61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
15.04.2025 Справа №905/87/25
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙБЕР-ЛТД», м.Краматорськ, Донецька область
про стягнення 201 538,20грн
без виклику учасників справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙБЕР-ЛТД», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 201538,20грн, з яких: 145649,17грн - сума заборгованості, 12024,90грн - 3% річних, 43864,13грн - інфляція.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу №324803 від 01.01.2021 в частинні оплати поставленої електричної енергії за період лютий 2022 - травень 2022.
Ухвалою від 07.02.2025 залишено позовну заяву без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
11.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача на виконання приписів вказаної ухвали надійшла заява №б/н від 10.02.2025 про усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/87/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 07.03.2025 (враховуючи час пересилання засобами зв'язку) для подання суду відзиву на позов.
Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі “Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» - 14.02.2025 о 20:10год.
Таким чином, враховуючи доставку позивачу копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, позивач є таким, що належним чином повідомлений про порушення провадження у справі.
Станом на час відкриття провадження та винесення рішення у справі відповідач не зареєстрував власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. В силу вимог ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) для юридичних осіб реєстрація електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС є обов'язковою.
Станом на 15.04.2025 заяви по суті справи, клопотання з процесуальних питань від відповідача не надходили.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час порушення провадження у справі та станом на час винесення рішення у справі місцезнаходження відповідача (код ЄДРПОУ 24070459) значиться за наступною адресою: 84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Адміністративна, буд.14.
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація про місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п.п. 10, 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак, копія ухвали суду від 14.02.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до положень ст.242 ГПК України засобами поштового зв'язку на зазначену у ЄДР адресу, однак поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв'язку Укрпошта на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відтак, ухвала суду не була отримана відповідачем з незалежних від суду причин. Отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г, від 27.02.2023 у справі №909/548/16 (909/947/20).
За змістом ч.6 ст.120 ГПК суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача офіційної електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв'язку - 442290. З огляду на викладене, судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми за вказаним номером, однак зв'язок не встановлено.
Судом також розміщено відповідне оголошення для відповідача на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Таким чином, сторони у справі не були позбавлені можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальним документом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/87/25.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи відсутність відзиву на позов, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» розміщено на офіційному веб сайті https://www.dn.yasno.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до вказаного договору.
01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙБЕР-ЛТД» приєдналось до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати першого рахунку, на умовах комерційної пропозиції «Універсальна». Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок №324803.
Таким чином, 01.01.2019 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙБЕР-ЛТД» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №324803, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Додатком 2 до договору є комерційна пропозиція «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів.
Розділом 1 комерційної пропозиції «Універсальна» передбачено, що особа яка обирає дану комерційну пропозицію має відповідати наступним критеріям, зокрема: - заявник відповідно до чинного законодавства України має право на отримання універсальної послуги, як малий непобутовий споживач, а саме: договірна потужність за об'єктом становить до 50кВт; договірна потужність за об'єктом становить до 150 кВт - на період по грудень 2020 року;
Розділом 10 комерційної пропозиції «Універсальна» визначено, що для споживачів, за об'єктами з договірною потужністю 50 кВт і більше, постачання електричної енергії з першого числа розрахункового періоду січень 2021 року здійснюється на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк» у разі, якщо на цю дату споживач не обрав іншої комерційної пропозиції і не розірвав договір про постачання електричної енергії та/або не обрав іншого електропостачальника та/або за об'єктом споживача не було здійснено заходів з припинення/обмеження електропостачання.
Листом Оператора системи розподілу №08-29/19 від 06.01.2025 повідомлено, що приєднана потужність ТОВ «РАЙБЕР-ЛТД» становить 150кВт, дозволена потужність - 50 кВт.
Розділом 10 комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк» встановлено, для споживачів у яких станом на розрахунковий період грудень 2020 року є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», за об'єктами з договірною потужністю 50 кВт і більше, постачання електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу та цієї комерційної пропозиції здійснюється з першого числа розрахункового періоду січень 2021 року у разі, якщо на цю дату споживач не обрав іншої комерційної пропозиції і не розірвав договір про постачання електричної енергії та/або не обрав іншого електропостачальника та/або за об'єктом споживача не було здійснено заходів з припинення/обмеження електропостачання.
За твердженням позивача, станом на 01.01.2021 відповідач не обрав іншої комерційної пропозиції і не розірвав договір про постачання електричної енергії та/або не обрав іншого електропостачальника, та/або за об'єктом відповідача не було здійснено заходів з припинення/обмеження електропостачання, з огляду на наявність у відповідача приєднаної потужності 50 кВт і вище, умови постачання електричної енергії відповідачу були змінені на постачання електричної енергії за вільною ціною на умовах комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк».
Таким чином з 01.01.2021 ТОВ «РАЙБЕР-ЛТД» споживало електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу №324803 (далі - договір) на умовах комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк». 02.02.2021 відповідачем здійснено оплату за січень - лютий 2021, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку.
За умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.п.1,3,4,7 п.2.2. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо, об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи, у встановленому законодавством порядку; споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії; за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач; споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.
Відповідно до п.3.1. договору датою постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.
За умовами п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальник. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2. договору).
Відповідно до п.5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.7. договору встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п. 6.2. договору).
Постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором та додатками до нього, приймати оплату наданих за цим договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим договором (п.п. 2, 7 п.7.2 договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1. договору).
Відповідно до п.13.1. договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
Відповідно до п.13.8. договору додатки до договору, в тому числі публічні, сформовані постачальником та розміщені на сайті є невід'ємною частиною договору.
За твердженням позивача, редакція комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк» неодноразово змінювалась та на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція комерційної пропозиції від 12.01.2022.
Відповідно до розділу 4 комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі та/або розрахункових документах.
За умовами розділу 5 комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет» (абз.5 розділу 5 комерційної пропозиції).
Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» на підставі даних отриманих від оператора системи/адміністратора комерційного обліку або внесених споживачем. В інших випадках рахунок формується постачальником за даними отриманими від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника (абз.6 розділу 5 комерційної пропозиції).
У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (абз.7 розділу 5 комерційної пропозиції).
Порушення строків оплати, передбачених цією комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги постачальника про забезпечення виконання зобов'язання (абз.10 розділу 5 комерційної пропозиції).
Відповідно до абз.10 розділу 12 комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності будь-якої з умов договору умовам, викладеним в комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції.
Матеріали справи не містять доказів припинення дії договору, отже договір постачання електричної енергії вважається чинним на час виникнення спірних правовідносин.
У підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором з поставки відповідачу електричної енергії позивачем надані суду акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022 на суму 25205,58грн, березень 2022 на суму 68508,23грн, квітень 2022 на суму 43264,57грн, травень 2022 на суму 29222,12грн, всього на загальну суму 166200,50грн.
Позивачем оформлені рахунки за спожиту електроенергію: №324803 від 02.02.2022 за лютий 2022 на суму 25205,58грн, кінцева дата сплати 10.03.2022; №324803 від 04.04.2022 за березень 2022 на суму 68508,23, кінцева дата сплати 11.04.2022; №324803 від 05.05.2022 за квітень 2022 на суму 43264,57грн, кінцева дата сплати 13.05.2022; №324803 від 05.06.2022 за травень 2022 на суму 29222,12грн, кінцева дата сплати 10.06.2022.
24.07.2023 позивачем направлено рахунки та акти приймання-передавання відповідачу на адресу зазначену в ЄДР.
Як вбачається з розрахунку ціни позову та за твердженням позивача, 08.02.2022 відповідачем здійснена оплата за лютий 2022 в розмірі 20551,33грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період 08.02.2022 - 08.02.2022. Таким чином, заборгованість відповідача за лютий становить 4654,25грн.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за період лютий 2021 - травень 2022, це стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 145649,17грн, 3% річних у розмірі 12024,90грн та інфляційних втрат у розмірі 43864,13грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між учасниками справи договору про постачання електричної енергії споживачу №324803 від 01.01.2021.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №3308 від 13.12.2018 розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За змістом п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Згідно п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Відповідно до п.2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п.10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Відповідно до п.12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Позивачем до матеріалів справи долучено інформацію щодо фактичного (звітного) обсягу споживання за період лютий 2022 - травень 2022 по точках комерційного обліку споживача, відповідно до яких за лютий 2022 спожито 4664 кВт/год, за березень 2022 спожито 12331 кВт/год, за квітень 2022 спожито 7817 кВт/год, травень 2022 спожито 5287 кВт/год.
Судом встановлено, що вказані у актах та рахунках за період лютий 2022 - травень 2022 обсяги споживання відповідають даним, отриманим за запитом від оператора системи розподілу. Таким чином, позивачем нарахована спожита електрична енергія з урахуванням отриманих даних від ОСР, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Факт отримання електроенергії у вказаних в спірних актах об'ємах не спростований відповідачем в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.
Передання позивачем електроенергії відповідачу за договором надає позивачу законне очікування, що вартість поставленої електроенергії за цим договором буде оплачена, виходячи з погодженої сторонами вартості.
Відповідно до статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту його отримання споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Розділом 5 комерційної пропозиції визначений порядок виставлення рахунку, а саме шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет».
В свою чергу абз.4 розділу 5 комерційної пропозиції передбачено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.
Відповідно до абз.10 розділу 12 комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності будь-якої з умов договору умовам, викладеним в комерційній пропозиції), застосовуються умови цієї комерційної пропозиції.
Враховуючи вищевикладені умови, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем наступним чином: за лютий 2022 до 07.03.2022 включно; за березень 2022 до 07.04.2022 включно, за квітень 2022 до 06.05.2022 включно, за травень 2022 до 07.06.2022 включно.
Згідно з статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості за період лютий 2022 - травень 2022 у загальному розмірі 145649,17грн (враховуючи оплату 08.02.2022 у розмірі 20551,33грн), суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленої (проданої) електроенергії позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 12024,90грн та інфляційні втрати у розмірі 43864,13грн, розглядаючи позов в цій частині суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем наступним чином:
- за лютий 2022 з 11.03.2022 по 31.01.2025 на суму 4654,25грн у розмірі 404,39грн;
- за березень 2022 з 12.04.2022 по 31.01.2025 на суму 68508,23грн у розмірі 5771,62грн;
- за квітень 2022 з 14.05.2022 по 31.01.2025 на суму 43264,57грн у розмірі 3531,13грн;
- за травень 2022 з 11.06.2022 по 31.01.2025 на суму 29222,12 грн у розмірі 2317,76грн.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних суд встановив, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 43864,13грн суд зазначає наступне.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць, Об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем наступним чином:
- за лютий 2022 на суму 4654,25грн за період з 01.04.2022 по 30.11.2024 у розмірі 1703,65грн;
- за березень 2022 на суму 68508,23грн за період з 01.05.2022 по 30.11.2024 у розмірі 22263,08грн;
- за квітень 2022 на суму 43264,57грн за період 01.06.2022 по 30.11.2024 у розмірі 12552,60грн;
- за травень 2022 на суму 29222,12грн за період з 01.07.2024 по 30.11.2024 у розмірі 7344,80грн.
За наслідками перевірки розрахунку судом встановлено, що позивачем під час розрахунку правильно обрані індекси інфляції, вимоги в цій частині не перевищують розмір, який є правомірним, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 43864,13грн.
Згідно ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙБЕР-ЛТД» (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Адміністративна, 14, код ЄДРПОУ 24070459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму заборгованості у розмірі 145649,17грн, 3% річних у розмірі 12024,90грн, інфляційні втрати у розмірі 43864,13грн та судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 15.04.2025.
Суддя Ю.В. Макарова