Справа №521/4243/25
Провадження №2/522/5083/25
15 квітня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,-
10 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю надійшли матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Згідно ч.3 ст.28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Проте, у позовній заяві відсутні посилання позивача на застосування правил альтернативної підсудності.
Передаючи справу за підсудністю, суд в ухвалі від 20 березня 2025 року зазначив про те, що оскільки місцем завдання шкоди є м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, то справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу - юридичній особі не завдано збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Більше того, предметом спору є відшкодування страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП.
Отже, позивач не належить до категорії осіб, які у даній справі мають право застосовувати альтернативні правила підсудності, встановлені статтею 28 ЦПК України.
Такий висновок суду узгоджується із позицією ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові по справі № 462/375/17 від 17 січня 2019 року.
Тому, підлягають застосуванню загальні правила підсудності, встановлені ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи те, що відповідачем у вказаному позові є фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України та керуючись положеннями ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь за №1286333 з якого надійшла до суду 12.04.2025 року, та з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в межах Лівобережного району міста Маріуполя.
Згідно розпорядження ВС від 06.03.2022 року № № 1/0/9-22, територіальну підсудність справ Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя змінна на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Саме тому, суд вважає, що дана справа була помилково передана за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, а справа територіально підсудна саме Ленінському районному суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У статті 32 ЦПК України вказує на те, що не допускаються спори між судами про підсудність.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а у випадку їх неврахування, повинен це обгрунтувати.
Згідно Постанови ВП ВС від 26.08.2019 по справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Тому, враховуючи те, що цивільна справа №521/4243/25 була помилково передана за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, а підстави для розгляду цивільної справи №521/4243/25 Приморським районним судом м. Одеси - відсутні, суд доходить до висновку про те, що справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (49128, м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, вул. Коробова, 6).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 378 ЦПК України, суд,-
Матеріали цивільної справи №521/4243/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу передати за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (49128, м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, вул. Коробова, 6).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передачу справи №521/4243/25 на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (49128, м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, вул. Коробова, 6) здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Косіцина В.В.