Справа №211/2037/25
Провадження № 1-кп/211/494/25
15 квітня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора (в режимі ВКЗ) ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_4 ,
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052260000085 від 13.02.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Артемівка Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
встановив:
Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у не встановлений в ході досудового розслідування день у середині вересня 2024 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 вивозив сміття на сміттєзвалище неподалік вул. Торська, буд. 2а у с. Торське Дружківської ТГ Краматорського району Донецької області, де побачив непрозорий пакет. Зазирнувши всередину пакету, побачив там предмети, схожі на боєприпаси та патрони різного калібру. Того ж дня, у середині вересня 2024 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) знайдені предмети ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу, з метою незаконного придбання, носіння та зберігання боєприпасів, всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме: Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року, усвідомлюючи приналежність вищевказаних предметів до боєприпасів, вибухових пристроїв та речовин, підняв з землі вказаний пакет, всередині якого знаходилися предмети, а саме предмети схожі на патрони різного калібру, два предмети, схожі на гранати типу Ф-1, один предмет, схожий на запал типу УЗРГМ, чим вчинив незаконне придбання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого дозволу. З метою подальшого зберігання вищевказаних предметів, діючи умисно, поніс їх до себе додому за місцем своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , чим вчинив незаконне носіння бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. Принісши вказані предмети за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , поклав їх до приміщення гаражу за вказаною адресою, та почав незаконно зберігати бойові припаси, вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу. 13 лютого 2025 року в період часу з 15 год. 31 хв. по 16 год. 43 хв. працівниками ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області проведено огляд місця події - території домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході якого у приміщенні гаражу виявлено та вилучено: два предмети схожі на оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, один предмет схожий на запал типу УЗРГМ, сто одинадцять предметів схожих на патрони калібру 5,45x39 мм, дев'ятнадцять предметів схожих на патрони калібру 7,62x54мм. Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-25/1530-ВТХ від 21.02.2025, вилучені в ході огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 предмети, є: корпусами оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (2 од.), виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджені вибуховою речовиною. Корпус гранати Ф-1 до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого у металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження даних корпусів гранат вибуховою речовиною групи бризантних (тротил) масою 50-56 грам; засобом підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим дистанційної дії типу УЗРГМ-2 (1 од.), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною. Запал до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Констукривно передбачено споряджено детонатора даного запалу вибуховою речовиною групи ініціюючих та групи бризантних. Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-25/1532-БЛ від 19.02.2025, вилучені в ході огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 предмети є: 111 (сто одинадцять) предметів схожих на патрони калібру 5,45x39 мм є бойовими припасами - 5,45мм проміжними патронами зразка 1974 року, з кулею «ПС» зі сталевим осереддям 108 патронів, з кулею «ПП» підвищеної пробивної здатності - 3 патрони. Надані патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї. Патрони виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби. Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-25/1531-БЛ від 19.02.2025 вилучені в ході огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 предмети є: 19 (дев'ятнадцять) предметів схожих на патрони калібру 7,62x54 мм є бойовими припасами - 7,62-мм гвинтівочними патронами з кулею «ЛПС» зі сталевим осереддям. Надані патрони призначені для стрільби з бойової нарізної стрілецької зброї. Складові частини патронів придатні до забезпечення проведення пострілу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України за ознаками придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
26.02.2025 між прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України. Відповідно до укладеної угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість в зазначеному діянні, щиро розкаявся і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, встановивши обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив угоду затвердити. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисникОСОБА_5 також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься дотяжкого злочину.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст.ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст.476 КПК України.
Так, під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, встановивши обов'язки, передбачені ст.76 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України та санкції зазначеної статті.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України. У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення судових експертиз у сумі 11142грн. 60коп., які підтверджені документально, підлягають стягненню із обвинуваченого в повному об'ємі на користь держави.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.02.2025 року, укладену між прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025052260000085 від 13.02.2025 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 11142грн. 60коп..
Речові докази по справі: 2 змиви на потожирову речовину з корпусу Ф-1; корпуси оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (2 од.); засіб підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим дистанційної дії типу УЗРГМ-2 (1 од.); 111 (сто одинадцять) патронів калібру 5,45x39 мм; 19 (дев'ятнадцять) патронів калібру 7,62x54 мм, які зберігаються в камері речових доказів ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області - знищити.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1