61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
14.04.2025 Справа № 905/1333/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою ОСОБА_1 , м. Донецьк
про неплатоспроможність,
за участю уповноважених представників учасників справи:
керуюча реструктуризацією - арбітражна керуюча Белінська Н.О.;
боржник: не з'явився;
ОСОБА_1 , м. Донецьк звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1333/24 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 01.11.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 , м. Донецьк про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, призначено підготовче засідання на 12.11.2024.
Ухвалою господарського суду від 12.11.2024 відкрито провадження у справі №905/1333/24 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючою реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну. Встановлено дату попереднього засідання суду на 09.01.2025.
14.11.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України за номером публікації 74601 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду від 09.01.2025 призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури на 30.01.2025 о 14:00год.
28.01.2025 від боржника надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
28.01.2025 від керуючої реструктуризацією надійшла до суду заява з письмовою позицією щодо закриття провадження у справі, за змістом якої підтримує заяву боржника про закриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду від 30.01.2025 клопотання керуючої реструктуризацією - арбітражної керуючої Белінської Н.О. про залучення спеціаліста задоволено та надано дозвіл на залучення спеціаліста - фізичної особи-підприємця Байда Тетяни Анатоліївни (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №83/2023 від 16.02.2023) для здійснення оцінки легкового автомобіля Lexus LS 430, 2002 р.в., чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 . Відкладено судове засідання на 25.02.2025 о 15:00 год.
11.02.2025 від керуючої реструктуризацією надійшов план реструктуризації.
Ухвалою господарського суду від 25.02.2025 відкладено судове засідання на 20.03.2025 о 12:20 год.
18.03.2025 від керуючої реструктуризацією надійшла заява про долучення до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку ринкової вартості легкового автомобіля.
Ухвалою господарського суду від 20.03.2025 відкладено судове засідання на 14.04.2025 об 11:30 год. Явку ОСОБА_1 у судове засідання 14.04.2025 визнано обов'язковою.
У судове засідання з'явилась керуюча реструктуризацією.
Боржник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до кабінету боржника в системі «Електронний суд».
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , м. Донецьк про закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність, тобто Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися для реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Згідно з частиною 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункт 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, для отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина 1 статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодексу України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 зазначив, що:
1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;
2) у випадку неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;
3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов'язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування правових наслідків, встановлених ч. 4 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника до суду не надходили, внаслідок чого ухвалою господарського суду від 09.01.2025 призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури.
Матеріали справи містять докази направлення керуючою реструктуризацією на адресу кредитора АТ «ОТП Банк» повідомлення про порушення провадження у справі, обов'язок подання заяви з грошовими вимогами до боржника та наслідки неподання такої заяви.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.
Поряд з тим, враховуючи наведені правові висновки, при вирішенні клопотання боржника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, суду слід дослідити наявність підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 надав декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.09.2024.
У звіті від 26.12.2024 про результати перевірки декларації боржника арбітражною керуючою Белінською Н.О. встановлені такі порушення:
- відсутність відомостей про фінансові зобов'язання боржника за 2021-2023 роки;
- відсутність інформації про готівкові та електронні кошти за 2021-2023 роки;
- відсутність відомостей про доходи членів сім'ї;
- порушення в частині відомостей про доходи боржника за 2024 рік.
Боржник ОСОБА_1 надіслав до суду виправлені декларації про майновий стан (сформовані 27.12.2024), надалі від боржника надійшли уточнені декларації за 2021-2024 роки (сформовані 01.04.2025).
Одночасно, боржником долучені до матеріалів справи розписки:
- від боржника про відсутність інформації щодо готівкових коштів з 2021 по 2023 роки, а також відсутність грошових коштів, вкладів у фінансових установах, індивідуальних банківських сейфах та інших активів, пов'язаних з готівковими коштами, станом на 2024 рік;
- від боржника про неможливість надати інформацію щодо стану фінансових зобов'язань у період 2021-2023 роки;
- від сина боржника - ОСОБА_2 про відмову у наданні даних про доходи та майно.
Дослідивши виправлені декларації про майновий стан, з урахуванням уточнень, суд встановив таке.
Так, у п. 7 «Дані про членів сім'ї боржника» розділу І «Загальні положення» вказані: дружина - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та син - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
У розділі ІІ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» щодо доходів сина боржника - ОСОБА_2 вказано «члени сім'ї інформації не надали».
Одночасно, керуючою реструктуризацією долучено інформацію про доходи сина боржника - ОСОБА_2 (том 2, арк. 10). Наведена інформація у виправлених деклараціях не відображена.
Також судом встановлені неточності відображення відомостей про отримані доходи дружиною боржника - ОСОБА_3 , зокрема, станом на 01.09.2024 виплати від УПТСЗН РДА становлять 16000,00грн, однак, у декларації про майновий стан вказано 12000,00грн (без урахування сум, отриманих у період липень-серпень 2024 року).
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.
У матеріалах справи наявна інформація про те, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 06.09.2024 дружині боржника - ОСОБА_3 на праві власності належить легковий автомобіль Lexus LS 430, 2002 р.в., чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно зі звітом №65/25 від 06.03.2025 про незалежну оцінку ринкової вартості легкового автомобіля ринкова вартість транспортного засобу станом на 05.03.2025 становить 223235,00грн (без ПДВ).
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять відомостей щодо підстав і дати набуття права власності ОСОБА_3 на транспортний засіб, у деклараціях про майновий стан, поданих станом на 01.09.2024, вказаний транспортний засіб також не відображено.
Отже, за наведених обставин судом презюмується, що транспортний засіб придбано у вересні 2024 року.
Одночасно, станом на 01.09.2024 у розділі VI «Грошові активи» декларацій про майновий стан щодо дружини боржника вказано «члени сім'ї інформації не надали».
Суд зауважує, що подання боржником уточнених декларацій з поміткою: «член сім'ї не надав інформації» не звільняє боржника від встановленого законом обов'язку надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства). Посилаючись у декларації про майновий стан на те, що член сім'ї не надав інформації про доходи, витрати, майно чи зобов'язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є Кодекс України з процедур банкрутства, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено, натомість у ч. 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї.
Проаналізувавши наявні у справі докази, що підтверджують доходи дружини боржника, виникають розумні сумніви щодо наявності у дружини боржника фінансової спроможності на придбання вказаного вище транспортного засобу виключно за власні кошти, що може свідчити про ненадання боржником повної інформації щодо джерел фінансування або наявності готівкових коштів у членів сім'ї боржника. Суд зауважує, що інформація про грошові активи дружини, як члена сім'ї, з яким боржник фактично проживає та веде спільний побут, є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин - дійсного фінансового стану боржника та можливості виконувати свої фінансові зобов'язання.
Відповідно до акту опису майна боржника від 07.01.2025 транспортний засіб (легковий автомобіль Lexus LS 430, 2002 р.в.) належить на праві спільної сумісної власності (майно придбане у шлюбі).
Боржником заперечень щодо акту опису майна не надано до суду. Матеріали справи також не містять переконливих доказів того, що транспортний засіб придбано дружиною боржника за її особисті кошти.
Одночасно, відповідно до довідки АТ «Приватбанк» станом на 31.12.2022 залишок по рахунку боржника ( НОМЕР_4 ) становить 512137,92грн, а вже станом на 31.12.2023 залишок коштів на вказаному рахунку становив 0,00грн.
Інформація про рух зазначених активів суду не надана ані боржником, ані керуючою реструктуризацією. Суд також критично оцінює розписку боржника про відсутність у останнього готівкових коштів.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що боржником, після отримання звіту керуючої реструктуризацією про результати перевірки декларації, не виконано обов'язок щодо усунення виявлених недоліків у повному обсязі та не надано виправлені декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна та доходів членів його сім'ї.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п.4 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна.
Так, боржником надано опис майна окремим додатком до заяви, згідно з яким у боржника наявне рухоме майно - Lexus LX 460 L 2008 року.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи надійшла до суду 15.10.2024.
Як встановлено судом вище, 06.09.2024 за дружиною боржника - ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб - легковий автомобіль Lexus LS 430, 2002 р.в., який належить подружжю на праві спільної сумісної власності, що не заперечується та не спростовується боржником.
Одночасно, про наявність у боржника зазначеного майна повідомлено суд лише 24.01.2025 разом з наданням керуючою реструктуризацією акту опису майна боржника.
Пояснень щодо не зазначення про наявність такого майна разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником не надані.
Наведене розцінюється судом як приховування боржником обставин, що безпосередньо впливає на розгляд справи, що свідчить про недобросовісність боржника.
При цьому, за час процедури реструктуризації боржником не вчинено будь-яких заходів щодо здійснення розрахунків з кредитором в межах об'єктивних можливостей.
Встановлені судом обставини зазначення в деклараціях про майновий стан боржника неповної та недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, а також встановлені факти недобросовісної поведінки боржника, є підставою для закриття провадження у справі на підставі ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання боржника ОСОБА_1 про закриття провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства з наслідками щодо визнання вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строки, погашеними.
Керуючись статтями 2, 9, 121, 123, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 42, 77-79, 86, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання боржника ОСОБА_1 про закриття провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства відмовити.
Закрити провадження у справі №905/1333/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №190 від 12.02.2013).
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.11.2024 у справі №905/1333/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
У судовому засіданні 14.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повна ухвала була складена та підписана 15.04.2025.