копія :
03 грудня 2010 рік Справа № 1 - 160 / 10
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Запорожець Л.М.
при секретарі Росляк Т.Б.
з участю прокурора Кобелі Т.Я.
захисника адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чорткова справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Шевченківка Карлівського району Полтавської області, розлученого, із середньою освітою, без постійного місця проживання, раніше судимого 10 грудня 2001 року апеляційним судом Запорізької області зі змінами ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 серпня 2002 року, за ст. 69, п.п. «а, б, в, г, е, з, і» ст. 93, ч.2 ст.17, п.п. «а, б, в, г, е, з, і, и» ст. 93, ч.3 ст.142, ч.2 ст. 86, ч.1 ст. 89, ст.70 КК України (в редакції 1960 року) та ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 89, ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.358, ст.15, ч.2 ст. 187, ч.3 ст.27, ч.2 ст.187, ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 187, ч.1 ст.122, ч.2 ст. 358, ст.14, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, 21 квітня 2008 року апеляційним судом Тернопільської області за п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. «е» ст.93 КК України 1960 року, ч.1 ст. 263 КК України в редакції 2001 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, 31 липня 2009 року апеляційним судом Тернопільської області за вчинення злочинів, передбачених ст. 17 ст. 93 п. «е, ж, з», ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263(в редакції 2001 року), ст. 42 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,
за ч.1 ст.115 КК України, ч.1 ст.263 КК України, -
Підсудній ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства та яка відбуває покарання у вигляді довічного ув»язнення згідно вироків від 10 грудня 2001 року апеляційного суду Запорізької області зі змінами ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 серпня 2002 року, за ст. 69, п.п. «а, б, в, г, е, з, і» ст. 93, ч.2 ст.17, п.п. «а, б, в, г, е, з, і, и» ст. 93, ч.3 ст.142, ч.2 ст. 86, ч.1 ст. 89, ст.70 КК України (в редакції 1960 року) та ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 89, ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.358, ст.15, ч.2 ст. 187, ч.3 ст.27, ч.2 ст.187, ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 187, ч.1 ст.122, ч.2 ст. 358, ст.14, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, 21 квітня 2008 року апеляційного суду Тернопільської області за п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. «е» ст.93 КК України 1960 року, ч.1 ст. 263 КК України в редакції 2001 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, 31 липня 2009 року апеляційного суду Тернопільської області за вчинення злочинів, передбачених ст. 17 ст. 93 п. «е, ж, з», ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263, ст. 42 КК України (в редакції 2001 року), 06 березня 1995 року вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 за наступних обставин.
Так, наприкінці 1994 року ОСОБА_2, познайомився із ОСОБА_3, який перебував на посаді директора СП «Вікторія-Янке», що в м. Борщів Тернопільської області. Після знайомства з ОСОБА_2, ОСОБА_3 попросив у нього надати йому грошову позику в сумі 10000 доларів США, яку зобов»язався повернути ОСОБА_2 в грошовому еквіваленті або товаром, а саме спиртом.
Однак, не дотримуючись усної угоди, ОСОБА_3 відмовився повертати борг. З метою з»ясування обставин порушення умов усної угоди, ОСОБА_2, своїм автомобілем «Ауді-100» приїхав в м. Борщів до місця роботи ОСОБА_3, а саме СП «Вікторія- Янке», що в м. Борщові. При розмові ОСОБА_3 пригрозив ОСОБА_2 розправою в разі наполягання ним на поверненні боргу. Не бажаючи продовжувати конфлікт, ОСОБА_2 вирішив помститись ОСОБА_3 при першій можливості.
Отримавши інформацію про те, що 06 березня 1995 року ОСОБА_3 має намір їхати в Київ, ОСОБА_2 пригадав конфлікт, який відбувся між ним та ОСОБА_3 неподалік СП «Вікторія Янке»,та вирішив помститись останньому за спричинені образи, а також погрози розправою за пред»явленням вимог щодо виконання усного договору, спрямованого на повернення грошей, або товару, а саме спирту, що дорівнює зазначеному грошовому еквіваленту, і в нього виник умисел спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3
З цією метою, 06 березня 1995 року в другій половині дня, ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ 2108 з м. Тернополя, де тимчасово проживав, направився у смт. Скала-Подільська Борщівського району, де проживав ОСОБА_3 Залишивши свій автомобіль ВАЗ 2108 неподалік підприємства, що на вул. Бережанській в смт. Скала - Подільська , він взяв із багажника автомобіля автомат АКСУ-74 та бойові припаси в кількості 30 штук, споряджені у магазин калібру 5.45 кожний, які він придбав без відповідного дозволу в середині 1990 року у невстановленому слідством місці у невстановленої особи, а в подальшому зберігав в автомобілі з метою скоєння злочинів. Окрім вогнепальної зброї та бойових припасів ОСОБА_2 взяв із багажника мішок, що виготовлений із тканини та положивши в нього автомат АКСУ - 74 із патронами, направився до домогосподарства ОСОБА_3
Близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на подвір»ї ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, занурив автомат АКСУ-74, споряджений бойовими патронами в кількості 30 штук у мішок і почав очікувати, поки ОСОБА_3 вийде з будинку. Побачивши, як ОСОБА_3 вийшов з будинку і направився відчиняти ворота, ОСОБА_2 з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на навмисне вбивство ОСОБА_3, взяв автомат у праву руку та покликав його. В той момент, коли ОСОБА_3 повернувся до нього обличчям, останній здійснив 6 пострілів із автомата АКСУ-74 та вбив його. Після цього він з місця вчинення злочину втік.
Смерть ОСОБА_3 наступила від вогнепального сліпого проникаючого поранення голови, яке супроводжувалось руйнуванням кісток основи черепа у передній черепній ямці та ушкодженням речовини правої великої півкулі головного мозку, що підтверджується висновком експерта № 131 від 07 березня 1995 року .
Окрім цього, на тілі ОСОБА_3 виявлено шість вогнепальних кульових поранень, а саме: два проникаючих (сліпе та наскрізне) поранення голови із численними дирчастими та оскольчастими переломами кісток склепіння та основи черепа, переважно у правій його половині; ушкодження оболонок та речовини правої великої півкулі головного мозку з частковим її руйнуванням у тім»яній та висковій частках; сліпе поранення правої поверхні шиї з руйнуванням верхньої та нижньої щелепи, кореня язика, правої половини хрящів гортані, правої частки щитоподібної залози, що проникає у праву половину грудної порожнини з ушкодженням (вогнепальними дирчастими переломами) ключиці, задніх відділів лівої легені, оскольчатими переломами 6,7,8 лівих ребер по лопатковій лінії та м»яких тканин задньої стінки лівої половини грудей; наскрізне поранення м»яких тканин зовнішньої поверхні верхньої третини правого плеча; дотичне поранення верхньої губи.
Підсудній ОСОБА_2 вину визнав повністю, суду показав, що у 1994 році він мав намір займатись спиртами та реалізацією олії, а тому приїхав у місто Тернопіль, оскільки на Заході було легше займатись бізнесом. В Тернополі він спілкувався з ОСОБА_4 та ОСОБА_5. З даними особами підтримував тісні відносини. Постійного місця проживання в Тернополі він не мав, ОСОБА_6 підшукував йому житло. ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_3 і той позичив у нього 10000 доларів США. Умовою позики було те, що через декілька місяців ОСОБА_3 поверне йому спирт відповідно до позиченої суми, або гроші в сумі 10000 доларів США. Не пам»ятає скільки часу пройшло, коли він приїхав до ОСОБА_3 на роботу в м. Борщів на фірму, де він був директором. ОСОБА_3 підходив до свого автомобіля «Форд» червоного кольору, він його покликав і запитав про борг, на що ОСОБА_3 сказав, щоб він більше з такими питаннями до нього не підходив, бо буде мати проблеми. Після цієї розмови він поїхав в Тернопіль до ОСОБА_5 з проханням, щоб той вплинув на ОСОБА_3. ОСОБА_5 переконував його, що все владнає, однак через декілька днів повідомив при зустрічі, що не може йому допомогти. Він подзвонив до ОСОБА_3 на роботу, а той почав на нього кричати, щоб він залишив його у спокої і більше не дзвонив. Така розмова його роздратувала і він вирішив помститись ОСОБА_3 і вбити його. Що він і в подальшому 6 березня 1995 року і зробив, провівши по силуету ОСОБА_3 два швидких постріли в ділянку грудей та голови. Коли той почав падати, то він провів ще декілька пострілів. Вже як ОСОБА_3 впав на землю, він до нього підійшов і зробив контрольний постріл в голову. Тим же шляхом, що і прийшов він вийшов з двору і побіг до машини, і поїхав до розвилки Кам»янець-Подільський і повернув в напрямку до Кам»янця-Подільського. Проїхавши міст він зупинився і взяв автомат Калашникова, деякі частини розібрав, основну частину автомата з магазином разом з пінопластом, який спеціально приготував, поклав у мішок і кинув в річку. Ті деталі, які залишились, він порозкидав по дорозі до Хмельницького в полі.
В протоколі допиту ОСОБА_2, як обвинуваченого (т.5 а.с.309-313) останній вказує, що точно не пригадує коли, десь наприкінці 1994 року, при одній розмові, в той час як ОСОБА_3 був в Тернополі, він почав говорити, що має один вигідний план з приводу доставки та реалізації спирту, однак йому для прокрутки такої операції необхідні гроші в сумі 10000 доларів США. Він погодився позичити йому гроші за умови, що за декілька місяців він доставить йому спирт, що дорівнює еквіваленту позиченим грошам або поверне гроші. Саме через декілька днів після цієї домовленості він з ОСОБА_5 поїхали до ОСОБА_3 додому, де він і передав йому згадану суму. В момент передачі грошей був він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і на подвір»ї проходила жінка невисокого зросту. Мабуть це була дружина ОСОБА_3, однак точно вказати про це не може, бо не запитував. Вони стояли перед входом у подвір»я ОСОБА_3, ні в двір, ні в будинок не заходили. Після того вони з ОСОБА_5 поїхали в Тернопіль. Не пригадує, скільки часу минуло, десь на початку 1995 року він при зустрічі поцікавився у ОСОБА_3, коли буде товар чи позичені ним гроші. На це ОСОБА_3 сказав, що не зараз , пізніше, однак чіткої відповіді не дав. Така поведінка його насторожила. Пізніше, десь за кілька днів, він приїхав до ОСОБА_3 в м. Борщів на роботу. Якщо їхати в напрямку із м. Тернополя через м. Борщів у смт. Скалу - Подільську, то на перехресті Борщів-Скала-Подільська з правої сторони, як їхати до об»їзної дороги, розташована фірма концентратів, на якій ОСОБА_3 був директором. Приїхавши до місця роботи ОСОБА_3 він побачив, як той підходить до автомашини «Форд» червоного кольору. Він його покликав і запитав про борг. На це ОСОБА_3 обурився і почав говорити, щоб він з цими питаннями більше до нього не підходив, бо буде мати проблеми. Після цієї розмови він поїхав в Тернопіль і звернувся до ОСОБА_5, який переконав його, що все владнає, однак через кілька днів при зустрічі повідомив, що не може допомогти і краще залишити все як є. Він звичайно не хотів втрачати таку суму грошей і вирішив зателефонувати до ОСОБА_3 на роботу, номер його телефону дав ОСОБА_5. Коли він подзвонив, то ОСОБА_3 почав кричати до нього, щоб він залишив його у спокої і більше не дзвонив. Така розмова його роздратувала і він вирішив помститись йому, тобто вбити ОСОБА_3 Оскільки у нього був автомат АКСУ-74, який він придбав в середині 1990 років в Придністров»ї у незнайомого чоловіка, який говорив по телефону і він випадково це почув, тому звернувся до нього з проханням придбати автомат, вирішив з нього вбити ОСОБА_3 Придбавши даний автомат, він зберігав його в багажнику свого автомобіля, на той час в нього був ВАЗ 2109, номерів пригадати не може, який він продав в 1993 році в Миколаєві.
З цією метою, а саме з метою вбивства ОСОБА_3 він завчасно, десь за тиждень до вбивства приїхав в смт. Скала-Подільська, вивчив місто і оглянув його. Приблизно на початку березня 1995 року він приїхав в смт. Скала-Подільська з умислом вбити ОСОБА_3 Пройшло вже багато років і він детально пригадати не може всього, може вказати такі прикмети як, їдучи до центру смт. Скала-Подільська він проїжджав пам»ятник, костел, неподалік розвилки Борщів - Кам»янець - Подільський, а саме з лівої сторони знаходився пам»ятник - пушка. На цій розвилці він повернув на м. Борщів, доїхав до універмагу, та перед універмагом повернув наліво. Доїхав до якогось підприємства, назви якого не пам»ятає і не знав, там залишив машину, після чого пройшов поздовж залізничної колії, по ліву сторону знаходилось якесь підприємство, оскільки забор був дуже довгий. В кінці забору він звернув наліво і йдучи стежкою попав прямо до будинку ОСОБА_3 Підійшовши до будинку побачив, що в дворі стоїть автомобіль, тому був переконаний, що ОСОБА_3 є вдома. Потім він пройшов через калітку у двір, пройшов біля машини і пішов до напрямку літньої кухні. Пройшовши мимо неї, він минув туалет, який був по ліву сторону і зайшов за приміщення літньої кухні. При собі він мав зброю автомат АКСУ-74, який він тримав у мішку і 30 патронів. По часу це було в проміжку між 19 та 20 годинами. Оскільки він знав, що ОСОБА_3 цього вечора має їхати в Київ, тому вирішив почекати, коли той вийде з будинку. Дану інформацію він отримав від ОСОБА_5. Чекав довго, саме вбивство скоїв в проміжку часу від 22 та 23 години. Коли почув рух на подвір»ї, то із-за приміщення літньої кухні вийшов до туалету і там стояв. ОСОБА_3 мабуть пішов відкривати ворота, вони були металеві і він чув своєрідний звук. Автомобіль вже стояв заведений, він ще з кимось говорив, це був жіночий голос і жінка стояла в будинку чи на ганку, точно сказати не може, бо не бачив її. Він почекав, поки закінчиться розмова. В цей час ОСОБА_3 стояв коло передніх дверцят машини. Він тоді пройшов до краю літньої кухні та покликав його. ОСОБА_3 розвернувся до нього і він провів по силуету два швидких постріли, в ділянку грудей та голови. В той час коли він почав падати на нього, він провів ще декілька пострілів. Коли ОСОБА_3 впав, він підійшов до нього і провів «контрольний» постріл в голову, після чого тим же шляхом вийшов з двору і побіг до машини, сів в неї і поїхав до розвилки Кам»янець-Подільський, а дальше поїхав до мосту, за мостом зупинився, розібрав автомат. Основну частину поклав у мішок, поклав пінопласт, який був у машині, зав»язав мішок і кинув в річку. Інші деталі порозкидав на полях по дорозі до Хмельницького. Про те, що саме він скоїв вбивство ОСОБА_3, він повідомив ОСОБА_5 та розповів, що вбив його, оскільки він його кинув на гроші.
Таким чином, будучи допитаним в якості обвинуваченого на досудовому слідстві (т.5 а.с. 309-313) ОСОБА_2 детально розповів, якою дорогою приїхав в смт. Скала-Подільська, де залишав автомобіль, якою дорогою прямував до будинковолодіння ОСОБА_3 де і яким способом здійснив умисне вбивство ОСОБА_3, яким чином позбувся знаряддя злочину і зник з місця події.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з»явилась, подала в суд письмову заяву, в якій покази, дані на досудовому слідстві підтримала, просила справу розглядати без неї.
Будучи допитаною на досудовому слідстві (а.с. 155-187 т.1) потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що вона разом із чоловіком ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_1. В 1994 році вони розлучились, але продовжували проживати разом, так як від шлюбу в них народилось двоє дітей. ОСОБА_3 працював на посаді директора СП «Вікторія-Янке» і займався закупівлею та концентратом яблук, які в подальшому транспортував за кордон. 06 березня 1995 року в обід він повідомив її, що має намір їхати в м. Київ по робочих питаннях. Близько 19 години він приїхав додому і ліг спати, перед цим попросив, щоб вона його розбудила близько 22 години. Вказаної години вона його розбудила, коли ОСОБА_3 одягнувся та вийшов на вулицю, вона довела його до вхідних дверей і повідомила, що браму відчиняти не піде, бо надворі холодно. На це ОСОБА_3 відповів, що сам відчинить браму. Після цього вона пішла у вбиральню і знаходячись там почула звук, схожий на удари по блясі. Коли вийшла з вбиральні й подивилась у вікно, то побачила, що ОСОБА_3 лежить на землі і біля нього кров. Вона почала кричати, побудила дітей і викрутила пробки з метою відключення світла від будинку. Хто саме вбив її бувшого чоловіка - ОСОБА_3 вона не бачила, оскільки в дворі нікого не було. Після цього вона зателефонувала до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і розповіла їм що сталось, на що останні через декілька хвилин прибігли до неї і двір. Про будь-які конфлікти чоловіка їй нічого не відомо.
Під час проведення впізнання на фотознімках (т.1 а.с. 188-189) потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_2, як особу, яка приїжджала до ОСОБА_3 в кінці 1994 на початку 1995 року.
Під час проведення впізнання на фотознімках (т.4 а.с.66-68) свідок ОСОБА_10 впізнав серед пред»явлених йому осіб на фото ОСОБА_2, як особу, яка наприкінці 1994 початку 1995 року приїжджала на роботу до ОСОБА_3, а саме у СП «Вікторія-Янке» і між ними був словесний конфлікт.
Суд вважає, що покази ОСОБА_2 щодо обставин вчинення вбивства ОСОБА_3 об»єктивно підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_8, свідка ОСОБА_10, протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних експертиз, судово-балістичної експертизи та іншими матеріалами справи.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, в якому він обвинувачується.
Так, протоколом огляду місця події від 07 березня 1995 року (т.1 а. с. 84-108) зафіксовано факт виявлення трупа ОСОБА_3 по місцю його проживання, а саме в дворі АДРЕСА_1 З протоколу огляду місця події від 07 березня 1995 року вбачається, що місцем події є господарство сім»ї ОСОБА_3, яке знаходиться в АДРЕСА_1. Розміри господарства 30 метрів з сторони дороги та 35 метрів в глибину господарства. З правої сторони господарства розміщена металева брама розміром 3 м 59 см, яка на момент огляду відчинена і хвіртка довжиною 90 см , яка на момент огляду зачинена. Від цієї брами в глибину господарства веде доріжка у вигляді двох полос з бетонних плит, між якими росте трава і які впираються в гараж . Зліва від цієї доріжки на віддалі 8 м. від огорожі з сторони дороги розміщений двоповерховий житловий будинок. В глибині господарства знаходиться приміщення літньої кухні з гаражем, а також дві кладові. Зліва від цього приміщення є під навіс, під яким знаходиться вольєр з собакою. Вольєр розміщений так, що собака має огляд території зі сторони лабораторії заготзерна.
При вході в господарство, на дорозі, на відділі 2,5 метра від брами і 1,55 метра від правого квітника, виявлена гільза зеленкуватого кольору, калібру 5,45 мм, стріляна, дана гільза з місця події вилучена.
Ширина подвір»я в напрямку від брами до гаража становить 9 метрів. На відділі 10 м 62 см від гаража в сторону брами, по передніх габаритах 12 м 19 см від переднього лівого колеса до стіни будинку, паралельно цьому будинку, стоїть автомашина «Форд» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, трьох дверна. На час проведення огляду ліва дверка автомашини (водія) відчинена до упору. На даху автомашини є люк, який на час огляду відчинений.
Між машиною та будинком на землі, на віддалі 1 м від стіни, головою в сторону гаражу, виступаючи 70 см за габарити автомашини виявлено труп мужчини, який лежить лицем вниз. Голова повернута наліво. Верхня права кінцівки витягнута вздовж тулуба під кутом 30-40 градусів, зігнута в ліктевому суглобі, китиця знаходиться під животом. Нижні кінцівки витягнуті, дещо розведені.
Оглядом голови виявлено, що з отворів рота і носа є згустки крові, від яких вниз до гаража є п»ятно крові на площі 1,4 м по довжині та 68 см шириною. Дане п»ятно знаходиться на віддалі 1,33 м від кута хати (зі сторони вхідних дверей), від стіни на віддалі 1,18 м від лівого переднього колеса автомобіля.
Оглядом живота і грудної клітки ушкоджень не виявлено. На обличчі справи в 0,5 см від крила носа зірчатої форми рана 0,5 на 0,4 см. Така сама рана виявлена на спинці носа розміром 0,7 см на 0,2 см.
Права половина обличчя обмащена кров»ю, на дотик верхня і нижня щелепи поломані.
В правій тім»яно - височній ділянці виявлено дефект м»яких тканин та кісток черепа, овальної форми, розміром 6 на 4 см.
На лобі справа трикутної форми садно, розмірами 3,1 см на 1,9 см.
На передній поверхні шиї осадження шкіри 1,1 см на 0,5 см, навколо якого є синюшно-фіолетового кольору осадження шкіри на рівні кінця правої ключиці, розмірами 3 на 1,2 см.
По зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині, овальної форми рана 0,5 см на 0,4 см.
По задній поверхні правого плеча в верхній третині горизонтально розміщена овальної форми рана 5 см на 1,5 см.
Тіло трупа частково знаходиться на блясі з нержавійки, яка лежить на землі в притик до стіни будинку, на віддалі 70 см від кута (зі сторони вхідних дверей) будинку.
З висновку судово-медичного експерта (експертиза трупа) № 131 від 07 березня 1995 року (т.4 а.с. 162-182) вбачається, що смерть ОСОБА_3 наступила від вогнепального сліпого проникаючого поранення голови, яке супроводжувалось руйнуванням кісток основи черепа у передній черепній ямці та ушкодженням речовини правої великої півкулі головного мозку.
Окрім цього, на тілі ОСОБА_3 виявлено 6 вогнепальних кульових поранень, а саме : два проникаючих (сліпе та наскрізне) поранення голови із численними дирчастими та оскольчастими переломами кісток склепіння та основи черепа, переважно у правій його половині, ушкодження оболонок та речовини правої великої півкулі головного мозку з частковим руйнуванням її у тім»яній та висковій частках; сліпе поранення правої поверхні шиї з руйнуванням верхньої та нижньої щелепи, кореня язика, правої половини хрящів гортані, правої частки щитоподібної залози, що проникає у праву половину грудної порожнини з ушкодженням (вогнепальними дирчастими переломами) ключиці, задніх відділів лівої легені, оскольчатими переломами 6-7-8 лівих ребер по лопатковій лінії та м»яких тканинах задньої стінки лівої половини грудей;наскрізне поранення м»яких тканин зовнішньої поверхні верхньої третини правого плеча; дотичне поранення верхньої губи.
Деякі ознаки ушкодження шкірних покривів у правій надключичній ділянці, подібність його за морфологією до змін шкіри на рановим каналом у тканинах правої передньо - бокової поверхні шиї, а також особливості ушкодження тканини правої поли сорочки біля коміра, які характерні для дії кулі, дозволяють вважати смугоподібну горизонтальну переривчату ділянку внутрішньо шкірних крововиливів за слід бокової дії кулі, що пройшла в безпосередній близькості до поверхні тіла у горизонтальному напрямку зліва направо.
Вищеописані ушкодження спричинені пострілами із ручної вогнепальної стрілкової зброї калібру 5,45 мм, якою міг бути автомат Калашнікова АК-74 різних модифікацій (АСК-74, АСК-74 У, АКМ, тощо), що підтверджується розмірами вхідних ран та виявленням в кінці сліпих ранових каналів куль (фрагментів куль) калібра 5,45 мм.
Відсутність слідів дії супутніх продуктів ( додаткових факторів) пострілу: газів, кіптяви, порошинок на одязі та тілі ОСОБА_3 вказує на те, що постріли в нього проведені з не близької відстані, тобто за межами дії додаткових факторів пострілу, що для автомату Калашникова калібру 5,45 мм становить дистанцію більш як 1,5 метра.
Зважаючи на вираженість геморагічних реакцій у зоні ушкоджень та попарне паралельне розташування ранових каналів, слід думати про таку послідовність спричинення поранень: першими пострілами були заподіяні сліпе проникаюче поранення голови із розташуванням вхідного отвору на спинці носа та наскрізне поранення м»яких тканин верхньої третини правого плеча із напрямком ранових каналів спереду назад при вертикальному або ж близькому до нього положенні тіла ОСОБА_3 два інших поранення, які проникають у порожнину грудей майже вертикально із розміщенням вхідних отворів на правій половині обличчя в ділянці носо-губної складки (рана №4) та у лівій надключичній ділянці (рана №6) могли бути заподіяні при нахилі тулуба до переду (під кутом до 90 градусів) при такому ж самому розташуванні потерпілого: обличчям до дульного кінця зброї. Дотичне поранення верхньої губи та ушкодження планки правої поли сорочки заподіяні пострілами, скерованими зліва направо, що могло бути при падіння з одночасним обертанням тіла лівою боковою поверхнею до дульного кінця зброї.
Вищенаведені міркування дозволяють припустити , що ці ушкодження були спричинені 3 короткими чергами пострілів з автоматичної зброї у різних фазах падіння тіла. Постріл у потилицю у напрямку ззаду наперед та зліва направо, із врахуванням слабо вираженої геморагічної реакції в зоні ушкодження, міг бути проведений дещо пізніше (в межах декількох хвилин), окремо від попередніх при горизонтальному положенні тіла.
Яких - небудь ознак, які б вказували на влучення в тіло куль внаслідок рикошетування їх від перешкоди, не встановлено.
Смерть ОСОБА_3 наступила від вогнепального сліпого проникаючого поранення голови, яке супроводжувалось руйнуванням кісток основи черепа у передній черепній ямці та ушкодженням речовини правої великої півкулі головного мозку.
Із означеними ушкодженнями бацилярної поверхні (основи) головного мозку, руйнуванням підкоркових структур, яке було заподіяно одним із перших пострілів, потерпілий не міг жити навіть протягом якогось незначного проміжку часу, пересуватись чи здійснювати інші цілеспрямовані дії.
Тілесні ушкодження, які винайдені на прикритих одягом ділянках тіла ОСОБА_3, цілком відповідають ушкодженням його одягу у цих самих ділянках. Яких-небудь ушкоджень, які б могли свідчити про можливу боротьбу або самооборону ОСОБА_3, при судово-медичній експертизі трупа не встановлено.
З висновку додаткової судово-медичної експертизи № 81 від 30.07.1995 року (т.4 а.с. 185-197) вбачається, що на підставі вивчення наданих матеріалів щодо вбивства ОСОБА_3 , відповідно до поставленого запитання експерти приходять до висновку, що результати судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3, а саме : його шість вогнепальних кульових поранень із ручної стрілецької зброї калібру 5,45 мм; локалізація більшості (5 із 6) вхідних отворів на передній поверхні верхньої частини тіла загиблого та одного - в потиличній ділянці голови; положення і поза його в момент отримання ушкоджень; напрямки ранових каналів в його тілі; відсутність слідів дії додаткових (супутніх) факторів пострілу в ділянці вхідних отворів; ступінь вираженості геморагічних реакцій в зоні ушкоджень; дуже швидке настання смерті пораненого, тощо - загалом і зокрема відповідають обставинам, про які розповів і продемонстрував ОСОБА_2 06 липня 2010 року під час відтворення обстановки і обставин вбивства ОСОБА_3
Згідно висновку № 533/534 судово-балістичної експертизи від 9 червня 1995 року (т.4 а.с. 201-210) вбачається, що представлена на дослідження деформована куля, що була вилучена з голови ОСОБА_3, а також два сердечники куль, що були вилучені із його спини і бетонної доріжки у його господарстві є частинами бойових патронів калібру 5,45 мм. Ці частини патронів заводського виготовлення і приміняються для стрільби із автоматів АК-74 та кулеметів РПК - 74.
Представлена на дослідження гільза, яка виявлена біля воріт господарства ОСОБА_3, є частиною вистріляного патрона калібру 5,45 мм. Цей патрон був заводського виготовлення і приміняється для проведення стрільби із автоматів АК-74 та кулемета РПК-74.
Постріли у ОСОБА_3 проводились із двох позицій. Напрямок проведення пострілів із стріляючим першої позиції і його місце знаходиться на прямій, яка продовжена повз будинок ОСОБА_3 і проходить через пошкодження на даху автомобіля «Форд» під кутом 35 градусів спереду назад і зліва направо відносно осі автомобіля, і пошкодження на огорожі із господарством Зюбрецьких. Судячи із слідів пошкоджень на даху автомобіля «Форд» після їх утворення відбувся рикошет.
Поскільки відсутня зброя, з якої стріляли у ОСОБА_3, встановити віддаль, а через неї і конкретне місце, з якого проводився постріл, вирішити не дається можливим.
Постріл із другої позиції відбувся у голову ОСОБА_3 у напрямку ззаду наперед і зліва направо із місця, яке знаходиться під кутом 80 градусів до вертикальної осі та 30 градусів вліво від горизонтальної осі доріжки лівого крила автомобіля «Форд».
При проведенні пострілів, внаслідок яких кулі попали в декоративну планку і дах автомобіля «Форд» після їх зіткнення із ними, відбувся рикошет.
Пошкодження на металевій частині даху і декоративній планці автомобіля «Форд» утворились внаслідок двох пострілів і двох попадань кулями, вистріляними із вогнепальної зброї.
З протоколу відтворення обстановки і обставин події із підозрюваним ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 132-148) вбачається, що ОСОБА_2 добровільно розказав та показав, яки способом він 06 березня 1995 року умисно вбив ОСОБА_3
Згідно протоколу впізнання (т.4 а.с. 188-189) вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 впізнала серед пред»явлених на фото осіб ОСОБА_2, як особу, яка приїжджала до ОСОБА_3 додому в АДРЕСА_1
Згідно протоколу впізнання (т.4 а.с.66-68) вбачається, що свідок ОСОБА_10 впізнав серед пред»явлених йому осіб на фото ОСОБА_2, як особу, яка наприкінці 1994 початку 1995 року приїжджала на роботу до ОСОБА_3, а саме у СП «Вікторія-Янке» і між ними був словесний конфлікт.
Таким чином показання ОСОБА_2 про вбивство ОСОБА_3 шляхом здійснення шести пострілів з автомата АКСУ-74, та спричинення йому тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, об»єктивно підтверджуються висновком судово-медичного експерта ( експертиза трупа ) ОСОБА_3 № 131 від 07 березня 1995 року (т.4 а. с. 162-182) та висновком додаткової судово-медичної експертизи № 81 від 30.07.2010 року (т.4 а. с. 185-197).
З протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 16 березня 1995 року (т.4 а.с. 49-50) вбачається, що в кінці 1993 року він пішов працювати до ОСОБА_3 водієм. Десь в кінці 1994 року початку 1995 року точної дати він пригадати не може, коли він чекав ОСОБА_3 у його автомобілі «Форд» червоного кольору , той вийшов з підприємства і його покликав якийсь молодий чоловік, як пізніше йому стало відомо - ОСОБА_2 Вони про щось говорили, з жестикулювання було видно, що сперечались. Після того він ОСОБА_2 більше не бачив. 06.03.1995 року о 23 годині 25 хвилин до нього зателефонувала ОСОБА_8 і повідомила, що хтось стріляв в ОСОБА_3 на подвір»ї і він мертвий.
З протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 17.08.2010 року (т.4 а.с. 79-81) вбачається, що з 1952 року по 2001 рік вона працювала на різних посадах в Борщівському хлібоприймальному підприємстві «Скала-Подільські склади». В кінці 80-х років до них на підприємство в «Загот зерно» м. Борщів на посаду завідуючого складом перевели ОСОБА_3. Він пропрацював в них деякий період часу та перевівся на роботу на фірму «ОСОБА_1 - Янке», директором буд ОСОБА_12 По специфіці роботи їх підприємство співпрацювало з Борщівським спиртзаводом . Вони відпускали на завод зерно, з якого потім виготовляли спирт. ОСОБА_3 мав ділові стосунки з директором спиртзаводу, припускає, що міг вирішувати питання щодо спирту. Які саме відносини були у ОСОБА_3 з керівництвом спиртзаводу та оборудки із спиртом їй не відомо. Про вбивство ОСОБА_3 взнала від сусідів, про обставини справи їй нічого не відомо.
З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 12.08.2010 року (т.4 а.с. 82-84 ) вбачається, що він познайомився з ОСОБА_2 літом 1994 року при купівлі-продажу соняшникової олії. Чим займався ОСОБА_2 в той час йому не було відомо. Про скоєні ним злочини дізнався в 1999 році після його затримання. ОСОБА_2 часто міняв автомобілі, мав ВАЗ 2101 зеленого кольору, Ауді синього кольору, ВАЗ 2108 голубого кольору. Де ОСОБА_2 брав ці автомобілі і куди він їх продавав не пригадує. Також ОСОБА_2 часто змінював житло в Тернопільській області. Деякий час проживав на АДРЕСА_2 в його квартирі, також відомо, що з 1994 року проживав в м. Тернополі та с. Петрики Тернопільського району. З ОСОБА_3 він не знайомий, про його вбивство ОСОБА_2 йому нічого не відомо.
Оцінюючи та аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, який слід кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тяжкість наслідків, що наступили, особу винного і обставини справи, що пом»якшують чи обтяжують покарання, вважає призначити покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому суд враховує з»явлення ОСОБА_2 із зізнанням, каяття та сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 засуджується за злочин, який вчинив до постановлення вироку апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2009 року, остаточне покарання слід призначити за правилами ч.3 ст. 42 КК України 1960 року, шляхом поглинання менш суворого покарання за новим вироком більш суворим покаранням за вироком апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2009 року і остаточне покарання призначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередньою - тримання під вартою.
Речові докази по справі : блокнот чорного кольору, блокнот з візитними картками, блокнот синього кольору, записна книжка за 1995 рік; закордонний паспорт ОСОБА_3, які знаходяться у камері зберігання речових доказів - знищити.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.3 ст.42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за новим вироком більш суворим покаранням за вироком апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2009 року, остаточне покарання призначити ОСОБА_2 у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередньою - тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 02 серпня 1999 року, тобто з дня його затримання.
Речові докази по справі: блокнот чорного кольору, блокнот з візитними картками, блокнот синього кольору, записна книжка за 1995 рік, закордонний паспорт ОСОБА_3, які знаходяться в камері зберігання речових доказів (т.а.с.4) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляції протягом 15 діб з часу його оголошення в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд, а для засудженого, який знаходиться під вартою, в той же строк з часу отримання ним копії вироку.
Суддя Чортківського
районного суду : Л.М.Запорожець