Справа № 755/3596/25
Провадження №: 3/755/1937/25
"09" квітня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської обл., громадянина України, безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт ID НОМЕР_1 , орган 8016 від 05.04.2022 року,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КпАП України,-
ОСОБА_2 , 06 лютого 2025 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, нецензурно лаявся у громадському місці та до поліцейських, чіплявся та провокував бійку, тобто вчинив дрібне хуліганство.
Крім того, 06 лютого 2025 року, приблизно о 15 годині 25 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, неодноразово здійснив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов?язків.
У судове засідання ОСОБА_2 на виклики не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення та адміністративне затримання, рапорт пояснення, постанову по справ про адміністративне правопорушення, дійшов наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 173 КпАП України, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
За злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов?язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст.185 КпАП України.
Нормами ст.245 КпАП України передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_3 , які містяться у матеріалах адміністративної справи, що ОСОБА_2 зайшов до готелю «Турист», де почав вживати алкогольні напої, після того, як напій закінчився, він підійшов до барної стойка та попросив щоб йому долили, однак бармен відмовився виконувати прохання ОСОБА_2 почав нецензурно лаятися та ображати, погрожувати, чіплятися до людей. Охорона викликала поліцію. Під час першої розмови з поліцією ОСОБА_1 вивели на вулицю, однак він знову повернувся, коли поліція поїхала та почав кидатися у бійку. Після того, як поліція повернулася, ОСОБА_2 вдарив поліцейську, на вулиці, по обличчю /а.п.3/.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.173, 185 КпАП України, тобто здійснив дрібне хуліганство та злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом /посадовою особою/, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
Також, ч.1 ст.307 КпАП України передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України /ст.308 КпАП України/.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.7, 33, 34, 40-?, 173, 185, 245, 252, 283-285, 289, 291, 294, 303, 307, 308 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ч.2 ст.36 КпАП України, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі п?ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 /двісті п?ятдесят п?ять/ гривень, на користь держави.
Згідно з ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачено протягом п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КпАП України, відповідно до ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО