Справа № 522/7792/24-Е
Провадження № 2/513/145/25
Саратський районний суд Одеської області
15 квітня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Миргород В.С.
при секретарі судового засідання Русавської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження зі викликом учасників справи, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -
16 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (далі - ТОВ "ФК" Фінтраст Україна") звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на таке.
29 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №5460209 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складає 25000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 з терміном повернення 30 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,90% в день. 28 лютого 2022 року кредитний договір було пролонговано, а користування кредитом було продовжено до 90 календарних днів. У зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами за період з 25 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року. У період з 01 травня 2022 року по 26 серпня 2022 року нарахування процентів здійснено за стандартною процентною ставкою. 19 травня 2022 року за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 15 437,50 грн та надання можливості виконання боргових зобов'язань строком до 28 травня 2022 року задля змоги відповідача вийти на звичний графік платежів за договором та виконання зобов'язання, плативши тіло кредиту, по що було повідомлено в особистий кабінет Споживача. Однак, відповідач не скористалася наданою можливістю, у строк до 28 травня 2022 року зобов'язання за договором не виконала, угоди щодо пролонгації строку дії кредитного договору не уклала, у зв'язку з чим відповідно до п. 4.3 Договору кредитний договір було пролонговано ще на 90 календарних днів. 07 червня 2022 року відповідач здійснила часткову оплату процентів у розмірі 50,00 грн та 15 вересня 2022 року часткову оплату процентів у розмірі 260,00 грн.
25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
Станом на 16 травня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 71 715,00 грн, з яких: 25 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 46 715,00 грн по нарахованим процентам.
З урахуванням зазначеного, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в розмірі 71 715,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року справу передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.
Відповідно до розпорядження виконуючої обов'язки голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А. Дем'янової від 25 червня 2024 року справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2024 року справу передано на розгляд судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом учасників справи; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав проти заочного розгляду справи заперечень не мав (Вх.№1258/25-Вх від 24.02.2025 р.).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яку повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що 29 січня 2022 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 в електронній формі підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М679199, 29.01.2022 18:47:15 Паспорт споживчого кредиту, який містить умови щодо порядку та розміру нарахування заборгованості за кредитом, відсотками, а також нарахування штрафу.
29 січня 2022 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 був укладений договір № 5460209 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала від ТОВ "Авентус Україна" грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 25 000,00 грн терміном на 30 днів.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М679199,29.01.2022 18:47:15.
У пункті 1.5.1 вказаного вище договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,90% в день, яка застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Додатком №1 до вказаного вище договору № 5460209 від 29 січня 2022 року погоджено Графік платежів та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, знижена процентна ставка 0,95% в день та застосовується, якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник лояльності отримає знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більш ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише, як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Якщо споживач є учасником програми лояльності розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі. Якщо споживач не є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв'язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача.
29 січня 2022 року позивач видав відповідачу кредит у розмірі 25 000,00 грн шляхом перерахування на зазначений відповідачем банківський рахунок маска картки НОМЕР_1 .
Факт отримання коштів відповідачем не спростовано та підтверджено повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 26 лютого 2025 року № 20.1.0.0.0/7-250220/30788-БТ, згідно якого на ім'я відповідача у банку емітовано карту № НОМЕР_2 (ІВАN НОМЕР_3 ), на яку 29 січня 2022 року здійснено переказ коштів на суму 25 000,00 грн (вх № 2271/25-Вх від 07.04.2025 р.).
Позивач виконав умови Договору, перерахувавши відповідачу кошти, а остання порушила зобов'язання за кредитним договором, кошти на погашення кредиту сплатила частково, 07 червня 2022 року відповідач здійснила часткову оплату процентів у розмірі 50,00 грн та 15 вересня 2022 року часткову оплату процентів у розмірі 260,00 грн.
Згідно з розрахунком, заборгованість за договором кредиту становить 71 715,00 грн, з яких: 25 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 46 715,00 грн по нарахованим процентам.
01 березня 2022 року, 29 травня 2022 року ТОВ «Авентус Україна» на адресу ОСОБА_1 були направлені повідомлення про виконання зобов'язання за кредитним договором, які останньою залишенні без реагування.
25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором № 5460209 від 29 січня 2022 року у розмірі 71 715,00 грн, що також підтверджується копією витягу з Реєстру боржників від 25 вересня 2023 року до Договору факторингу.
25 вересня 2023 року ТОВ «Авентус Україна» письмово повідомило ОСОБА_1 про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтрат Україна».
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
За положенням п. 3.1 кредитного договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році.
Відповідно до підпункту 4.3.1 Кредитного договору передбачено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до підпункти 4.2.2.-4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Підпунктом 4.3.2. Кредитного договору передбачено, що споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в підпункті 4.3.1. Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому пунктом 4.2. Договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, позичальник у період з дати укладення договору протягом строку його дії оплату суми нарахованих процентів не здійснив, а тому відбулася автопролонгація договору на умовах зазначених у п.4.3, на строк 90 календарних днів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №28/03-2024 від 28 березня 2024 року, укладеного з адвокатом Городніщевою Є.О.; звіт про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року; рахунок на оплату послуг по договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року, а саме: за збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви та стягнення заборгованості (3 години - 3000,00 грн), складення позовної заяви (5 годин - 5 000,00грн), подання до суду позовної заяви (2 години - 2 000,00грн), загалом 10 годин, загальною вартістю 10 000,00 грн; платіжну інструкцію № 35050 від 13 травня 2024 року про перерахування коштів позивачем адвокату у сумі 10 000,00 грн.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребували значних витрат часу, зміст позовної заяви, що є звичайним для даного виду правовідносин, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн відповідатимуть засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача, решта витрат нараховані без врахування зазначених принципів, а тому відшкодуванню не підлягають.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, заборгованість за договором № 5460209 про надання споживчого кредиту від 29 січня 2022 року станом на 16 травня 2024 року у розмірі 71 715,00 грн (сімдесят одна тисяча сімсот п'ятнадцять грн 00к.), з яких: 25 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 46 715,00 грн по нарахованим процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 к.)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі грн 00к.).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено15 квітня 2025 року.
Суддя В. С. Миргород