Справа № 752/24800/24
Провадження №: 3/752/254/25
08 квітня 2025 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Черкаської області, громадянки України, не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 27 жовтня 2024 року о 00:10 у м. Києві на вул. Лятошинського, 4, керувала транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д.н.з НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена. Захист її інтересів здійснював адвокат Кирилкін Р.О.
Захисник Кирилкін Р.О. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була відсторонена від керування. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 її права. Вказав, що ОСОБА_1 страждає панічними атаками, а тому керувала автомобілем у стані крайньої необхідності, оскільки їхала під час повітряної тривоги до укриття. Відеозапис не є цілісним та безперервним.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 159784 від 27.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; картку обліку адміністративного правопорушення; результати аналізу приладу «Drager», проведеного на місці зупинки, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено позитивну пробу на стан алкогольного сп'яніння з кількісним показником 1.04 проміле; акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, в якому міститься підпис ОСОБА_1 про згоду з результатами огляду; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; витяг з бази «Армор» з інформацією відносно ОСОБА_1 та транспортного засобу, яким вона керувала, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, спростовуються сукупністю зібраних в матеріалах справи доказів, в тому числі відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
І хоча відеозапис не відображає обставин безпосереднього зупинки ОСОБА_1 , проте з нього вбачається, що остання в розмові з поліцейським підтвердила факт керування.
Підстав недовіряти результатам медичного огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки, у суду немає.
Крім того, сама ОСОБА_1 під час проведення огляду повідомляла поліцейських, що результат буде позитивним, оскільки вона перебуває у стані сп'яніння.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 діяла стані крайньої необхідності, суд вважає безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
В даному випадку небезпека, яка загрожувала ОСОБА_1 під час оголошення повітряної тривоги, могла бути усунута шляхом слідування останньої до найближчого укриття без використання транспортного засобуабо із залученням тверезого водія.
Під час складання протоколу працівники поліції лише зафіксували факт правопорушення, при цьому право на захист ОСОБА_1 було належним чином реалізоване під час судового розгляду справи, в якому брав участь захисник.
Відеозапис з нагрудних камер поліцейських відображає всі обставини, які підлягають з'ясуванню у даному провадженні.
Підстав для закриття провадження у справі суд не вбачає.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про закриття провадження у справі.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман