14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 621/2155/23
провадження № 51-1319ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 50 КПК встановлено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте ОСОБА_5 не додав до касаційної скарги оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження, а саме копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, касатору необхідно враховувати, що перегляд судових рішень у касаційному порядку здійснюється внаслідок подання касаційної скарги, як це передбачено главою 32 КПК, у зв'язку з чим йому необхідно дотримуватися форми звернення та правильно вказати назву поданого ним процесуального документа, тобто касаційна скарга, а не «апеляційна скарга» (як було зазначено захисником).
Згідно з приписами пунктів 3, 5 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а також обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК. Водночас в обґрунтуваннях касаційної скарги захисник, окрім іншого, стверджує про відсутність у діянні засудженого складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 195 КК. Такі неузгодженості у змісті касаційної скарги не дають Верховному Суду можливості однозначно встановити наявність складу якого саме кримінального правопорушення у діянні ОСОБА_4 оспорює захисник у касаційному порядку.
Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
З огляду на те, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3