ЄУН 932/3534/25
Провадження № 2-а/932/93/25
15.04.2025 місто Дніпро
Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря судового засідання Панчоха В.Ю.,
представника позивача Мельника Д.П.,
відповідача - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), присутнього в режимі відеоконференції,
перекладача Розиєва Мердана,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України громадянина Туркменістану,
10.04.2025 позивач Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України громадянина Туркменістану та в обґрунтування вимог зазначив таке.
Громадянин Туркменістану ОСОБА_3 востаннє в'їхав на територію України 04.09.2018 через КПП «Харків» з метою навчання, був документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 з терміном дії з 06.12.2016 до 11.09.2019.
Втративши підстави для перебування на території України, відповідач ухилився від виїзду з України, при цьому не звертався до ГУ ДМС із будь-якими заявами для легалізації свого подальшого знаходження в країні.
За фактом порушення строку перебування в Україні відповідач 14.12.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП, також відносно нього 14.12.2023 було прийняте рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким зобов'язано залишити територію України у термін до 17.12.2023. Вказане рішення ОСОБА_3 не виконав, 20.12.2023 щодо нього прийняте рішення №6 про примусове видворення з України.
Оскільки відповідач тривалий час - з 11.09.2019 перебуває на території України без законних підстав, не вживав заходів задля легалізації свого перебування в Україні, ухиляється від виїзду з України після втрати підстав для перебування, не виконав у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у нього відсутні законні підстави для перебування на території України, та, відповідно, можливість легального працевлаштування та законного одержання доходу, позивач вважає, що відповідач самостійно територію України не покине, перешкоджатиме проведенню процедури видворення та може втекти.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2023 відповідача затримано для забезпечення його видворення за межі території України, строк затримання неодноразово продовжувався рішеннями Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, востаннє - рішенням від 09.01.2025 на три місяці.
Позивачем вживаються заходи для примусового видворення ОСОБА_1 , однак з незалежних від нього причин здійснити примусове видворення наразі не є можливим, тому просить суд продовжити строк перебування відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців (далі - ПТПІ) для забезпечення його примусового видворення за межі території України на два місяці.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їхньому задоволенні, надавши пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що міграційна служба його вже давно могла видворити з України, але протягом більше року не зробила цього. Він сам бажає повернеться додому і готовий виїхати з України самостійно.
Відповідачем було заявлене клопотання про призначення йому адвоката за кошти держави, яке було задоволене ухвалою суду від 11.04.2025 та доручено Південному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення представництва інтересів відповідача, який перебуває в Державній установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України».
Листом від 14.04.2025 Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повідомив суд, що ними не може бути виконана ухвала суду від 11.04.2025, оскільки за ухвалою суду призначити адвоката Джумадурдиєву Ергешу необхідно у адміністративній справі, при тому що залучення захисника, зокрема за ухвалою суду, передбачено тільки нормами КПК України. Статтею 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» визначено порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, відповідно до якого ОСОБА_3 повинен самостійно, або через установу у якій він перебуває, звернутися до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги з відповідним зверненням.
Судом було роз'яснено ОСОБА_4 необхідність написання ним заяви для подання до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо призначення йому адвоката цим центром, але він відмовився писати таку заяву, що суд розцінює як відмову від клопотання про призначення йому адвоката.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Туркменістану, паспортний документ НОМЕР_2 , виданий 19.07.2013 зі строком дії до 18.07.2023, який був продовжений до 31.12.2024.
ОСОБА_3 останній раз здійснив в'їзд на територію України 04.09.2018 через КПП «Харків» з метою навчання, що підтверджено відмітками у паспортному документі та інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон. Був документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 з терміном дії з 06.12.2016 до 11.09.2019.
Втративши 11.09.2019 підстави для подальшого перебування на території України, відповідач ухилився від виїзду з України, із будь-якими заявами про легалізацію свого перебування до ГУ ДМС в Дніпропетровській області не звертався, інформація щодо визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня.
14.12.2023 ГУ ДМС в Дніпропетровській області відносно відповідача прийняте рішення №1201130100014528 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким ОСОБА_3 зобов'язаний залишити територію України у строк до 17.12.2023, однак він вказане рішення не виконав.
20.12.2023 ГУ ДМС в Дніпропетровській області стосовно відповідача прийняте рішення № 6 про примусове видворення з України, яке оскаржене не було.
З 29.12.2023 і дотепер відповідач на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2023 у справі № 205/13858/23 утримується у ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України», строк його затримання продовжувався 9 разів рішеннями Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2024, 04.04.2024, 17.04.2024, 20.05.2024, 16.07.2024, 13.09.2024, 15.10.2024, 13.11.2024, 09.01.2025.
16.01.2024 ГУ ДМС в Дніпропетровській області було направлено лист від №1201.17-716/12.3-24 до Посольства Республіки Молдова в Україні з метою співпраці в оформленні транзитної візи для відповідача та виконання рішення про примусове видворення.
29.02.2024 з метою забезпечення видворення відповідача уповноваженою службовою особою ГУ ДМС в Дніпропетровській області у телефонному режимі отримано інформацію від представника Посольства Республіки Молдова про необхідність офіційного звернення до Генерального інспекторату з міграції в Республіці Молдова з метою отримання дозволу для документування відповідача транзитною візою та забезпечення примусового видворення.
Листом ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 01.03.2024 вих.№1201.17.2-3039/12.3-24 до Генерального інспекторату з міграції в Республіці Молдова направлене офіційне звернення з метою документування відповідача транзитною візою для забезпечення виконання рішення про примусове видворення.
Згідно з листом Посольства Республіки Молдова в Україні від 22.03.2024 №5141/1/1201 процедура видачі транзитної візи Консульським відділом Посольства Республіки Молдова в Україні здійснюється за попереднім запитом української сторони в Генеральному Бюро по Міграції Республіки Молдова і для видачі візи на ім'я ОСОБА_1 дана процедура займає більше ніж 10 робочих днів; утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Туркменістану ОСОБА_1 можливе, якщо до пакету документів для отримання візи буде і лист-згода його транзиту через території Республіки Молдова з боку української відповідної влади; посольство має направити електронне досьє для візи з проханням надати дозвіл на отримання транзитної візи до Посольства Республіки Молдова в Україні.
Листом вих.№UKR/461/070 від 30.04.2024 Посольством Республіки Молдова в Україні відмовлене в оформлені транзитної візи на ім'я відповідача з посиланням на недотримання ст.8 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про реадмісію осіб від 06.09.2018 №2534-VIII.
21.05.2024 ГУ ДМС в Дніпропетровській області направлено лист до Генерального консульства Румунії в м. Чернівцях №1201.17.2-7050/12.3-24, до Посольства Республіки Польща в Україні №1201.17.2-7054/12.3-24, до Посольства Словацької Республіки в Україні №1201.17.2-7077/12.3-24 з проханням сприяння в отриманні транзитної візи відповідачем.
01.10.2024 та 05.11.2024 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області звернулося до посольства Туркменістану в Україні із проханням сприяння в отриманні відповідачем транзитної візи до Республіки Молдови, відповіді на звернення не отримано.
12.11.2024, 03.12.2024, 18.12.2024 та 02.01.2025 позивачем до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України» направлявся пакет документів для заповнення відповідачем з метою подальшого виготовлення свідоцтва для повернення до країни походження, оскільки термін дії паспорту ОСОБА_1 спливає 31.12.2024 і влада Республіки Молдова висуває вимогу про наявність свідоцтва на повернення до країни походження для оформлення транзитної візи, однак відповідач відмовлявся від отримання та заповнення документів, про що 12.11.2024 та 19.12.2024 складені відповідні акти.
Листом ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» за вх. № 4877.5/30-25 від 13.01.2025 надіслано заповнені відповідачем документи (заява, автобіографія, опитувальний лист) для отримання свідоцтва для повернення на батьківщину.
ГУ ДМС в Дніпропетровській області направлено лист до Посольства Румунії в Україні за вих. № 1201.17.2-506/12.3-25 від 16.01.2025 з метою отримання транзитної визі для відповідача. На даний час офіційної відповіді на лист не надходило.
ГУ ДМС в Дніпропетровській області направлено лист до Міжнародної організації з міграції в України за вих. № 1201.17.2-535/12.3-25 від 16.01.2025 з метою сприяння в отриманні транзитної визі для відповідача, повідомлено про неодноразові звернення до Посольства Республіки Молдова для отримання вищезазначеного документу. На даний час офіційної відповіді на лист не надходило
ГУ ДМС в Дніпропетровській області направлено лист до Посольства Туркменістану в Україні за вих. № 1201.17.2-408/12.3-25 від 14.01.2025 із заповненими відповідачем документами (заява, автобіографія, опитувальний лист) з метою отримання свідоцтва для повернення на батьківщину. На даний час офіційної відповіді на лист не надходило.
ГУ ДМС в Дніпропетровській області повторно направлено лист до Посольства Республіки Молдова в Україні за вих. № 1201.17.2-3159/12.2-25 від 14.03.2025 з метою отримання транзитної визі для відповідача, вкотре повідомлено про сплату консульського збору за дану візу.
ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» направлено запит за вх. № 4877.5/208-25 від 27.03.2025 до ГУ ДМС в Дніпропетровській області.
ГУ ДМС в Дніпропетровській області до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» направлено відповідь на запит за вих. № 1201.17.2/10447-25 від 31.03.2025.
Вислухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч.7 ст.5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч.11 ст.289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Згідно ч.12 ст.289 КАС України, про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Відповідно до ч.13 ст.289 КАС України, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
З наведеної норми вбачається, що умовами, за наявності яких неможливо забезпечити примусове видворення є виключно умови щодо відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації та неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця необхідних для ідентифікації особи.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що особа ОСОБА_1 ідентифікована (паспорт громадянина Туркменістану НОМЕР_2 , посвідка на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 ), у зв'язку з чим суд не вбачає наявності підстав, передбачених ч.13 ст.289 КАС України, щодо неможливості забезпечення примусового видворення особи.
З матеріалів наданих позивачем та пояснень представника позивача вбачається, що забезпеченню видворення за межі території України відповідача перешкоджає відсутність транзитної візи.
При цьому судом встановлено, що відповідач утримується в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, більше одного року та трьох місяців.
Суд зазначає, що продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов'язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.
Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.
Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Зважаючи на те, що відповідач утримується в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, більше одного року та трьох місяців, що суд вважає надмірним строком, також перешкоди пов'язані з ідентифікацію відповідача відсутні, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, передбачений ч.12 ст.289 КАС України.
Так, останнім рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.01.2025 було продовжено строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 на три місяці. Цей строк відповідно до положень ст.120 КАС України закінчився 09.04.2025, при тому що позов подано позивачем до суду 10.04.2025, тобто після закінчення трьохмісячного строку, встановленого рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.01.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 120, 229, 241, 246, 289, 371 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України громадянина Туркменістану відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Рибкін