61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
14.04.2025 Справа №905/65/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», м.Запоріжжя
за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мадера Девелопмент», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Паршиної Наталії Олександрівни, м. Горішні Плавні Полтавської області
про стягнення 10879,74грн, з яких 5078,06грн - основний борг, 430,00грн - 3% річних, 5371,68грн - пеня,
без повідомлення (виклику) сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», м. Запоріжжя звернулось до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Паршиної Наталії Олександрівни, м. Горішні Плавні Полтавської області про стягнення 10879,74грн, з яких 5078,06грн - основний борг, 430,00грн - 3% річних, 5371,68грн - пеня.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору суборенди №ІСГ-6/2/962 від 21.12.2020, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 5078,06грн, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав такі документи: копію договору оренди №6/2/20-ІСГ від 21.12.2020 з додатками; копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №237844303; копію свідоцтва про право власності; копію договору суборенди №ІСГ-6/2/962 від 21.12.2020 з додатками; копію акту приймання-передачі 21.12.2020; копію додаткової угоди №5 від 02.12.2021; рахунки на оплату; копію платіжної інструкції; акт взаємних розрахунків та копію претензії з доказами направлення.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 598, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 222, 230, 231, 343 Господарського кодексу України.
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/65/25 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», м. Запоріжжя залишено без руху. Встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
06.02.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
10.02.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач подав розрахунок компенсації витрат за комунальні послуги у спірний період.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/65/25. Справу №905/65/25 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала господарського суду від 11.02.2025 направлена третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На юридичну адресу відповідача 12.02.2025 судом направлено копію ухвали господарського суду від 11.02.2025, яка вручена відповідачеві 14.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала господарського суду від 11.02.2025 також направлялася відповідачу на адресу електронної пошти, що зазначена позивачем у позовній заяві.
Також відповідач повідомлявся шляхом передачі телефонограми, однак зв'язок не був встановлений.
Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.
12.02.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення документів, а саме доказів направлення рахунків на електронну адресу відповідачу.
У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
21.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мадера Девелопмент» (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Солюшн Груп» (орендар, позивач) укладено договір оренди №6/2/20-ІСГ (договір) за п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування об'єкт оренди.
Згідно з розділом «терміни, які вживаються у цьому договорі» договору - об'єкт оренди - будівля (нежитлові приміщення) торгівельного комплексу (надалі - ТК), розташованого за адресою: місто Маріуполь, вул.Купріна, буд.2. Право власності на даний торгівельний комплекс належить орендодавцеві.
Відповідно до п. 3.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30 листопада 2023 року (включно).
Пунктом 6.1.2 договору узгоджено, що орендар має право, без попередньої згоди орендодавця передавати частини об'єкта оренди в суборенду третім особам на власний розсуд, але з дотриманням профілю господарської діяльності встановленого додатком №2 до договору оренди.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін.
21.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Солюшн Груп» та Фізичною особою-підприємцем Паршиною Наталією Олександрівною (суборендар, відповідач) укладено договір суборенди №ІСГ-6/2/962 (договір суборенди).
Відповідно до розділу «Терміни, які вживаються у цьому договорі» договору суборенди, «об'єкт суборенди» - частина нежитлового приміщення, розташованого в торговельному комплексі за адресою: м. Маріуполь, вул. Купріна, буд.2 , право власності на яке належить ТОВ «Мадера Девелопмент»; внесено в базу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 273831214123 (об'єкт суборенди).
«Торговельний комплекс» - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Маріуполь, вул. Купріна, буд.2, складовою частиною якого є об'єкт суборенди («торговельний комплекс» або «ТК»).
Згідно з п.п.1.1-1.2 договору суборенди орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування об'єкт оренди (лот №6_2.1.3), розташований у торгівельному комплексі. Об'єкт суборенди передається суборендарю у тимчасове платне користування з метою здійснення суборендарем господарської діяльності з продажу меблів.
Відповідно до п.2.1 договору суборенди приймання-передача об'єкта суборенди у тимчасове платне користування здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін, про що складається акт приймання-передачі об'єкта суборенди у користування. Акт приймання-передачі об'єкта суборенди у користування має бути підписаний сторонами протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28 лютого 2022 року (включно) (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 02.12.2021).
Згідно з п. 4.1. договору суборенди протягом строку суборенди (п. 3.2. Договору) суборендар зобов'язаний здійснювати на користь орендаря наступні платежі: орендна плата, компенсація витрат на комунальні послуги. Всі платежі за договором здійснюються в безготівковому порядку. Рахунки-фактури на оплату платежів за договором виставляються орендарем шляхом їх направлення в електронному вигляді на адресу електронної пошти суборендаря, зазначену в договорі, або за допомогою засобів електронного документообігу. Суборендар підтверджує, що рахунки-фактури, виставлені і отримані у зазначений спосіб, є достатньою підставою для оплати.
У підпункті 4.1.1 договору суборенди сторони узгодили, що у період з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта суборенди у користування та протягом строку суборенди суборендар здійснює платежі за договором в розмірі 29322,30грн в місяць.
Відповідно до пп.4.2.1 договору суборенди орендна плата сплачується суборендарем шляхом внесення повної попередньої оплати за місяць. Рахунок-фактура на оплату орендної плати виставляється суборендарю не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за наступний. Орендна плата сплачується суборендарем в строк до 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця за наступний.
Строк оплати орендної плати не залежить від отримання суборендарем рахунку-фактури. У випадку якщо суборендар з будь-яких причин не отримав відповідний рахунок-фактуру, оплата здійснюється суборендарем на підставі умов цього договору.
Згідно з пп.4.4.1 договору суборенди суборендар компенсує витрати орендаря на комунальні послуги: що споживаються в межах об'єкта суборенди (електроенергія, у тому числі витрачена на забезпечення функціонування системи вентиляції та кондиціювання, що розташовані на території об'єкту суборенди; водопостачання; водовідведення (каналізація та ПДК); опалення тощо, якими суборендар користується в межах об'єкта суборенди); що забезпечують належне функціонування і утримання місць загального користування (електроенергія, у тому числі витрачена на забезпечення функціонування системи вентиляції та кондиціювання, водопостачання; водовідведення (каналізація та ПДК); опалення тощо).
За пп.4.4.2 договору суборенди компенсація витрат на комунальні послуги, що споживаються в межах об'єкта суборенди, здійснюється суборендарем за державними регульованими тарифами на підставі показників індивідуальних приборів обліку (лічильників). Якщо суборендар не має індивідуальних приборів обліку для визначена об'єму спожитих комунальних послуг (зокрема вентиляція, кондиціювання, опалення тощо), орендар здійснює розрахунки вартості таких послуг пропорційно займаній площі (розрахунковій площі об'єкта суборенди) згідно з методикою, що є додатком №2 до цього договору.
Відповідно до пп. 4.4.3 договору суборенди компенсація витрат на комунальні послуги, що забезпечують належне функціонування і утримання місць загального користування, здійснюється суборендарем за державними регульованими тарифами в розмірі 100% (сто відсотків) від розрахунків вартості таких послуг, здійснених орендарем пропорційно розрахунковій площі об'єкта суборенди згідно з методикою, що є додатком №2 до цього договору.
Підпунктом 4.4.4 договору суборенди передбачено, що оплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється суборендарем у наступному порядку:
Оплата компенсації витрат на комунальні послуги за перший місяць суборенди здійснюється суборендарем в сумі, що розраховується на підставі пп. 4.4.2, пп. 4.4.3, протягом 10 днів з моменту отримання відповідного рахунка-фактури орендаря.
Якщо строк суборенди починається не з першого числа календарного місяця, то першим місяцем строку суборенди (для застосування у цьому підпункті) сторони вважають період з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта суборенди у користування до останнього числа календарного місяця, в якому цей акт був підписаний.
Оплата компенсації витрат на комунальні послуги за другий та наступні календарні місяці суборенди здійснюється суборендарем у наступному порядку:
Аванс в рахунок компенсації витрат на комунальні послуги сплачується суборендарем на підставі відповідного рахунка-фактури, що виставляється суборендарю не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за наступний. Аванс сплачується суборендарем в строк до 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця за наступний.
Сума авансу складає 50% (п'ятдесят відсотків) від фактичної суми компенсації витрат на комунальні послуги, нарахованої суборендарю за попередній місяць. Якщо попередній місяць був неповним (строк суборенди розпочався не з першого дня календарного місяця), сума авансу розраховується за відповідною формулою.
Остаточна оплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється суборендарем в сумі, що розраховується на підставі пп. 4.4.2., пп. 4.4.3. за вирахуванням суми сплаченого суборендарем авансу. Остаточна оплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється протягом 10 днів з моменту отримання суборендарем відповідного рахунка-фактури. Якщо сума сплаченого авансу більше, ніж сума компенсації витрат на комунальні послуги, розрахована за місяць, то остаточна оплата не здійснюється, а переплата, що утворилася, зараховується орендарем до авансу за наступний місяць.
Відповідно до п.4.6 договору суборенди протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього договору суборендар зобов'язаний внести на розрахунковий рахунок орендаря гарантійний платіж в сумі 29322,30грн, в тому числі ПДВ 20%. Гарантійний платіж забезпечує виконання суборендарем грошових зобов'язань за цим договором з моменту передачі об'єкта суборенди у користування та протягом усього строку дії цього договору. Орендар має право утримати з суми гарантійного платежу суму заборгованості суборендаря, що виникла з цього договору. Після припинення строку дії цього договору (в тому числі при достроковому розірванні) гарантійний платіж зараховується орендарем в рахунок оплати платежів, які підлягають оплаті суборендарем за останній місяць суборенди.
У пп.8.2.1 договору суборенди сторони узгодили, що за прострочення сплати орендної плати та інших платежів згідно з розділом 4 цього договору, оренда сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від несплаченої суми.
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою орендаря.
Згідно з актом приймання-передачі об'єкта суборенди у користування від 21.12.2020 орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове користування об'єкт суборенди, фактична площа якого становить 977,41кв.м.
Позивач виставив відповідачеві шляхом направлення на його електронну пошту рахунки на оплату за оренду приміщення №660 від 01.02.2022 на суму 25133,40грн (направлено 05.02.2022) та на оплату відшкодування витрат на використання електричної енергії, послуг водопостачання, водовідведення та використання природного газу №1987 від 28.02.2022 на суму 9267,06грн (направлено 10.03.2022), що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.
На підставі п.4.6 договору суборенди, позивач зарахував внесений позивачем згідно з платіжною інструкцією №1352 від 28.01.2021 гарантійний платіж у розмірі 29322,30грн в рахунок погашення боргу за орендну плату за лютий 2022 року в розмірі 25133,30грн та частково в рахунок погашення боргу за компенсацію витрат на комунальні послуги за лютий 2022 року в розмірі 4189,00грн.
Також позивач долучив до матеріалів справи договір про постачання електричної енергії №14ДОН від 15.02.2021, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільна Енергетична Компанія «Палівенерго» з додатками та рахунками на оплату спожитої електроенергії; договір №3670/ЦВВ, ЦВС від 01.02.2021 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, укладений між позивачем та Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з рахунками на оплату; договір постачання природного газу №1601 від 16.01.2021, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргаз» з рахунками на оплату.
Зобов'язання з оплати витрат на комунальні послуги за лютий 2022 року у повному обсязі не виконано, внаслідок чого позивач направив на електронну адресу відповідача претензію №6/2/20-ІСГ від 26.03.2023 з вимогою сплатити борг у розмірі 5078,06грн, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.
Відповідь на претензію відповідач не надавав, компенсацію витрат на комунальні послуги за лютий 2022 року в розмірі 5078,06грн не здійснив.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання за договором суборенди №ІСГ-6/2/962 від 21.12.2020, позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача про стягнення 10879,74грн, з яких 5078,06грн - основний борг, 430,00грн - 3% річних, 5371,68грн - пеня.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних та пені.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором суборенди, що регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст.762 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди №ІСГ-6/2/962 від 21.12.2020 є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що на підставі акту приймання-передачі об'єкта суборенди у користування від 21.12.2020 орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове користування об'єкт суборенди.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату за оренду приміщення №660 від 01.02.2022 на суму 25133,40грн та на оплату відшкодування витрат на використання електричної енергії, послуг водопостачання, водовідведення та використання природного газу №1987 від 28.02.2022 на суму 9267,06грн.
Відповідач факт користування об'єктом оренди не заперечує, отримання рахунків на оплату не спростовує.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі п.4.6 договору суборенди, позивач зарахував внесений позивачем згідно з платіжною інструкцією №1352 від 28.01.2021 гарантійний платіж у розмірі 29322,30грн в рахунок погашення боргу за орендну плату за лютий 2022 року в розмірі 25133,30грн та частково в рахунок погашення боргу за компенсацію витрат на комунальні послуги за лютий 2022 року в розмірі 4189,00грн.
Отже, несплачена частина компенсації витрат на комунальні послуги становить 5078,06грн.
У підпункті 4.4.4 договору суборенди сторони визначили порядок оплати компенсації витрат на комунальні послуги, зокрема, оплата компенсації витрат на комунальні послуги за другий та наступні календарні місяці суборенди здійснюється суборендарем у наступному порядку: аванс в рахунок компенсації витрат на комунальні послуги сплачується суборендарем на підставі відповідного рахунка-фактури, що виставляється суборендарю не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний. Аванс сплачується суборендарем в строк до 25 числа поточного місяця за наступний. Сума авансу складає 50% від фактичної суми компенсації витрат на комунальні послуги, нарахованої суборендарю за попередній місяць. Остаточна оплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється суборендарем в сумі, що розраховується на підставі пп. 4.4.2., пп. 4.4.3. за вирахуванням суми сплаченого суборендарем авансу. Остаточна оплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється протягом 10 днів з моменту отримання суборендарем відповідного рахунка-фактури.
Оскільки докази на підтвердження фактичної суми компенсації витрат на комунальні послуги, нарахованої суборендарю за попередній місяць, для визначення розміру авансу позивачем не надані, суд керується умовами договору, які встановлюють строк остаточної компенсації витрат на комунальні послуги.
Як встановлено судом, рахунок №1987 від 28.02.2022 на оплату компенсації витрат на комунальні послуги направлено відповідачеві 10.03.2022.
Таким чином, строк оплати є такими, що настав 21.03.2022 (з урахуванням вихідного дня).
Доказів оплати заборгованості у розмірі 5078,06грн суду не надано, факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань, позивач нарахував 5371,68грн пені та 430,00грн 3% річних.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пп.8.2.1 договору суборенди сторони узгодили, що за прострочення сплати орендної плати та інших платежів згідно з розділом 4 цього договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від несплаченої суми.
Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню за період прострочення з 01.03.2022 по 25.12.2024 у розмірі 5371,68грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є методологічно неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення, враховуючи викладені вище висновки суду щодо настання строку виконання зобов'язання.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 7 розділу ІХ Перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
За таких обставин, враховуючи продовження на строк дії карантину (по 30.06.2023) 6-місячного строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, належний період нарахування пені становить з 22.03.2021 по 30.06.2023.
Здійснивши власний розрахунок нарахування пені на заборгованість 5078,06грн за належний період прострочення з 22.03.2022 по 30.06.2023, суд встановив, що розмір пені становить 2936,93грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивач нарахував за період прострочення з 01.03.2022 по 25.12.2024 3% річних у розмірі 430,00грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних в межах заявленого позивачем періоду прострочення, суд встановив, що такі розрахунки є методологічно неправильними, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних на заборгованість 5078,06грн за період прострочення з 22.03.2022 по 25.12.2024, суд встановив, що належний розмір 3% річних становить 421,14грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та пені підлягають частковому задоволенню.
Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 8436,13грн, з яких 5078,06грн - основний борг, 421,14грн - 3% річних, 2936,93грн - пеня.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Паршиної Наталії Олександрівни, м. Горішні Плавні Полтавської області про стягнення 10879,74грн, з яких 5078,06грн - основний борг, 430,00грн - 3% річних, 5371,68грн - пеня, задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Паршиної Наталії Олександрівни, м. Горішні Плавні Полтавської області ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», м. Запоріжжя (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, прим. 17.1, ідентифікаційний код 41932936) основний борг у розмірі 5078,06грн, 3% річних у розмірі 421,14грн, пеню у розмірі 2936,93грн та судовий збір у розмірі 2347,91грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 14.04.2025.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.