Справа№621/1048/25
Провадження №1-кс/621/188/25
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна,
14.04.2025 старший слідчий СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у провадженні якої знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221260000191 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме - кабель в ізоляції білого кольору, з маркуванням на ньому ШВВП 2x25.11 В045 18 м, довжиною 22 метри, фактичним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в період часу з 05.04.2025 по 08.04.2025, невідома особа, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, вчинила таємне викрадення майна з території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
09.04.2025 відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221260000191 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
11.04.2025 в ході огляду місця події який проводився на відкритій ділянці місцевості поблизу гаражного приміщення без номеру розташованого по вул. Центральна в с-щі Донець Чугуївського району Харківської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 добровільно видав працівникам поліції кабель в ізоляції білого кольору, з маркуванням на ньому ШВВП 2x25.11 В045 18 м, довжиною 22 метри. Присутній при проведенні огляду місця події потерпілий ОСОБА_5 , вказав, що саме цей кабель був викрадений з його домоволодіння.
Постановою слідчого від 11.04.2025 вилучений в ході огляду місця події кабель визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження № 12025221260000191.
Старший слідчий у судове засідання не з'явилась, в клопотанні просила проводити судове засідання за її відсутності, на задоволенні клопотання наполягала.
Прокурор під час судового розгляду підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Надав заяву про проведення судового розгляду клопотання без його участі. Заперечень з приводу поданого клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно не висловив.
Неявка учасників не перешкоджає проведенню розгляду клопотання.
Враховуючи незаявлення прокурором клопотання про фіксування, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підтвердження доводів клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221260000191 від 09.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України; рапорту ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 09.04.2025 щодо надходження повідомлення від ОСОБА_5 від 09.04.2025; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.04.2025; протокол огляду місця події від 11.04.2025; постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.04.2025.
Частиною першою, пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 7) арешт майна.
Відповідно до положень статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Метою накладання арешту на майно, зазначене у клопотанні, є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України.
Відсутні підстави вважати, що речі щодо яких вимагається арешт, вилучений з порушенням процесуальних норм.
Клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 107, 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт, який полягає у забороні відчуження, користування та розпорядження, на вилучені під час огляду місця події (відкритій ділянці місцевості поблизу буд. № 4 по вул. Молодіжній в с-ще Донець Чугуївського району Харківської області) 09.04.2025 майно:
- кабель в ізоляції білого кольору, з маркуванням на ньому ШВВП 2x25.11 В045 18 м, довжиною 22 метри, фактичним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно старшим слідчим СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 на яку покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення.
Слідчий суддя: