Справа № 364/154/25
Провадження № 2/364/149/25
15.04.2025 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участі секретаря Бондаренко Л.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 ,
до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_4 ,
про розірвання шлюбу, -
встановив:
До Володарського районного суду Київської області 20.02.2025 року звернувся ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу, який мотивований тим, що 24.01.2018 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 05.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейні відносини і сімейні обов'язки, а також між ними зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Спору щодо розподілу майна та місця проживання дитини немає.
Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 28.03.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами на 28.03.2025 року.
26.02.2025 року відповідач надала до суду клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 28.03.2025 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення та викликом сторін в судове засідання на
15.04.2025 року о 12.00 годині.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнала повністю та просила їх задовольнити.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що 24.01.2018 року позивачка та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 05 та стверджено Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с. 10). Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджено Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_6 (а.с. 11).
В позовній заяві позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через те,
що зникло взаєморозуміння і взаємоповага та різні погляди на сімейні відносини та обов'язки.
В Україні шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (стаття 51 Конституції України, статті 24, 56 Сімейного кодексу України).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).
За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене та зважаючи на фактичне припинення подружнього життя сторін і ведення ними спільного господарства, небажання сторін примиритися та зберегти сім'ю, тому за таких встановлених обставин суд дійшов до висновку, що рішення сторін про розірвання шлюбу є виваженим, свідомим, причини, з яких вони наполягають на розірванні шлюбу, - обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не має. При цьому суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
За правовою позицією, що неодноразово викладалася в постановах Верховного Суду, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу (зокрема, постанови Верховного Суду від 08.11.2018 р. у справі № 569/458/18, від 11.11.2020 р. у справі № 369/7035/18 тощо).
Європейський суд з прав людини, практику якого суд застосовує як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), щодо права на приватне та сімейне життя неодноразово наголошував, на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя; відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні (зокрема, пункт 61 рішення ЄСПЛ від 29.04.2002 р. у справі «Прітті проти Сполученого Королівства», заява № 2346/02, пункт 126 рішення ЄСПЛ від 12.06.2014 р. у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії», заява № 56030/07).
Нормою ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки для цього є законні підстави, визнання позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а навпаки є свідченням досягнення сторін згоди із усіх питань порушених в позові.
Відповідно до статей 160, 161, 180-183, 191 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 351-355 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 24.01.2018 року, Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 05, складений 24.01.2018 року - розірвати.
Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Ткаченко