Справа № 296/1364/25
2-а/296/51/25
"15" квітня 2025 р. м.Житомир
Корольовський рнайонний суд м.Житомира у складі: головуючого судді: Шкирі В.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕНА №03986888 від 02.02.2025, про притягнення до адміністративної відповідальності,-
06.02.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 1-взводу, 2 роти , полку-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області, капітана поліції Журбей Михайла Олександровича в якому просив суд скасувати постанову серія ЕНА №03986888 від 02.02.2025, про притягнення його до адміністративної відповідальності в вигляді шьтрафу на суму 1700,00 грн за ч. 4 ст. 122 КУпАП ..
В обгрунтування позову, зазначає, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн. за ч. 4 ст. 122 КУпАП, за те, що 02.02.2025 року о 09.30 хв., на 4 км Житомирської траси М06 село Іванівка Житомирського району, керуючи транспортним засобом АУДІ А4, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості більш, ніж на 50 км/год, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної віповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки була винесена під час повітряної тривоги, яка розпочалася о 9 годині 23 хв в Житомирській області та застала його, та його сім'ю в машині на виїзді з міста Житомир, коли вони направлялися в Житомирський район і возили його маму в село на місце її постійного проживання. Тому вони намагалися якнайшвидше виїхати з міста. Проте, поліцейський після зупинки поінформував про причину зупинки і зачитав права. Його не зацікавили причини такого грубого порушення. Поліцейський оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Свої дії позивач кваліфікує як крайня необхідність, яка б не трапилася в нормальних умовах життя, а тому постанову вважає необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою судді від 25.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомлення сторін .
10.03.2025 на адресу суду представником Департаменту патрульної поліції Є.Ковальським подано відзив на позовну заяву (вх. №9249 від 10.03.2025), зі змісту якого встановлено, що позовні вимоги не визнаються із тих підстав, що вимоги позивача є необгрунтованими і безпідставними та що позивач просто намагається уникнути відповідальності. Крім того вказано, що позивач не правильно визначив відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові.
17.03.2025 позивач подав клопотання про заміну неналежного відповідача на - Департаменту патрульної поліції, яке судом було задоволено 17.03.2025
11.04.2025 представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі , просив відмовити в задоволенні позову
Розглянувши справу в межах заявлених вимог суд встановив наступне.
02.02.2025 інспектором поліцейського 1-взводу 2 роти полку -1УПП в Житомирсмькій області капітаном поліції Журбей М.О., винесено постанову серія ЕНА № 03986888, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 акладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень (а.с.4).
Із змісту вказаної постанови вбачається, що 02.02.2025 року о 09.30 хв., на 4 км Житомирської траси М06 село Іванівка Житомирського району, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом АУДІ А4, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості більш, ніж на 50 км/год, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 122 КУпАП.
В період часу з 09:23 години по 09:40 годину 02.02.2025 в Житомирській області тривала повітряна тривога (а.с.21)
Правопорушення зафіксовано) за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam (серійний номер ТС000632) який сертифікований та пройшов повірку 04.07.2025 (а.с.37,45,46)
Відеофіксація розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності велась на п/в Motorola 267448,475324 (а.с.56) про що зазначено в п.5 оскаржуваної постанови, окрім того, в п. 5 оскаржуваної постанови зазначено і технічний засіб на який здійснювалась фіксація перевищення швидкості, а саме лазерний вимірювач швидкості прилад TruCam ТС000632
Таким чином судом встановлено, що існує спір з приводу правомірності притягнення до адміністративної відповідальності 02.02.2025 за ч. 4 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , що регулюється нормами КУпАП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам закону, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаназ'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
02.02.2025 інспектором поліцейського 1-взводу 2 роти полку -1УПП в Житомирсмькій області капітаном поліції Журбей М.О., винесено постанову серія ЕНА № 03986888, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 акладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень (а.с.4).
Із змісту вказаної постанови вбачається, що 02.02.2025 року о 09.30 хв., на 4 км Житомирської траси М06 село Іванівка Житомирського району, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом АУДІ А4, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості більш, ніж на 50 км/год, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 122 КУпАП (водій рухався зі швидкістю 120 км/год).
Позивач не заперечує, що дійсно перевищив швидкість 02.02.2025 більш, ніж на 50 км/год. Проте він вказує, що поліцейський не з6ясував усіх обставин справи, а саме чому він так поспішав, що було причиною і тому подібне.
Згідно п 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Згідно ПДР України наседенний пункт ІВАНІВКА позначаєтться дорожнім знаком 5.49 “Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Згідно ч.4 ст.122 КУпАп перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На відеодиску дослідженому судом під час розгляду справи (а.с.56) зафіксовано, що інспектор роз'яснив водію права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. При цьому жодних заперечень чи пояснень щодо скоєнного правопорушення від Позивача не надходило, також від Позивача не надходило жодних клопотань щодо перенесення розгляду справи чи бажання скористатись іншими правами визначеними ст.268 КУпАП.
Щодо доводів позивача, що він діяв у стані крайньої необхідності.
Так ст.18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Отже положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАПпередбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 686/5225/17.
Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що позивач діяв у стані крайньої необхідності оскільки саме лише оголошення повітряної тривоги не створювало крайньої необхідності оскільки шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Як як вбачається із відеозапису з нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського, ні водієм, ні його пасажирами не було звернуто жодної уваги на зазначену ситуацію та були відсутні будь-які клопотання щодо відкладення розгляду справи чи заяви, пропозиції про необхідність пройти до найближчого укриття.
Щодо доводів Позивача, що напередодні вчинення адміністративного правопорушення 02.02.2025 на ділянці якій рухався Позивач, а саме а/д М-06-02 4 км не було відповідних дорожніх знаків.
20.12.2024 в засобах масової інформації (в т.ч. місцевих), а також на сайті Департаменту патрульної поліції було опубліковано інформацію про те, що починаючи з 21 грудня 2024 року на території України патрульні працюватимуть з приладом TruCAM ще на 51 новій ділянці, також вносяться зміни до 12 вже існуючих ділянок. Зокрема, у Житомирській області з 21 грудня 2024 року контроль швидкості буде забезпечуватися ще на трьох ділянках: М-06-02 західний під'їзд до м. Житомира - 2-5 км, траса М-06 Київ-Чоп - 4-12 км та 27-39 км (роздруківки із сайтів Департаменту патрульної поліції та засобу масової інформації «Житомир-Інфо» додаються).
Факт наявності відповідних дорожніх знаків підтверджується на долученому до відзиву відео з фіксації ділянки а/д М-06-02 західний під'їзд до м. Житомира (зі сторони Житомира в напрямку с.Іванівка).
Стосовно аргументу Позивача, що його було зупинено поза межами населеного пункту і до найближчого будинку було сто метрів.
На роздруківці з приладу TruCAM LTI 20/20 № ТС000632 файл 1738489080_u9000_0202_093800.jmf міститься система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 50°17'40.7"N і географічна довгота 28°32'49.5"Е місця фіксації швидкості, що знаходиться на місці вчинення адміністративного правопорушення, а саме автомобільна дорога М-06-02 Київ-Чоп 4 км (с.Іванівка Житомирського району) де ІВАНІВКА розміщені дорожні знаки 5.49 «Іванівка» (що додатково підтверджується доданим до відзиву відеозаписом). Тобто фіксація швидкості здійснювалась в межах населеного пункту - с.Іванівка, що підтверджується роздруківкою із публічного сервісу «Гугл карти» із зазначенням координат місця фіксації швидкості, на якій чітко видно, що фіксація швидкості здійснювалась майже в центрі населеного пункту, де порушення швидкісного режиму несе високу загрозу життю і здоров'ю пішоходам, а також іншим учасникам дорожнього руху.
Щодо аргументів Позивача, що останній не є власником транспортного засобу, а також те, що останній являється інвалідом 2-ї групи і майновий стан останнього не дозволяє сплатити штраф в розмірі 1700 грн.
Відповідно до примітки статті 122 КУпАП, якщо правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, то суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.
Факт керування автомобілем позивач не заперечує
Також ст. 33 КУпАП встановлює загальні правила накладення стягнення за адміністративні правопорушення, тобто Відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при вирішення питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За результатами розгляду справи 02.02.2025 інспектором поліцейського 1-взводу 2 роти полку -1 УПП в Житомирській області капітаном поліції Журбей М.О., винесено постанову серія ЕНА № 03986888 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч4 ст.122 КУпАП в вигляді штрафу на суму 1700,00 грн , що відповідає санкції цієї статті. Поліцейський роз'яснив порядок та строки оплати і оскарження та вручив другий примірник постанови водію що зафіксовано на відео.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №03986888 від 02.02.2025 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідність відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки судом приймається рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати в вигляді судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕНА №03986888 від 02.02.2025, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 15.04.2025
Cуддя В. М. Шкиря