Справа № 296/3761/25
1-кс/296/1833/25
Іменем України
11 квітня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої пророкуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12024060000000821 від 12.11.2024 про арешт майна
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотаннями в обґрунтування якого зазначив, що у точно невстановлені досудовим розслідуванням дату та час у ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та із невстановленими досудовим слідством особами, з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, направлений на сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.
Так, у достовірно невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 30.10.2024, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, з метою особистого збагачення за рахунок здійснених кримінально-протиправних дій, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи засоби зв'язку, зв'язалися із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка в свою чергу організувала їх зустріч з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими попередньо обумовила організаційні процеси щодо сприяння їхньому переправленню через державний кордон України у напрямку республіки білорусь, визначивши дату особистої зустрічі з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановленою досудовим розслідуванням особою жіночої статі в місті Житомир, а саме поруч з АЗС «БРСМ-Нафта», що розташована за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 95, в період часу з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. 30.10.2024.
В свою чергу, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , близько 09 год. 00 хв. Того ж числа, отримали повідомлення у месенджер Telegram від користувача під ніком ОСОБА_11 » із вказівкою від зазначеної невстановленої досудовим слідством особи передати грошові кошти в розмірі 500 доларів за сприяння їхньому переправленню через державний кордон України іншій невстановленій особі жіночої статі, яка на них очікуватиме навпроти АЗС «БРСМ-Нафта», що розташована за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 95, близько 09 год. 10 хв.
ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 погодились на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи та у вказаний час та місці передали грошові кошти в розмірі 400 євро ОСОБА_7 та по 350 доларів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 указаній жінці. При цьому, передавали не усю озвучену суму, оскільки залишок коштів зобов'язались передати після переправленням їх за кордон особам, які виконуватимуть таке перевезення, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , близько 10 год. 00 хв., на забезпечення реалізації свого злочинного умислу, після попередньої домовленості засобами зв'язку з невстановленою досудовим розслідуванням особою, на території АЗС «САН», яка розташована за адресою м. Житомир, проспект Незалежності, 87 зустріли ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та почали здійснювати їх перевезення автомобілем марки «Skoda», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » який перебуває у користуванні та водієм якого був ОСОБА_5 , в напрямку державного кордону України із республікою білорусь, попередньо визначивши маршрут руху через м. Овруч Житомирської області.
Надалі, під час слідування вказаного автотранспорту в районі населеного пункту Нова Борова Житомирської області, після того як водій ОСОБА_5 помінявся місцями із ОСОБА_6 , та за кермо легкового автомобіля «Skoda» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » сів останній, громадянин ОСОБА_9 , проаналізувавши ситуацію, вирішив надати решту від обумовленої раніше суми, а саме 150 доларів США ОСОБА_5 для отримання гарантій прибуття, оскільки попередньо ОСОБА_5 запитував, як саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будуть віддавати решту. Отримавши грошові кошти в розмірі 150 доларів США від ОСОБА_9 у якості оплати за сприяння їхньому переправленню через державний кордон України, ОСОБА_5 отримані кошти в сумі 150 доларів тримав при собі та, використовуючи легковий автомобіль «Skoda» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який перебуває в його користуванні та за кермом якого вже на той час був ОСОБА_6 , оминаючи стаціонарні блок-пости, продовжили рух в напрямку державного кордону України з республікою білорусь для перевезення вищевказаної групи осіб з трьох чоловік, тим самим сприяв у незаконному переправленні зазначених осіб через державний кордон України шляхом наданням засобів та усуненням перешкод.
Таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наданням засобів та усуненням перешкод сприяли незаконному переправленню ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 через державний кордон України, однак, під час руху у напрямку до державного кордону України, в н.п. Заріччя Коростенського району Житомирської області, керований ним автомобіль о 13 год. 20 хв. було зупинено працівниками Державної прикордонної служби України та в подальшому відносно вищевказаних осіб складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Крім цього зазначено, що в ході обшуку на підставі ухвали Корольовського районного суду м. Житомира 296/3587/25 від 04.04.2025 за адресою: м. Житомир, вул. Лівобережна річки Кам'янка, 13 за участю ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Айфон 7», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 в чохлі прозорого кольору, який було поміщено до спец. пакету ICR0043149, опечатано та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області.
09.04.2025 слідчим у кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Слідча подала до суду заяву в якій клопотання підтримала та просила задовольнити.
Від власника майна ОСОБА_6 надійшла заява в якій він просив розгляд клопотання здійснювати без його участі. Клопотання підтримує.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98. КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 173. КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для третіх осіб.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на майно, володільцем якого являється ОСОБА_6 , вилучене 09.04.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Айфон 7», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 в чохлі прозорого кольору, який було поміщено до спец. пакету ICR0043149, опечатано та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1