ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20947/24
провадження № 2/753/1614/25
14 квітня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23.10.2024 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», в особі представника Чуча С.О., звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 3057600224 від 15.02.2024 у розмірі 57 000,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтуванні позовної заяви зазначено, що 15.02.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3057600224. Позикодавець свої зобов'язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн, а позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 57 000,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 49 000,00 грн - заборгованість за процентами. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення позики та сплати відсотків, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 15.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач повідомлявся про наявність справи в суді шляхом надіслання на адресу зареєстрованого місця проживання копії ухвали про відкриття провадження, проте конверт повернувся до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК Українив становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 15.02.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №3057600224 у формі електронного документу з використанням електронного підпису - одноразового індентифікатора 7wzv90cmq.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8 000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою дисконтної (зниженої) процентної ставки 1,99 % на день.
Кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. Виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 8 000,00 грн відповідачеві підтверджується відповідною довідкою про перерахунок коштів.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість яка становить 57 000,00 грн., з яких 8 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 49 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами договору позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором позики № 3057600224 від 15.02.2024 за основною сумою боргу в розмірі 8 000,00 грн, обґрунтованими.
Разом з тим, щодо позовних вимог ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в частині стягнення відсотків за договором позики суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Згідно п. 1.2 договору позики строк позики (строк дії договору) становить 30 днів.
Згідно п. 1.1.4 процентна ставка складає 1,99% на день.
Окрім того, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.
З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався.
Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, про що зазначено вище, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за кредитним договором за період після спливу 30 днів користування кредитом задоволенню не підлягають.
За таких обставин, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
Згідно умов кредитного договору строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів.
У відповідності до п.1.6 Договору у випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.99% на перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Поза акційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору.
Відповідно до графіку розрахунків, через 30 днів настав термін повернення позики у розмірі 8 000,00 грн та процентів нарахованих за 30 днів у розмірі 4 776,00 грн, які і підлягають стягненню.
Також суд зазначає, що розмір суми позики складає лише 8 000,00 грн., тоді як нараховано відсотків у розмірі 49 000,00 грн., що є непропорційно великою сумою компенсації, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а також суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов.
Виходячи з викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 8 000,00 грн, та 4 776,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 542,86 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість по кредитному договору № 3057600224 у розмірі 12 776,00 грн, судовий збір у розмірі 542,86 грн, а всього 13 318,86 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місце знаходження 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 14.04.2025.