Справа № 463/2481/25
Провадження № 11-п/811/55/25 Доповідач: ОСОБА_1
14 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові подання голови Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, -
встановила:
затверджений прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_7 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024141360001497, внесеному до ЄРДР 29 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 , надійшов на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова.
В поданні, яке надійшло до апеляційного суду 09 квітня 2025 року, голова суду ОСОБА_5 покликається на те, що вищезазначене кримінальне провадження не підсудне Личаківському районному суду м. Львова, так як місцем вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України кримінального правопорушення, з врахуванням фабули обвинувачення викладеної в обвинувальному акті, є місцезнаходження ТОВ «ВФ «Львів-Телеком», що за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 18, кімната 609, (куди були перераховані кошти), оскільки зловживання службовим становищем належить до злочинів з матеріальним складом і визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Просить вирішити питання щодо визначення підсудності кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та направити таке на розгляд до Франківського районного суду м. Львова.
Перевіривши матеріали судової справи та доводи подання, колегія суддів вважає, що таке задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Ч.2 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду.
Як вбачається з обвинувального акта, обвинуваченому ОСОБА_6 інкриміновано дії щодо зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.
Згідно з усталеною практикою та науково-правовою доктриною, зловживання владою або службовим становищем (ч.1 ст. 364 КК України) є злочином із матеріальним складом, тобто вважається закінченим лише з моменту настання суспільно небезпечних наслідків - істотної шкоди.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що визначення територіальної підсудності кримінального провадження ґрунтується на місці вчинення кримінального правопорушення, що включає дії, які становлять об'єктивну сторону злочину. Це означає, що підсудність визначається не лише за місцем настання наслідків злочину, а й за місцем виконання дій, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді у комунальному підприємстві на території Личаківського району м. Львова, зловживаючи службовим становищем, вчинив дії щодо прийняті рішення, оформлення та підписання документів, які стали безпосередньою підставою для перерахування коштів, що знаходилися на балансі установи. Наслідки у вигляді заподіяння істотної шкоди настали після виконання банківського переказу на користь юридичної особи, зареєстрованої у Франківському районі м. Львова, однак, даний факт, на переконання колегії суддів, не змінює правової природи злочину як такого, що був здійснений шляхом активних дій у Личаківському районі, які є юридично значущими для визначення місця вчинення злочину.
Таким чином, дії службової особи, які полягали у зловживанні службовим становищем, були здійснені в Личаківському районі м. Львова, де розташоване ЛМКП «Львівводоканал», а наслідки у вигляді перерахування коштів на рахунок ТОВ «ВФ «Львів-Телеком», розташованого у Франківському районі, - є результатом цих дій.
Відтак, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України надійшло до Личаківського районного суду м. Львова з дотриманням правил територіальної підсудності.
Керуючись ст.ст. 34, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
відмовити в задоволенні подання голови Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 .
Матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України повернути для розгляду до Личаківського районного суду м. Львова.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2