14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 357/5156/23
провадження № 61-4155ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , доОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Ухвалою Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року позов залишено без розгляду.
03жовтня 2024 року ОСОБА_1. Через представника Капустіна В. В. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просила долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують її витрати на професійну правничудопомогу в сумі 13 300, 00 грн, та ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, в сумі 13 300, 00 грн.
Ухвалою Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішеннящодо судових витрат у справі відмовлено.
28 березня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Капустін В. В.засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року у вказаній справі.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження та викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/5156/23 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , доОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко