Номер провадження 2/754/4443/25
Справа № 754/5381/25
15 квітня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу земельних ділянок недійсним, витребуванням майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу земельних ділянок недійсним, витребуванням майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025 зазначена цивільна справа № 754/5381/25 визначена судді Сенюті В. О.
Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
На виконання вимог пункту 10 частини 3 статті 175 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 у тексті позовної заяви вказав про те, що ним, крім даної позовної заяви не було подано жодного іншого позову до відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, відповідно до інформації сайту Судової влади України, яка у відкритому доступі, 07.04.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до тих самих відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу земельних ділянок недійсним, витребуванням майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації (справа № 754/5210/25 головуючий суддя Коваленко І.І.).
Станом на 09.04.2025, на момент повторної подачі позовної заяви позивачем, яка зареєстрована 09.04.2025 за номером № 754/5381/25 головуючий суддя Сенюта В.О., ухвали про відмову у відкритті провадження або ухвали про повернення позовної заяви позивачу по справі № 754/5210/25 головуючим суддею Коваленко І.І. постановлено не було.
Відтак, вище вказане свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що передбачене пунктом 2 частини 2 статті 44 ЦПК України.
Відповідно до частини 3 статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно пункту 6 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Враховуючи вище викладене, дії позивача щодо повторного подання до суду позовної заяви до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з однакових підстав на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, судом розцінюється як зловживання процесуальними правами, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 175, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, -
Визнати дії позивача ОСОБА_1 щодо повторного подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу земельних ділянок недійсним, витребуванням майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації - визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 15 квітня 2025 року.
Суддя В.О. Сенюта