ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7286/25
провадження № 2-о/753/359/25
15 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сирбул О. Ф.
за участю секретаря Кушнір А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті її матері - громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Іванівка,Іванівський район, Херсонська область, посилаючись на те, що місце смерті є тимчасово окупованою територією та факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 січня 2025 року, видане Нижньосерогозьким районним віддом записів актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області, яке не вважається документом виданим державним органом України. Заявниця вказувала, що встановлення факту смерті матері їй необхідне для отримання свідоцтва про смерть державного зразка та в подальшому оформлення спадщини.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник заінтересованої у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання судом повідомлений у встановленому законом порядку, надійшов лист про розгляд справи без присутності працівника відділу.
Враховуючи строки розгляду справи, суд вважає за доцільне проводити розгляд справи за відсутності учасників судової справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Фрунзе, Іванівського району, Херсонської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 1978 року березня місця 27 числа зроблено запис № 8, батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 , виданого Фрунзенською сільською радою, Іванівського району, Херсонської області, дата видачі 27 березня 1978 року.
На підтвердження факту смерті матері заявницею було надано копію медичного свідоцтва про смерть № 9 від 27.01.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина смерті: а) хронічна серцево-судинна недостатність; б) дифузний кардіосклероз; в) ішемічна хвороба серця.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 січня 2025 року, видане Нижньосерогозьким районним віддом записів актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Іванівка,Іванівський район, Херсонська область.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно положень Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 № 52/5 у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.
Пунктом 1 розділу 5 зазначених вище Правил визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, судом встановлено, що встановлення факту смерті має для заявниці юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість здійснити державну реєстрацію смерті її матері та отримати відповідне свідоцтво про смерть, встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за вищевказаних обставин неможливе.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).
Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Заяву - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт. Іванівка, Херсонська область, місце смерті - смт. Іванівка, Іванівський район, Херсонська область, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії беспосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: