14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 175/19465/24
провадження № 51-1306ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Як убачається з копій судових рішень, слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ухвалою від 17 березня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024052390001944.
На вказану вище ухвалу слідчого судді від 17 березня 2025 року адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2025 року відмовив у відкритті провадження за зазначеною апеляційною скаргою, оскільки її подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню. Своє рішення суд обґрунтував приписами ч. 2 ст. 392 КПК.
ОСОБА_4 не погодився з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2025 року і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати цю ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що подане адвокатом ОСОБА_5 клопотання в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, про скасування арешту майна розглядав слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Крім того, ч. 3 ст. 307 КПК передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Також Суд зауважує, що положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 309 КПК передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, тобто судові рішення, які були постановлені відповідно до ст. 173 КПК.
Водночас оскарження ухвал слідчого судді, які постановлені в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, зокрема про відмову в скасуванні арешту майна за результатами розгляду клопотання відповідної особи, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Указане кореспондує висновку щодо застосування норми права, сформульованому в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23, відповідно до якого ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
Також Суд зауважує, що не є спроможними посилання касатора на позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 23 січня 2024 року у справі № 569/19829/21, оскільки в наведеній вище постанові від 20 травня 2024 року об'єднана палата вказала про необґрунтованість такого правозастосовного підходу.
Дніпровський апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, зазначив, зокрема, що оскаржувана ухвала не входить до переліку ухвал слідчих суддів, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас та обставина, що в обґрунтування рішення суд апеляційної інстанції послався на ч. 2 ст. 392 КПК, а не на приписи статей 307, 309, ч. 3 ст. 392 цього Кодексу, не може бути підставою для скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2025 року та за обставин цієї справи не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, адже скасування ухвали суду апеляційної інстанції й призначення розгляду в цьому суді не призведе до відкриття провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , а «процес заради процесу» не відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 .
Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3