Справа № 489/6/25
Номер провадження 2/489/3/25
Іменем України
27 березня 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (далі - ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості
встановив
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики, обґрунтовуючи вимоги тим, що 14.08.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики №75362737, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6490,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою 1,99; в день. 21.12.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Управління активами" уклали договір факторингу №2112, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача. 31.03.2023 ТОВ "ФК "Управління активами" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача.
Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору не виконав, в той час як Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти. Просив суд стягнути на свою користь з відповідача загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі - 21988,00 грн., з яких - 6490,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15498,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
14.08.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики №75362737, за умовами якого сума позики склала 6490,00 грн., строк позики - 30 днів; процентна ставка (базова), фіксована - 1,99% в день; дата надання позики - 14.08.2021, дата повернення позики - 13.09.2021, знижена процентна ставка - 1% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70% в день, пеня - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2300%, орієнтовна загальна вартість позики - 8427,27 грн.
Вказаний Договір позики разом з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.
Згідно з платіжною інструкцією/операцією, наданою представником позивача, 14.08.2021 на ім'я ОСОБА_2 на картку НОМЕР_1 здійснено переказ коштів у розмірі 6490,00 грн.
21.12.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Управління активами" уклали договір факторингу №2112, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача, що підтверджується реєстром прав вимоги №4.
31.03.2023 ТОВ "ФК "Управління активами" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача, що підтверджується Реєстром заборгованості (Додаток №1 до Договору факторингу від 03.04.2023).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті . Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.
Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором позики №75362737 від 14.08.2021 утворилася заборгованість в сумі 21988,00 грн., з яких: 6490,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15498,00 грн. - сума заборгованості за відсотками
Відповідно до вимог законодавства, електронний договір, укладений ОСОБА_1 , підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідача, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, враховуючи, що Договір позики №75362737 від 14.08.2021, графік платежів до такого договору підписані відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про нарахування відсотків та їх розмір, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3500,00 грн.
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем суду надано:договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з Акту №3-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 10.12.2024; платіжна інструкція від 18.12.2024; копія ордеру адвоката Ткаченко Ю.О. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг представника має бути співмірним із: складністю справи, часом, витраченим представником на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих представником послуг та виконаних робіт, ціною позову. Тому суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за Договором №75362737 від 14.08.2021, яка становить 21988 грн. коп. 00 коп. (двадцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім гривень нуль копійок), з яких: 6490,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15498,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ"судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень).
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-а, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.04.2025.
Суддя В. В. Кокорєв