Справа № 156/142/25
Провадження № 3/156/197/25
15 квітня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явився,
захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. - не з'явилася,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно протягом року, а саме 30.01.2025 року о 02:05 год. в с. Осмиловичі по вул. Молодіжній керував автомобілем марки Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Від керування т/з відсторонений.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 15.04.2025 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду на адресу його зареєстрованого місця проживання.
Конверти із судовими повістками повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну адреси місця його реєстрації, проживання чи перебування.
Також слід вказати, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що на розгляді в Іваничівському районному суді Волинської області перебувають матеріали про вчинення ним адміністративного правопорушення, перебаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що свідчить власноруч написана заява ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, розписка про ознайомлення щодо дати судового засідання (а.с.16-17).
Про причини неможливості прибуття у судове засідання 15.04.2025 ОСОБА_1 не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, від нього не надходило.
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу, і про те, що розгляд справи відбудеться в Іваничівському районному суді Волинської області об 11:00 15.04.2025, проте не вжив жодних заходів для явки до суду, однак скористався правом на представлення його інтересів захисником - адвокатом Свередюк Ю.А.
Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є адвокат Свередюк Ю.А., повноваження якої підтверджуються наявним у матеріалах справи договором про надання правничої допомоги від 28.02.2025 (а.с.19). Отже під час розгляду цієї справи без участі ОСОБА_1 такому забезпечено право на захист, оскільки його інтереси представляє адвокат.
У судове засідання 15.04.2025 року адвокат Свередюк Ю.А. також не з'явилася, про причини неможливості прибуття у судове засідання не повідомила. Будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи. від неї не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для явки до суду, однак в той же час скористався правом на представлення його інтересів захисником - адвокатом Свередюк Ю.А., тому суддя вважає, що право на захист ОСОБА_1 не порушено та є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
Під час розгляду цієї справи без участі ОСОБА_1 такому забезпечено право на захист, оскільки його інтереси представляє адвокат, участь якого в судовому засіданні здатна в повній мірі забезпечити, відповідно до статтей 245, 280 КУпАП, з'ясування судом, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 233860 складено 30.01.2025, на розгляд до суду такий надійшов - 04.02.2025 року.
26.02.2025 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи № 156/142/25.
03.03.2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку із задоволенням заяви захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Свередюк Ю.А. про данання їй часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції захисту.
Враховуючи викладене, захиснику було надано можливість і достатньо часу для узгодження позиції захисту із ОСОБА_1 та надання пояснень чи заперечень у судовому засіданні 15.04.2025, на яке захисник не прибув, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі щодо неможливості участі самого адвоката Свередюк Ю.А. у судовому засіданні, призначеному на 15.04.2025 року, від неї не надходило.
Отже, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Будь-яких інших заяв чи клопотань, відводів від особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Свередюк Ю.А. не надходило.
Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАПне є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 та його захисник Свередюк Ю.А. не вжили жодних заходів для явки до суду, не подали клопотань щодо надання доказів невинуватості ОСОБА_1 чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без її захисника.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) згідно зі ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
ІV. Висновок суду
Протокол серії ЕПР1 № 233860 від 30.01.2025 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 233860 від 30.01.2025 року в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- рапортом № ЄО-340 від 30.01.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 направлено до КНП «Нововолинська ЦМЛ», однак огляд не проводився у зв'язку з відмовою;
- рапортом поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області від 31.01.2025 про застосування до ОСОБА_1 відсторонення від керування т/з;
- копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- оптичним диском DVD-R з відеозаписами з місця події.
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На відеозаписі № POETE8547 зафіксовано рух автомобіля Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 30.01.2025 у комендантську годину та зупинення такого працівниками поліції.
На відеозаписі № 00000_00000020250130020652_0004A зафіксовано зупинку транспортно засобу, одразу ж після чого працівниця поліції підійшла до автомобіля зі сторони водія. На місці водія нікого не було, а на місці пасажира сидів чоловік, який вийшовши з автомобіля намагався покинути місце зупинки т/з. При цьому з відеозапису № POETE8547 слідує, що з автомобіля ніхто не виходив до того моменту, як до нього підійшла працівниця поліції, а в автомобілі перебувала лише одна особа, як встановлено пізніше - ОСОБА_1 . Такі дії водія ОСОБА_1 дають суду підстави вважати, що одразу ж після зупинення т/з з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пересів з місця водія на місце пасажира. Крім того, в ході розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово намагався втекти з місця зупинки транспортного засобу.
На відеозаписах № 00000_00000020250130021930_0005A та № 00000_00000020250130020617_0007A зафіксовано чітку та однозначну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, мотивуючи тим, що він не є водієм транспортного засобу.
Основним мотивом незгоди ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення є заперечення ним факту керування транспортним засобом, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього, тобто його перебування у статусі водія.
Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери поліцейської, який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття доказами вини ОСОБА_1 , із достатньою повнотою стверджується факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення, за ознакою порушення ним вимог п. 2.5 ПДР, оскільки одразу ж після зупинки Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 працівниця поліції підійшла до автомобіля зі сторони водія і зафіксувала, що на місці водія нікого не було, а на місці пасажира сидів чоловік, який вийшовши з автомобіля намагався покинути місце зупинки т/з. При цьому з відеозапису відеореєстратора № POETE8547 слідує, що з автомобіля ніхто не виходив до того моменту, коли до нього підійшла працівниця поліції, а в автомобілі перебувала лише одна особа, як встановлено пізніше - ОСОБА_1 .
Ні ОСОБА_1 , ні його захисником не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що 30.01.2025 у статусі водія перебувала інша особа. Відеозаписами не зафіксовано будь-яких інших осіб, окрім самого ОСОБА_1 , як в середині автомобіля, так і ззовні (біля транспортного засобу), або тих обставин, що будь-хто покидає т/з одразу ж після здійснення зупинки транспортним засобом.
Таким чином, оцінюючи перебіг події, що мала місце 30.01.2025, відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не перебував у статусі водія транспортного засобу, а відтак, не є суб'єктом відповідальності за вчинене.
Зафіксовані на відеозаписах поведінку і дії ОСОБА_1 під час події, яка трапилась 30.01.2025 суддя розцінює як такі, що направлені на уникнення від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, суд звертає увагу, що своїми діями, направленими на втечу з місця зупинення транспортного засобу та уникнення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_1 тільки підтвердив факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, не встановлено.
Як на причину для відкладення судових засідань 19.03.2025 та 26.03.2025 адвокат Свередюк Ю.А. посилалася на те, що на розгляді в Нововолинському міському суді Волинської області перебуває адміністративна справа № 165/510/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі з тих мотивів, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Щодо цього слід зазначити, що підстави неможливості вирішення справи у даному судовому засіданні відсутні, оскільки зібрані у цій справі докази є належними та такими, що повністю доводять наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, винність ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи. Розгляд цієї справи не залежить від результатів розгляду адміністративної справи № 165/510/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, за скоєння діяння, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП судом не встановлено.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; особу та майновий стан правопорушника (відсутність характеризуючих даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, непрацевлаштований), який повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, за вчинення діяння, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири) гривень 00 копійок.
Згідно з довідкою поліцейського СРПП ВПД №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.12.2006 року, однак постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 16.12.2024 року (справа № 165/5043/24), яка набрала законної сили 26.12.2024 року такий притягнений до адміністративної відповідальності у виді штрафу 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Отже, суд також застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 30 КУпАП до призначеного строку позбавлення спеціального права слід приєднати невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, призначений зазначеною постановою суду 8 (вісім) місяців та 10 днів. Відтак, загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами слід обчислювати терміном 3 (три) роки 8 (вісім) місяців та 10 днів.
Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, відсутні, так згідно з відомостями протоколу транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 належить ТОВ «РАЛКОТЕХНИК».
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
VІ. Судові витрати
Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Керуючись ч. 2 ст. 130, ст. ст. 33, 34, 35, 39-1, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Приєднати невідбуту частину стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, згідно з постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 16 грудня 2024 року та обчислювати загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами терміном 3 (три) роки 8 (вісім) місяців та 10 днів.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. Є. Малюшевська