзацом 2 пункту 1.3 Інструкції встановлено, що для інших військовослужбовців орган Державної прикордонної служби зобов'язаний орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або на бажання військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення в установленому порядку.
В подальшому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі Інструкція №26).
Пунктом 3 Розділу І Інструкції № 26 встановлено, що у разі відсутності службових жилих приміщень військовослужбовці та члени їх сімей розміщуються в гуртожитках, сімейних гуртожитках, а військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі,- у спеціально пристосованих казармах (далі - службова жила площа) або орган Держприкордонслужби орендує їм житло чи за їх бажанням виплачує їм грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення у встановленому законодавством порядку.
Подібна за змістом норма міститься в пункті 6 Розділу ІІІ Інструкції № 26.
Матеріалами справи підтверджено факт виплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) житла та утримання з неї сум податку на доходи фізичних осіб, з лютого по грудень 2023 року у розмірі 11594,88 грн, з лютого по жовтень 2024 року у розмірі 8720,64 грн, що загалом становить 20315,52 грн.
Статтею 165 Податкового кодексу України визначено доходи, які не включаються до доходу.
Так, пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян».
Суд звертає увагу, що зазначена грошова компенсація (інша виплата) покликана на тимчасове забезпечення військовослужбовця житлом для виконання службових обов'язків.
Постановою № 44 від 15.01.2004 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).
Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) (пункт 1 Порядку № 44).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Отже, грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень відносить на інших виплат військовослужбовців ДПС України, а тому утримані суми податку з доходів фізичних осіб підлягають компенсації.
Суд зазначає, що грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень є виплатою, право на яку позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, а відтак на неї розповсюджуються приписи положення п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України.
Відповідач зазначив, що компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень фінансується по коду економічної класифікації витрат бюджету 2730 «Інші видатки населенню», а не за рахунок коштів, якими передбачено грошове забезпечення військовослужбовців (код економічної класифікації витрат бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»), отже, на неї не поширюється норма п. 168.5 ст.168 Податкового кодексу України. Тобто податковий агент який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 198.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
На переконання суду, в цьому випадку відсутній взаємозв'язок коду економічної класифікації видатків бюджету з положенням п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а відтак зазначені твердження суд відхиляє.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації суми податку на доходи з фізичних осіб відповідно Порядку № 44.
При цьому, зважаючи на те, що розмір суми податку на доходу з фізичних осіб, що був утриманий з грошової компенсації ОСОБА_1 за піднайом (найом) житлових приміщень за 2023-2024 роки у загальному розмірі 20315,52 грн підтверджується матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача такої суми.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Свідера Василя Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за 2023-2024 роки.
Стягнути з НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсацію за піднайом (найом) житлових приміщень за 2023-2024 роки в сумі 20315,52 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв