17 лютого 2025 рокуСправа №160/32655/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.10.2024 року, що викладено в листі №55752-40645/3-01/8-0400/24 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року на посаді водія автотранспортних засобів що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року в Приватному акціонерному товаристві «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» та здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 з додаванням до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплати по щомісячних пенсійних виплатах за період з 10.08.2024 року по дату винесення судового рішення, яка виникла у зв'язку з неправильним нарахуванням пенсії при її призначенні внаслідок неправомірного рішення відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року на посаді водія автотранспортних засобів, що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії та її розрахунку відповідачем не зараховано до пільгового періоду за Списком № 1 періоди роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року на посаді водія автотранспортних засобів що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ». Причиною незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 зазначено перерву в атестації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
06.01.2025 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що для зарахування періоду роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року на посаді водія автотранспортних засобів що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до стажу роботи позивача за Списком № 1 немає підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.08.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою стосовно не зарахування періоду роботи з 14.08.2019 по 15.06.2020 до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Листом від 14.10.2024 року №55752-40645/3-01/8-0400/24 відповідач повідомив, що атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проведена згідно наказів: № 660 від 05.10.1994, № 566 від 27.09.1999, № 856 від 03.09.2004, № 912 від 01.09.2009, № 556 від 14.08.2014 та № 560 від 16.06.2020, тому, до пільгового стажу роботи за Списком № 1, зокрема, не зарахований період роботи з 14.08.2019 по 15.06.2020.
Позивач не погодився з діями відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 14.08.2019 по 15.06.2020 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що і стало предметом даного позову.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Трудова книжка, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та згідно із п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до записів трудової книжки позивач у оскаржуваний період працював з 14.08.2019 по 15.06.2020 на посаді водія автотранспортних засобів що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Згідно із п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.92 (далі - Порядок №442) атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Пунктом 10 Порядку №442 передбачено, що результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Пунктом 4.2 Порядку №383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Також суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Такий висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Період роботи позивача на «Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті» після призначення пенсії за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджено результатами проведених атестацій робочих місць за умовами праці.
За їх результатами, що були затверджені наказами по комбінату № 557 від 14.08.2014 року, № 560 від 16.06.2020 року, позивачу було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № .
Атестація робочих місць, яка мала бути проведена роботодавцем у строк до 14.08.2019 року, не була завершена своєчасно.
Зі змісту положень Порядку № 442 вбачається, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними повноваженнями, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Таким чином, порядок проведення атестації робочих місць не залежить від волі позивача та перебуває поза можливістю впливу на нього.
За таких умов, період роботи позивача з 14.08.2019 по 15.06.2020 на посаді водія автотранспортних засобів що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту, має бути врахований як стаж роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.
Відтак суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано до пільгового стажу період роботи позивача з 14.08.2019 по 15.06.2020 на посаді водія автотранспортних засобів що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Стосовно зарахування ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року по 15.06.2020 року в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 з додаванням до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та здійснити перерахунок пенсії, нарахувати та виплатити позивачу суму недоплати по щомісячних пенсійних виплатах за період з 10.08.2024 року по дату винесення судового рішення, яка виникла у зв'язку з неправильним нарахуванням пенсії при її призначенні внаслідок неправомірного рішення відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 14.08.2019 р. по 15.06.2020 р. на посаді водія автотранспортних засобів, що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», суд зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо здійснення перерахунку пенсії із додаванням до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, оскільки в цьому випадку предметом спору цієї справи є саме не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», а вимоги щодо обрахунку стажу, стосуються можливого порушення права позивача на майбутнє, та є передчасними.
Враховуючи викладене, з метою належного способу захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд зробив висновок, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року на посаді водія автотранспортних засобів, що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та провести перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 09.12.2024.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування до пільгового стажу період роботи за Списком №1 ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 14.08.2019 по 15.06.2020 на посаді водія автотранспортних засобів, що зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси із кар'єру автоколони №1 цеху технологічного автотранспорту в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 14.08.2019 року по 15.06.2020 року в Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький Гірничо-збагачувальний комбінат» та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна