Житомирський апеляційний суд
Справа №291/1422/23 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.
Категорія 82 Доповідач Шевчук А. М.
09 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №291/1422/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про зобов'язання повернути кошти
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"
на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Митюк О.В. у смт Ружині,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Лук'янчука Юрія Віталійовича звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"). Просила: зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 204 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:29; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 4 020 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:39; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 8 040 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:40; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 8 040 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:40; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 8 040 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:40; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 8 040 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:41; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 12 060 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:42; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 12 060 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:42; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 12 060 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:43; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 12 060 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:45; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 8 040 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:45; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 4 000 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_3 картка для виплати (перевипущена) № НОМЕР_4 за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 12:46; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 2 972,17 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 13:29; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 1 263,11 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 13:35; зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 1 133,27 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 картка «Універсальна» (перевипущена) № НОМЕР_2 та скасувати проценти, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за транзакцією від 02 вересня 2023 року о 14:54; зобов'язати відповідача припинити стягнення коштів за угодами від 02 вересня 2023 року №23090234846484, укладеними на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» «Оплата частинами» на суму 15 865,73 грн, угода №23090234846280 «Оплата частинами» на суму 22 735,89 грн та угода №23090234845913 «Оплата частинами» на суму 50 526,83 грн.
Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_2 та AT КБ «ПриватБанк» 28 вересня 2015 року укладений кредитний договір №SAMDNWFC00020622273 на відкриття та обслуговування карткових рахунків НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , видана кредитна картка Універсальна № НОМЕР_5 та карта для виплат № НОМЕР_6 . Залишок її власних коштів по карті для виплат № НОМЕР_6 станом на 01 вересня 2023 року становив 4 500 грн. Залишок заборгованості за кредитними коштами по кредитній банківській картці «Універсальна» № НОМЕР_5 станом на 01 вересня 2023 року становив - 2 357,78 грн. Використовуючи укладений між ОСОБА_3 та AT КБ «ПриватБанк» кредитний договір від 28 вересня 2015 року №SAMDNWFC00020622273, за допомогою IVR-меню (голосове меню) банку та системи «Приват 24», невстановлені особи здійснили низку транзакцій щодо переказів коштів між її рахунками та протиправно заволоділи кредитними грошовими коштами на загальну суму 100 808,39 грн. Окрім того, 02 вересня 2023 року на її ім'я у АТ КБ «ПриватБанк» було оформлено три угоди «Оплата частинами», а саме: № НОМЕР_7 на суму 15 865,73 грн, №23090234846280 на суму 22 735,89 грн, №23090234845913 на суму 50 526,83 грн, а всього на суму 99 166,17 грн. Того ж дня, виявивши протиправне проведення банківських операцій за рахунками у телефонному режимі, вона звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 з вимогою про блокування банківської карти. Вона ( ОСОБА_1 ) 04 вересня 2023 року звернулася із письмовою заявою до ПАТ «Київстар» із проведенням службового розслідування щодо належного їй номеру телефону НОМЕР_8 , на що отримала відповідь, що цей номер їй не належить, а належить вже іншій особі, та ніякої інформації за даним номером телефону їй надати не можуть. Цей номер телефону був фінансовим та підкріпленим до інтернет-банкінгу «Приват24». Коли вона ( ОСОБА_1 ) 02 вересня 2023 року розмовляла з оператором гарячої лінії Приватбанку, її повідомили, що інформація, чи відбулася транзакція по її картках, надана бути не може, а інформацію, чи встигли шахраї зняти кошти, вона зможе особисто дізнатися у відділенні банку в будь-який робочий день. 02 вересня 2023 року був вихідним днем, а тому з письмовою заявою про блокування карти та проведення службового розслідування до відділення банку вона могла звернутися у перший робочий день, яким було 04 вересня 2023 року, подавши до Ружинського відділення АТ КБ «ПриватБанк» письмову заяву про вчинення щодо неї шахрайських дій, а саме: здійснення невідомими особами перезапуску сім-картки її мобільного телефону, зміну пін-кодів банківських карток, здійснення активації через «Приват24», зміну фінансового номера банківських карт, здійснення платежів та перерахування через ІVR-меню та «Приват24», а також укладення угоди «Оплата частинами» на суму 89 128,45 грн за кредитним договором від 28 вересня 2015 року, що призвело до виникнення у неї ( ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитною карткою № НОМЕР_9 у сумі 98 450,61 грн та за угодою «Оплата частинами» в сумі 89 128,45 грн, а всього на суму 187 579,06 грн. Бердичівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області 04 вересня 2023 року розпочате кримінальне провадження №12023060480001360, в рамках якого визнано її ( ОСОБА_1 ) потерпілою, дії невстановлених осіб кваліфіковані за ст.190 КК України, досудове розслідування триває. Вважає, що своєчасно вжила необхідних заходів щодо припинення шахрайських операцій з грошовими коштами. Посилається на те, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року позов задоволений у повному обсязі.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що відповідно до загальних положень Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, користувачем яких є позивач, визначено, що фінансовий номер телефону клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитися фінансові операції. Підтверджується клієнтом під час активації продукту за допомогою РОS-терміналу у відділенні банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват24. Позивач приєднана до Умов і правил шляхом підписання кредитного договору 28 вересня 2015 року. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками, клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовує для підключення фінансового номеру телефону клієнта та/або доступу до програмних комплексів банку. В разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, підозри доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із фінансовим номером телефону, клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення банку. На підставі звернення клієнта про зазначений факт, банк знімає з номера телефону клієнта ознаку «фінансовий» та блокує акаунт клієнта в системі «Приват24» із метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками клієнта. Позивачем не заперечувався той факт, що зняттю коштів передував дзвінок третіх осіб, які просили диктувати їм коди, які приходили на її фінансовий номер телефону, що позивач і зробила. За таких обставин, під час телефонного дзвінка, позивачем було розголошено персональну інформацію, наслідком чого став доступ третіх осіб до фінансового телефону ОСОБА_1 , а тому посилання суду першої інстанції на той факт, що банком не доведено розголошення позивачем персональної інформації є безпідставними та підтверджуються доказами, а саме: записами телефонного дзвінка позивача з оператором банку, де позивач озвучила обставини, які передували зняттю коштів. Схожі обставини викладені в витягу з ЄРДР від 04 вересня 2023 року. З огляду на Умови та правила користування банківськими картками та з метою фінансової безпеки свого електронного гаманця позивач повинна була одразу повідомити банк про втрату фінансового номеру/доступу третіх осіб, що дало би змогу банку вчасно заблокувати рахунок та уникнути перелічених вище транзакцій. Проте, зміна паролю та вхід в Приват24 відбувся 02 вересня 2024 року о 12:00, а в банк клієнт звернулася о 14:56. Окрім того, під час проведення спірних операцій: вхід до Приват24 та укладення угод "Оплата частинами" позивач додатково повідомлялася банком повідомленнями на електронну пошту, що є додатковим заходом безпеки з боку банку. Однак, на повідомлення на електронну адресу позивач також не відреагувала, що є підтвердженням нехтування позивачем фінансовою безпекою. Позивач звернулася із заявою про викрадення коштів із банківської картки, відповідно до якої було відкрито кримінальне провадження. Позивач стверджувала про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, але обставини вчинення правопорушення та винні особи не встановлені. Факт вчинення злочину, обставини його вчинення, винна особа не встановлені та відповідний вирок суду, що набрав б законної сили, відсутній. На переконання скаржника, відсутні підстави для покладання відповідальності на банк. Транзакції стали можливими в наслідок дій самої ОСОБА_1 , які надали можливість третім особам перевипустити сім-картку з номером фінансового телефону, що надало змогу провести зміну паролю входу в Приват24 та вчинити низку транзакцій з грошовими коштами клієнта, тобто позивача ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лук'янчук Ю.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, наголошено на тому, що посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивач порушила Умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, спростовуються матеріалами справи та зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що позивач сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Суд першої інстанції встановив факти звернення позивача до банку про скасування спірної транзакції та звернення до правоохоронних органів із приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була відсутня воля на вчинення перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цих транзакцій. Стосовно кримінального провадження, відкритого за заявою позивача, в апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що факт вчинення злочину, обставини його вчинення, вина особи не встановлені та відповідний вирок суду, що набрав законної сили, відсутній. Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач стверджує, що сам факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінального провадження не може бути доказом того, що позивач вжила всіх можливих заходів для своєчасного повідомлення про вчинення фінансових операцій, які здійснювалися третіми особами. Проте, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 виснувано, що сама по собі відсутність вироку в кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім цього, у апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на Умови і правила користування банківськими картками, наголосив на тому, що позивач несвоєчасно повідомила відповідача про втрату фінансового номера та доступ третіх осіб до її платіжних інструментів, внаслідок чого відповідачу не вдалося попередити вчинення шахрайських дій шляхом блокування рахунків позивача. Разом із тим, як було зазначено в позовній заяві та встановлено судом першої інстанції, низка транзакцій з використанням банківських карток позивача була здійснена 02 вересня 2023 року. Цього ж дня, як тільки позивачу стало відомо про факт отримання третіми особами доступу до платіжних карток останньої, вона зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку, де під час розмови оператор не змогла надати їй інформацію стосовно того, чи відбулися транзакції з використанням карток позивача та порадила звернутися до відділення ПриватБанку у будь-який робочий день. 04 вересня 2023 року було першим робочим днем після вказаної події, тому саме в цей день позивач негайно звернулася до Ружинського відділення АТ КБ «ПриватБанк» із письмовою заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій. У той самий день, 04 вересня 2023 року, Бердичівським районним відділом поліції Головного управління поліції в Житомирській області було розпочато кримінальне провадження №12023060480001360, в рамках якого її було визнано потерпілою, а дії невстановлених осіб кваліфіковані за ст.190 КК України. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо несвоєчасного повідомлення позивачем про факт доступу третіх осіб до банківських рахунків останньої є безпідставними, оскільки позивач звернулася до відповідача як тільки їй стало відомо про отримання третіми особами такого доступу. Крім цього, за першої можливості (настання робочого дня) позивач у відділенні ПриватБанку написала заяву про вчинення щодо неї шахрайських дій, а також звернулася із відповідною заявою до правоохоронних органів, тобто вчинила всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача та ефективного захисту своїх порушених прав. У матеріалах справи наявний аудіозапис розмови ОСОБА_1 та представника банку, який досліджений судом першої інстанції, з якого чітко прослідкоється, що позивач повідомляє працівника банку, починаючи з 10 секунди розмови,: «Що їй зателефонували невідомі особи і кажуть підтвердіть чотири цифри, я кажу, я нічого підтверджувати не буду, потім вони телефонували і вона не брала телефон, але пропав зв'язок та вона не може зайти в Приват 24 …». Постанова прокурора та аудіозапис розмови позивача та представника банку є доказами, які відповідно до вимог ст.89 ЦПК України підтверджують, що позивач не розголосила третім особам інформацію щодо реквізитів платіжної картки, а також пін-коду та коду доступу. Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не врахував порушення ОСОБА_1 . Умов та правил надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого руху коштів з її карткового рахунку, оскільки вона своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, безпідставні, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лук'янчук Ю.В. апеляційну скаргу не визнав та просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з'явився. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.218). Банк про причину неявки представника не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не спрямовував. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» рахунки універсальний та для виплат (а.с.12-13).
Випискою по банківській картці НОМЕР_10 підтверджено, що за угодою від 28 вересня 2015 року № НОМЕР_11 із кредитного ліміту позивача ОСОБА_1 здійснено п'ятнадцять транзакцій по зняттю коштів 02 вересня 2023 року: о 12:29 знято 204 грн, о 12:39 - 4 020 грн, о 12:40 - 8 040 грн, о 12:40 - 8 040 грн, о 12:40 - 8 040 грн, о 12:41 - 8 040 грн, о 12:42 - 12 060 грн, о 12:42 - 12 060 грн, о 12:43 - 12 060 грн, о 12:45 - 12 060 грн, о 12:45 - 8 040 грн, о 12:46 - 4 000 грн, о 13:29 - 2 972,17 грн, о 13:35 - 1 263,11 грн, о 14:54 - 1 133,27 грн, а всього знято коштів на загальну суму 102 032,55 грн (а.с.17).
Також відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» 02 вересня 2023 року ОСОБА_1 уклала три угоди на оплату частинами на суми 15 865,73 грн, 22 735,89 грн та 50 526,83 грн (а.с.18).
Виявивши протиправне проведення банківських операцій за рахунками у телефонному режимі, вона 02 вересня 2023 року звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 із вимогою про блокування банківської карти. Оскільки 02 вересня 2023 року було вихідним днем, то їй порадили звернутися до банка у перший робочий день, яким було 04 вересня 2023 року.
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням №12023060480001360 від ОСОБА_1 о 9:31 надійшла 04 вересня 2023 року заява з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (а.с.22). До ЄРДР внесені відомості про вчинення відносно ОСОБА_1 шахрайських дій за ч.4 ст.190 КК України.
04 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявами до директора Північно - західного міжрегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» Войтенка Ю.О. про проведення службового розслідування по операціях, які проходили 02 вересня з її карток №5168752007776308 і №5168757410878997 та про зупинення нарахування процентів за заборгованістю, яку вчинили шахраї, у зв'язку з відкриттям кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК України (а.с.19-20).
За наслідками службової перевірки, яка проведена АТ КБ «ПриватБанк» за фактом здійснення шахрайства відносно ОСОБА_1 , яка оформлена 21 грудня 2023 року, встановлено, що операції, а саме перевипуск сім-карти, зміна пароля входу в Приват24, переказ коштів з карти НОМЕР_5 на суму 95 233,20 грн та оформлення трьох угод «Оплата частинами» на загальну суму 94 497 грн сталося до моменту звернення ОСОБА_1 у банк, яке відбулося 02 вересня 2023 року 14:56:53 (а.с.81-83). Несанкціоноване зняття коштів з карти ОСОБА_1 та оформлення трьох угод «Оплати частинами» стало можливим внаслідок дій по перевипуску сім-карти з номером фінансового телефону, що надало змогу невідомим особам провести зміну паролю входу в Приват24 та зробити низку транзакцій з грошовими коштами ОСОБА_1 .
У постанові Бердичівської окружної прокуратури від 23 вересня 2023 року зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02 вересня 2023 року в період часу з 12:46 до 14:54 невстановлена особа, використовуючи мобільні термінали, подзвонила до ОСОБА_1 та представилася працівником оператора стільникового зв'язку «Київстар» під приводом ідентифікування абонентів (а.с.56). У подальшому, з банківської карти «Універсальна» невідомою особою здійснено перерахування коштів на інші невстановлені рахунки, чим потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріального збитку. Допитана ОСОБА_1 повідомила, що 02 вересня 2023 року приблизно об 11 годині, коли вона перебувала на кермом власного автомобіля, на її мобільний номер телефону зателефонували та представилися «Андрієм» - працівником «Київстар». Особа повідомила, що вступив у дію новий закон про телекомунікацію щодо ідентифікації особи та необхідно повідомити SMS-пароль, який надійде. На це ОСОБА_1 повідомила про незручності розмови, а також про те, що з'ясує це питання самостійно. У подальшому ОСОБА_1 надійшло повідомлення про SMS-пароль для входу в додаток «Мій Київстар» та надходили телефоні дзвінки, але вона слухавку не піднімала. Через деякий час ОСОБА_1 мала намір здійснити оплату товару, але на її мобільному телефоні була відсутня мобільна мережа. Подія (зняття (заволодіння)) грошовими коштами відбулася у м.Кропивницькому.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
Згідно з ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.136 розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164, користувач зобов'язаний: 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; 2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
Згідно з п.140 розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164, користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
За приписами пунктів 16-17 розділу І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164, власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.
Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (пункт 143 розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача (пункт 144 розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164).
Відповідно до п.146 розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Згідно з п.150 розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.
За положеннями частини другої ст.614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, тобто споживача послуг.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові від 13 травня 2015 року в справі №6-71цс15 Верховний Суд висловив позицію, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц, від 20 червня 2018 року в справі №691/699/16-ц від вказаної вище правової позиції не відступив.
У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц також виснувано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року в справі №176/1445/22 зазначив, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною в таких цивільних відносинах. Правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Відповідно до частини першої ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини шостої ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 здійснила всі (визначені пунктом 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням) дії, які передбачені в даному випадку і довела свою невинуватість у здійсненні зазначених дій, а отже, як користувач послуг банку, не може нести відповідальності за здійснені операції.
Відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 своїми діяннями сприяла незаконному розповсюдженню інформації, яка надала змогу ініціювати незаконні операції.
Сама по собі відсутність вироку в кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами позивача не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав суду беззаперечних доказів на спростування доводів позивача та не довів, що ОСОБА_1 , як користувач послуг банку, своїми діями чи бездіяльністю сприяла здійсненню незаконних операцій, розголосивши інформацію, яка надала змогу ініціювати незаконні платіжні операції; списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і поза її волевиявленням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції; виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, ОСОБА_1 негайно повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів.
Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відповідно до положень ст.375 ЦПК України рішення, ухвалене судом першої інстанції, апеляційний суд залишає без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 14 квітня 2025 року.
Головуюча Судді: