61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
11.04.2025 м. Харків Справа №905/261/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.
розглянувши справу №905/261/24
за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, 42/4)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» (84402, Донецька обл., м. Лиман, вул. Оборони, 231)
про стягнення 207 319,91 грн
без повідомлення (виклику) представників сторін
Суть спору: АТ «Креді Агріколь Банк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «СКВ-АГРО» 207 319,91 грн, з яких 207 300 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 19,12 грн - заборгованість за простроченими процентами, 0,79 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання банківських послуг №32/2021 від 13.05.2021 щодо повернення кредиту та сплати процентів.
01.03.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали від 01.03.2024 до його електронного кабінету. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала від 01.03.2024 доставлена відповідачу в його електронний кабінет 01.03.2024.
Додатково, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, господарським судом направлено ухвалу від 01.03.2024 на його адреси електронної пошти info.volov@gmail.com, proschenko.dn@gmail.com, що зазначені у позові та договорі купівлі-продажу № 142/02/21 від 26.04.2021. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала від 01.03.2024 доставлена відповідачу до його електронних скриньок 01.03.2024.
Слід зазначити, що ухвала від 01.03.2024 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Станом на 11.04.2025 відзив на позов відповідачем не подано.
Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист, з огляду на те, що подання відзиву на позов є правом, а не його обов'язком, спір вирішено за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст.165 ГПК України.
На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 11.04.2025 господарським судом підписано рішення без його проголошення.
Щодо строку розгляду справи.
Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків (який є прифронтовим містом), особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційний (віддалений) режим роботи суду або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
13.05.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» (банк, позивач) та ТОВ «СКВ-АГРО» (клієнт, відповідач) укладено договір про надання банківських послуг №32/2021 з додатком до нього.
У розд. 3 договору передбачено, що банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.
Види банківських послуг, що можуть бути надані за договором, визначені в договорі. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. З метою уникнення сумнівів та у відповідності з економічною суттю банківської послуги під кожною банківською послугою, яка надається клієнту банком відповідно до умов договору та умови надання якої конкретизується в п.14 договору, слід розуміти окрему кредитну операцію, що є окремим правочином (договором), укладеним в рамках договору та який є невід'ємною частиною договору.
Ціною договору є сума грошових коштів, яку клієнт зобов'язаний повернути/сплатити/відшкодувати банку згідно умов договору, що складається з суми (розміру) генерального ліміту та плати за банківську послугу.
Строк дії договору дорівнює генеральному строку за умови повного виконання боргових зобов'язань до дати закінчення генерального строку. В разі наявності невиконаних боргових зобов'язань в дату закінчення генерального строку, договір залишається чинним до дати, в яку всі боргові зобов'язання будуть виконані в повному обсязі.
Банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватись клієнтом банку в порядку та на умовах договору в безготівковій формі або за окремим касовим документом, оформленим банком. Залежно від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плат.
Плата за користування банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процента ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку договору.
Плата у вигляді процентів має здійснюватися в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання клієнтом всіх зобов'язань щодо такої банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання. Проценти мають бути сплачені клієнтом банку до закінчення генерального строку в порядку, визначеному договором. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки (в тому числі змінюваної процентної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах 0,000001% до 50,01% річних. У випадку порушення клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов'язань за договором (в тому числі, строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим договором для відповідної банківської послуги. При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Проценти нараховуються в останній банківський день кожного календарного місяця (далі - місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості за банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом банку протягом перших п'яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування. За обставин, що дата припинення чинності лімітом банківської послуги настає раніше, ніж останній банківський день місяця, проценти щодо такої банківської послуги протягом такого місяця нараховуються та сплачуються клієнтом банку в таку дату припинення чинності лімітом банківської послуги.
У розд. 4 договору визначено, що банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківських послуг, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовій формі, як на паперовому носії, так і за допомогою «клієнт-банк» та повинна бути належним чином підписана клієнтом, а саме підписана клієнтом/уповноваженою особою клієнта шляхом проставляння підпису та відбитка печатки (за наявності) на заяві про надання банківської послуги наданій на паперовому носії, або шляхом скріплення електронним підписом клієнта/уповноваженої особи клієнта заяви про надання банківської послуги, наданої в формі електронного документа за допомогою електронної системи «клієнт-банк». Для уникнення непорозумінь, можливість подання заяви про надання банківської послуги в формі електронного документа за допомогою електронної системи «клієнт-банк» окремо попередньо погоджується з банком. Термін подачі заяви про надання банківської послуги та кількість примірників заяви про надання банківської послуги поданої на паперовому носії, визначається сторонами в договорі.
Прийнята банком до виконання заява про надання банківських послуг є невід'ємною частиною договору. Після надання банку заяви про надання банківської послуги клієнт не має права відкликати/відізвати таку заяву про надання банківської послуги та/або відмовитися від прийняття банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги, та зобов'язаний виконувати боргові зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням банком банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги.
У п. 14.1 розд. 14 договору встановлено умови надання кредитної лінії на інвестиційні цілі:
- вид банківської послуги: кредитна лінія не відновлювальна;
- ліміт банківської послуги: 630 000 грн;
- валюта банківської послуги: UАН;
- цільове призначення банківської послуги: згідно з заявою про надання банківської послуги щодо надання траншу;
- порядок надання банківської послуги: шляхом перерахування кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі-продажу/поставки за реквізитами, вказаними в заяві про надання банківської послуги;
- дата набрання чинності лімітом банківської послуги: 13.05.2021 включно;
- дата припинення чинності лімітом банківської послуги: 12.05.2023 включно;
- період доступності: протягом 3 місяців з дати набрання чинності лімітом банківської послуги;
- доступна кількість траншів: одним траншем;
- порядок (графік) повернення (погашення) банківської послуги: відносно кожного траншу визначається у заяві про надання банківської послуги щодо такого траншу;
- тип і розмір процентної ставки: фіксована 0,01% річних;
- розмір комісійної винагороди 1,99% від суми траншу, зазначеної у заяві про надання банківської послуги щодо такого траншу;
- порядок оплати комісійної винагороди: якщо інше не визначено в заяві про надання банківської послуги, то комісійна винагорода підлягає сплаті клієнтом банку до надання банком траншу відповідно до поданої клієнтом заяви про надання банківської послуги;
- попередні умови надання банківської послуги: передача в заставу банку майнових прав на рухоме майно за договором купівлі-продажу/поставки та/або рухомого майна, придбання якого фінансується за рахунок кредиту відповідно до умов цього пункту договору. До моменту отримання банківської послуги за договором, клієнт має надати в банк документи, що підтверджують участь клієнта власними коштами в сплаті рухомого майна, придбання якого фінансується за рахунок кредитної лінії відповідно до умов цього пункту договору, в розмірі не меншому, ніж зазначений в гарантійному листі, що надається банком клієнту при прийнятті рішення щодо кредитування;
- неустойка: згідно п.3 договору;
- реквізити рахунків банку для виконання боргових зобов'язань: реквізити, письмово повідомлені клієнту банком;
- кількість примірників заяви про надання банківських послуг: два примірники.
У розд. 17 договору встановлено розмір та строк основного зобов'язання:
-генеральний ліміт: 630 000 грн;
-генеральний строк: 12.05.2023 включно.
У відповідності до кредитної заявки № 1 від 13.05.2021 та п. 14.1 договору клієнт запросив у банка кредит у розмірі 532 820 грн шляхом безготівкового переказу ТОВ «АВТОАРТ ЛТД», код згідно ЄДРПОУ 41030843, поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Мегабанк», код банку 351629 відповідно до договору купівлі-продажу №142/02/21 від 26.04.2021 та рахунку №3655 від 13.05.2021 за автомобіль Toyota HILUX.
Цієї кредитною заявкою також погоджено: процентну ставку - 0,01% річних, комісійну винагороду - 1,99% від суми траншу, зазначеної в заяві про надання банківської послуги щодо такого траншу, дату надання траншу - 13.05.2021 та дату повернення траншу - 12.05.2023 із графіком (порядком) його повернення: 12.06.2021 - 22 200 грн, 12.07.2021 - 22 200 грн, 12.08.2021 - 22 200 грн, 12.09.2021 - 22 200 грн, 12.10.2021 - 22 200 грн, 12.11.2021 - 22 200 грн, 12.12.2021 - 22 200 грн, 12.01.2022 - 22 200 грн, 12.02.2022 - 22 200 грн, 12.03.2022 - 22 200 грн, 12.04.2022 - 22 200 грн, 12.05.2022 - 22 200 грн, 12.06.2022 - 22 200 грн, 12.07.2022 - 22 200 грн, 12.08.2022 - 22 200 грн, 12.09.2022 - 22 200 грн, 12.10.2022 - 22 200 грн, 12.11.2022 - 22 200 грн, 12.12.2022 - 22 200 грн, 12.01.2023 - 22 200 грн, 12.02.2023 - 22 200 грн, 12.02.2023 - 22 200 грн, 12.03.2023 - 22 200 грн, 12.04.2023 - 22 200 грн, 12.05.2023 - 22 200 грн.
Заявою про зміну умов траншу № 1 від 18.07.2022 погоджено новий графік (порядок) повернення траншу (виходячи із залишку кредиту в розмірі 285 000 грн): 12.07.2022 - 25 900 грн, 12.08.2022 - 25 900 грн, 12.09.2022 - 25 900 грн, 12.10.2022 - 25 900 грн, 12.11.2022 - 25 900 грн, 12.12.2022 - 25 900 грн, 12.01.2023 - 25 900 грн, 12.02.2023 - 25 900 грн, 12.03.2023 - 25 900 грн, 12.04.2023 - 25 900 грн, 12.05.2023 - 26 000 грн.
Також судом встановлено, що на виконання договору банк перерахував грошові кошти на користь ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» у розмірі 532 820 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 32/2021 від 13.05.2021 (з призначенням платежу: «Оплата за авто Toyota HILUX зг дог купівлі-продажу № 142/02/2021 від 26.04.2021 та рах № 3655 від 13.05.2021р. платник ТОВ «СКВ-АГРО»») та банківською випискою за період 13.05.2021-14.02.2024.
До матеріалів справи позивачем надано договір купівлі-продажу № 142/02/21 від 26.04.2021 зі специфікацією до нього, укладений між ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» (продавець) та ТОВ «СКВ-АГРО» (покупець), рахунок № 3655 від 13.05.2021 на оплату автомобіля Toyota HILUX на суму 1 522 350 грн, виставлений ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» (постачальник) ТОВ «СКВ-АГРО» (покупець), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Toyota HILUX р.н. НОМЕР_2 за ТОВ «СКВ-АГРО».
При цьому, зі змісту ст. 2 договору купівлі-продажу № 142/02/21 від 26.04.2021 вбачається, що повна ціна товару (автомобіль Toyota HILUX) складає 1 522 350 грн, яка сплачується ТОВ «СКВ-АГРО» в наступному порядку: часткова оплата в сумі, що становить 989 530 грн, - протягом 5 банківських днів з моменту укладення сторонами договору, решта, що становить 532 820 грн, - за рахунок кредитних коштів, залучених в АТ «Креді Агріколь Банк», не пізніше 20 банківських днів із дати державної реєстрації товару за покупцем у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України.
У свою чергу, відповідач порушив свої грошові зобов'язання, припинивши здійснювати передбачені договором платежі, у зв'язку з чим станом на 14.02.2024 у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 207 300 грн, заборгованість за процентами у розмірі 19,91 грн (за період з 01.03.2023 по 14.02.2024), з яких 0,79 грн - нараховані проценти, 19,12 грн - прострочені проценти, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Приписами ч.1 ст.1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.
Як вище встановлено судом, на підставі договору про надання банківських послуг №32/2021 від 13.05.2021 та кредитної заявки №1 від 13.05.2021 позивач видав відповідачу кредит у розмірі 532 820 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу №142/02/21 від 26.04.2021 та рахунку №3655 від 13.05.2021 за автомобіль Toyota HILUX.
У свою чергу, відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 12.05.2023 зі здійсненням щомісячних платежів за графіком, узгодженим в кредитній заявці №1 від 13.05.2021 та в подальшому зміненим заявою про зміну умов траншу № 1 від 18.07.2022, та сплатити проценти за користування кредитом за процентною ставкою 0,01% річних.
Між тим, відповідач порушив свої грошові зобов'язання, припинивши здійснювати передбачені договором платежі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 207 300 грн, заборгованість за процентами у розмірі 4,14 грн (нарахованими за період з 01.03.2023 по 12.05.2023). При цьому, жодних заперечень щодо цієї заборгованості, а тим більш доказів, що спростовують її наявність, відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 207 300 грн та заборгованості за процентами в розмірі 4,14 грн, а отже і про їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 15,77 грн, нарахованими за період з 13.05.2023 по 14.02.2024 (після закінчення строку повернення кредиту), суд виходить з наступного.
У постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду навела висновок про те, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку кредитування) стягуються проценти на підставі ч.1 ст.1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку кредитування) - на підставі положень ч. 2 ст.625 ЦК України.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, зокрема, й після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове його погашення, є послідовною та сталою, викладена, в т.ч., в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 та підлягає застосуванню судом під час вирішення цього спору.
У цій постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок, за яким сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі ст. 625 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
За змістом п.п. 142-145 названої постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) обґрунтування (що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, першого речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч. 1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі) збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи ч. 2 ст. 625 та ч. 1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст. 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).
Відтак, посилання позивача, які викладені у позові, про те, що проценти за користування кредитом нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку (в цьому випадку після 12.05.2023), тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, з урахуванням розд. 3 договору, свідчать про помилкове розуміння ним правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
Одночасно, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
Пунктом 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, на період дії в Україні воєнного стану законодавець звільнив позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 15,77 грн, нарахованими за період з 13.05.2023 по 14.02.2024, а отже і про відмову в їх задоволенні.
Щодо третейського застереження, передбаченого в розд. 12 договору, суд виходить з наступного.
Відповідно до розд. 12 договору спори в рамках цього договору підлягають вирішенню в постійно діючому третейському суді при Асоціації «Незалежна асоціація банків України» в порядку, передбаченому третейським застереженням (нижче). Якщо спір не підвідомчий Третейському суду при Асоціації «Незалежна асоціація банків України», такий спір передається на розгляд суду. Третейське застереження (третейська угода): всі спори, пов'язані із укладенням, зміною, припиненням, розірванням, тлумаченням, визнанням недійсним, нікчемним, виконання, порушенням та відповідальністю за порушення договору, підлягають вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Незалежна асоціація банків України» (третейський суд), відповідно до Регламенту Третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору
Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав (аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/8862/17, від 27.02.2018 у справі №910/13667/17). У зв'язку з викладеним у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись до третейського суду. При цьому, обмеження права звернення до господарського суду не допускається.
Пунктом 7 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Заперечення проти вирішення цього спору в господарському суді відповідачем не подано.
Приймаючи до уваги те, що позивач скористався своїм правом, визначеним ст. 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України, та звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду, а відповідач не подав заперечень проти вирішення спору в суді, справа розглянута Господарським судом Донецької області, як така, що відноситься до юрисдикції та підсудності цього суду.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на відповідача - 2 487,65 грн, на позивача - 0,19 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» (84402, Донецька обл., м. Лиман, вул. Оборони, 231, ідент. код 35421016) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, 42/4, ідент. код 14361575) заборгованість за кредитом у розмірі 207 300 (двісті сім тисяч триста) грн, заборгованість за процентами в розмірі 4 (чотири) грн 14 коп., судовий збір у розмірі 2 487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 65 коп.
3. В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 11.04.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва