Справа № 522/7172/24-Е
Провадження № 2/522/3121/25
19 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Морозовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (надалі - АТ «ПУМБ») звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 19.10.2020 на підставі кредитного договору №1001712699802 видано кредит у сумі 100000,00 грн. Відповідач здійснював платежі по договору до 17.06.2023 року, надалі жодних платежів за кредитним договором не надходило.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.02.2024 складає 91858,53 грн., з яких:
-36985,32 грн. - заборгованість за кредитом;
-3,82 грн. - заборгованість за процентами;
-54869,39 грн. - заборгованість за комісією.
Банк направив письмову вимогу ОСОБА_1 на адресу його проживання, яку він вказав у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість погашена відповідачем не була.
Враховуючи наведене, позивач звертається до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 91858,53 грн., а також понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Приморського районного суду від 27 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25 червня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання для надання відзиву на позовну заяву.
28 серпня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання у зв'язку з пошуком адвоката.
Сторони в судове засідання не з'явились. В позовній заяві представник позивача заявив про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів. Відповідач про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань чи відзиву до суду не надходило.
Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позовної заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.10.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1001712699802, у відповідності до умов якого останньому виданий кредит в розмірі 100000,00 грн. строком на 36 місяців. У відповідності з паспортом споживчого кредиту (пункт 4.1) щомісячна комісія за користування кредитом складає 2,99 % (банк нараховує комісію щомісячно від суми кредиту, наданого на споживчі цілі), процентна ставка фіксована та складає 0,01% річних (а.с. 24).
01.02.2024 за вих. №КНО-44.2.2/74 позивач направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення) за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . В якій запропонував ОСОБА_1 сплатити заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 91858,53 грн протягом тридцяти днів в дня отримання вказаної вимоги. Проте відповідачем не було вчинено ніяких дій щодо сплати заборгованості.
Кредитор виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі.
За розрахунками позивача заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» 01.02.2024 складає 91858,53 грн., з яких:
-36985,32 грн - заборгованість за кредитом;
-3,82 грн - заборгованість за процентами;
-54869,39 грн - заборгованість за комісією.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З положень п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Разом з тим, У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Аналізуючи викладене та надані позивачем докази, суд вбачає, що кредитор зобов'язує позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту, що становить 2,99% щомісячно від суми наданого кредиту та складає 54869,39 грн., що є несправедливим.
У постанові ВС від 15 лютого 2023 року у справі № 920/437/22 зазначено, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від установлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18).
Суд наголосив, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (подібний висновок міститься й у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. у справі № 7-рп/2013).
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 36989,14 грн., з яких: - 36985,32 грн. - заборгованість за кредитом; - 3,82 грн. - заборгованість за процентами. Позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за користування кредитом в розмірі 54869,39 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження сплати позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень було надано платіжну інструкцію №1989 від 16.04.2024 р.
Оскільки вимога позивача про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 975,44 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 509, 512, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 354 ЦПК України; -
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість за кредитним договором в розмірі 36989 (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 14 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) витрати зі сплати судового збору в розмірі 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 44 копійки.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено та підписано 04 квітня 2025 року.
Суддя: