Рішення від 15.04.2025 по справі 534/429/25

Справа №534/429/25

Провадження №2/534/156/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м.Горішні Плавні» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» в солідарному порядку заборгованість за послуги з надання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії в сумі 44 154 грн. 10 коп. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» надавав комунальні послуги у вигляді централізованого постачання гарячої води, централізованого опалення, у зв'язку з чим належним чином виконав свої зобов'язання. В свою чергу боржник не виконує свої зобов'язання щодо сплати послуг з теплопостачання та гарячої води, які надавались в його житло, за затвердженими в установленому порядку тарифами, чим порушили вимоги ст.ст. 67,68 ЖК України, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р.

Оплата за спожиту теплову енергію відповідачам нараховується щомісяця, згідно показань комерційного обліку, який встановлено на будинку АДРЕСА_1 в пропорційному відношенні до площі житла відповідачів. Оплата за гарячу воду нараховується згідно показань індивідуального лічильника гарячої води, згідно вимог Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку та громад України від 28.12.2021 р. № 358, Рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області № 430 від 23 .10.2012 р, наказу комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» № 25-а від 21.01.2019 р.

Відповідачі послуги з централізованого опалення та гарячої води отримували в повному обсязі, але сплачували за них невчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на липень 2024 р. заборгованість з надання послуг централізованого опалення та гарячої води становить 41 986 грн. 57 коп.

Згідно розрахунку, інфляційні втрати складають 1675 грн. 52 коп., 3 % річних від простроченої суми - 492 грн. 01 коп.

Ухвалою суду від 14.03.2025 позовна заява КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного в судовому засіданні без повідомлення (виклика) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі у відповідності до ст. 278 ЦПК України відзив на позов, у наданий судом строк до суду не подав. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін не надав.

Тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з позовною заявою Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» надавав комунальні послуги у вигляді централізованого постачання гарячої води, централізованого опалення, у зв'язку з чим належним чином виконав свої зобов'язання. В свою чергу боржник не виконує свої зобов'язання щодо сплати послуг з теплопостачання та гарячої води, які надавались в його житло, за затвердженими в установленому порядку тарифами, чим порушили вимоги ст.ст. 67,68 ЖК України, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р.

Оплата за спожиту теплову енергію відповідачам нараховується щомісяця, згідно показань комерційного обліку, який встановлено на будинку АДРЕСА_1 в пропорційному відношенні до площі житла відповідачів. Оплата за гарячу воду нараховується згідно показань індивідуального лічильника гарячої води, згідно вимог Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку та громад України від 28.12.2021 р. № 358, Рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області № 430 від 23 .10.2012 р, наказу комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» № 25-а від 21.01.2019 р.

Відповідачі послуги з централізованого опалення та гарячої води отримували в повному обсязі, але сплачували за них невчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на липень 2024 р. заборгованість з надання послуг централізованого опалення та гарячої води становить 41 986 грн. 57 коп.

Згідно розрахунку, інфляційні втрати складають 1675 грн. 52 коп., 3 % річних від простроченої суми - 492 грн. 01 коп.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України на законодавчому рівні закріплені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Положеннями ст. 77, 79, 80, 81 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не збирає докази самостійно.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що оплата за спожиту теплову енергію відповідачу нараховується щомісяця, згідно показань комерційного обліку, який встановлено на будинку АДРЕСА_1 в пропорційному відношенні до площі житла відповідачів, не доведено правових підстав, з посиланням на відповідне законодавство, акти органу місцевого самоврядування, та не доведено належними та допустимими доказами, установлених показань комерційного обліку, який встановлено на будинку АДРЕСА_1 у пропорційному відношенні до площі житла відповідачів.

Згідно з абз. 3 ст. 13 КУ, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Стаття 319 ЦК України, визначає правове регулювання права власності:

«1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Власність зобов'язує.

5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.»

Згідно з ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст. 402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Так, ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об'єкта енергетичної інфраструктури, іншого об'єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об'єкта при переході права власності на нього. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Позивачем не доведено належними допустимими доказами факту належності на праві власності відповідачам кв. АДРЕСА_2 , або факту права користування цією квартирою.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені як судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м.Горішні Плавні» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування позивача: Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», ЄДРПОУ 13940851, юридична адреса: 39801, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім'я відповідача1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Повне ім'я відповідача2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ

Попередній документ
126613088
Наступний документ
126613090
Інформація про рішення:
№ рішення: 126613089
№ справи: 534/429/25
Дата рішення: 15.04.2025
Дата публікації: 17.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.04.2025)
Дата надходження: 21.02.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.04.2025 00:01 Комсомольський міський суд Полтавської області