Справа № 744/699/24 Головуючий у 1 інстанції Смага С. В.
Провадження № 33/4823/345/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
15 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Голика Є. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працююча, проживаюча по АДРЕСА_1 , зареєстрована у АДРЕСА_2 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 09 червня 2024 року о 23 год. 25 хв. по вул. Центральній, біля будинку № 6, у м. Семенівка, Новгород - Сіверського району Чернігівської області, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Голик Є. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцевому суді, а тому була позбавлена можливості надати особисто пояснення, а саме надати докази на спростування її винуватості. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи мав відбутися 10.07.2024. Цього дня ОСОБА_1 прибула до Семенівського районного суду Чернігівської області, проте як з'ясувалося, справа на той час до суду ще не надійшла. Згідно матеріалів справи надійшла тільки 15.07.2024.
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_2 , але згідно матеріалів справи повістки їй направлялися за адресою: АДРЕСА_1 , де їй ніхто вручити їх не міг.
Вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки Акт огляду на стан сп'яніння, який був складений поліцейським та доданий до матеріалів справи, мав бути вручений поліцейським Кожерській Т. І. і тільки після ознайомлення з даним Актом та його отримання ОСОБА_1 . Акт огляду на стан сп'яніння був би допустимим доказом у справі.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та її захисник Голик Є. В. не прибули, повідомлені про день і час розгляду за два тижні до початку судового засідання, їх явка в апеляційний суд є необов'язковою.
Переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду були повернуті не врученими з довідками відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 була повідомлена про те, що розгляд справи відбудеться у Семенівському районному суді Чернігівської області.
Розглядаючи справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції вірно врахував практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, повинна добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прибувши в місцевий суд до того часу, як суд отримав щодо ОСОБА_1 матеріали, остання не повідомила дійсного місця свого проживання, як не зробила цього під час складання протоколу.
Загально відомо, що м. Семенівка Чернігівської області та її околиці перебувають у зоні інтенсивного обстрілу ворогом, і місцеві жителі покинули свої будинки та місце проживання, переїхавши у більш безпечні населені пункти подалі від кордону.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається як зупиняється транспортний засіб марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка відразу повідомила, що навчається керувати автомобілем, посвідчення водія не одержувала.
Під час перевірки працівником поліції документів та спілкуванні з водійкою ОСОБА_1 , у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які в подальшому стали підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Драгер, результат огляду був позитивний - 2,33 проміле.
Поліцейські цілком правомірно підозрювали водійку, що та перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду підозри підтвердив.
Відеозапис з відео-реєстратору поліцейського, є засобом об'єктивного контролю, оскільки не залежить від суб'єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є одним із ключових доказів для прийняття законного рішення по справі.
На вказаному відеозапису безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративних матеріалів. Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів за результатами її огляду із застосуванням технічного приладу Драгер, ОСОБА_1 не висловлювала, що підтверджується її підписами: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 253681 від 09.06.2024; в квитанції - роздруківці з приладу Драгер; в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху, забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, наведених у постанові суду, оскільки винуватість правопорушниці у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом доведена матеріалами справи та зібраними у ній доказами.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника адвоката Голика Є. В. залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець