"11" квітня 2025 р. Справа № 363/3573/13-к
Іменем України
11 квітня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді - Рудюка О.Д., за участю секретаря - Дрозд В.С., прокурора Довгошея Є.Ю., представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді клопотання адвоката Цирулевськорго Романа Олександровича, діючого в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту,
встановив:
Адвокат Цирулевський Р.О., представляючи інтереси ОСОБА_2 в порядку статті 174 КПК України звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з завою про скасування арешту.
В обґрунтування своїх вимог у заяві вказав, що 26.08.2008 року між ВАТ «Електрон БАНК» (після зміни назви товариство «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № KF51757, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 480 000,00 грн. строком користування до 25.08.2023 року. У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір (застави нерухомого майна) від 26.08.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області. Семенюк Т.В. за реєстровим № 2687.
Відповідно до умов Договору іпотеки, в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з цим 26.08.2008 року до Державного реєстру іпотек було внесено відповідний запис про іпотеку № 7799735.
Також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна здійснено запис від 26.8.2008 року за № 7799533, щодо заборони на нерухоме майно на підставі Договору іпотеки. 29.12.2017 року право вимоги по Кредитному договору відступлено ТОВ «ФК «Траст Фінанс».
Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 року, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Траст Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «ВіЕс Банк».
29.12.2021 року між ТОВ «ФК «Траст Фінанс» та ТОВ «ФІНСТРИМ» укладено Договір факторингу, за яким ТОВ «ФК «Траст Фінанс» відступив на користь ТОВ «ФІНСТРИМ» право вимоги по Кредитному договору № KF51757 від 26.08.2008 року. 29.12.2021 року між ТОВ «ФК «Траст Фінанс» та ТОВ «ФІНСТРИМ» укладено Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки посвідченим Семенюк Т.В. приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, 26.08.2008 року за реєстровим № 2687.
У зв'язку з цим в Державному реєстрі іпотек було здійснено перенесення запису про іпотеку № 7799735 від 26.08.2008 року, та внесено відповідний запис про іпотеку № 24252869 (спеціальний розділ) від 26.08.2008 року.
Так, ТОВ «ФІНСТРИМ» набуло прав іпотекодержателя об'єкта нерухомого майна, а саме: 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 умов Кредитного договору, ТОВ «ФІНСТРИМ», як іпотекодержатель виявило намір реалізувати право здійснити звернення стягнення на заставне майно в позасудовому порядку, направивши на адресу ОСОБА_2 відповідну вимогу.
Однак з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на предмет іпотеки, а саме на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - постановою № 78-1233 від 26.03.2010 року накладено арешт, реєстровий номер № 9664245 зареєстрований 26.03.2010 року.
Постановою № 78-1233 від 24.03.2010 року слідчим прокуратури Вишгородського району Київської області Горожанкіним Д.О. накладено арешт на частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та легковий седан марки «SUZUKI NEW GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження 9664245 від 26.03.2010 року.
Так, не приведення до виконання вироку в частині конфіскації майна, у зв'язку з застосуванням амністії, підтверджується листом Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 25.07.2023 року, яким зазначено, що «на виконанні перебував лише виконавчий лист № 363/35 73/13-к виданий 06.11.2014 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 869 940,24 грн. 30.11.2018 року за заявою ОСОБА_4 виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 1 ч. 1 cт. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»». Також повідомлено, що «виконавчий лист № 363/3573/13-к Вишгородського районного суду Київської області про конфіскацію всього належного майна у засудженої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання до відділу ДВС не надходив та не перебуває». Тобто, починаючи з дати набрання вироком законної сили (жовтень 2014 року), протягом десяти років виконавчий лист, щодо конфіскації майна на виконання не пред'являвся, оскільки він не приводився до виконання, а тому строки на пред'явлення такого вироку (виконавчого документу) до виконання пройшли у жовтні 2017 року. Станом на дату подання клопотання про скасування строки визначені ст. 89 КК України, щодо погашення судимості пройшли, а тому судимість визначена вироком Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2014 року (з урахуванням ухвали Апеляційного суду Київської області від 07.10.2014 року) - є погашено.
У зв'язку з чим просить скасувати арешт накладений постановою прокуратури Вишгородського району Київської області № 78-1233 від 24.03.2010 року (реєстраційний номер обтяження № 9664245 від 26.03.2010 року) на частину приватної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заявника - адвокат Цирулевський Р.О. у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просить її задовольнити з підстав викладений у самі заяві про скасування арешту.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту.
Заслухавши представника заявника, прокурора та дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
24.03.2010 року постановою № 78-1233 слідчим прокуратури Вишгородського району Київської області ОСОБА_5 накладено арешт на майно ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , де б воно не було не знаходилось та в чому б не виражалось, в т.ч.: приватної квартири, розташованої у АДРЕСА_1 ; легковий седан марки «SUZUKI NEW GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2014 року ОСОБА_2 виправдано за ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України та призначено їй покарання: за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією майна, яке є її особистою власністю. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна, яке є її особистою власністю.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07.10.2014 року вирок Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2014 року в частині призначеного покарання ОСОБА_2 змінено, пом'якшивши покарання. ОСОБА_2 засудженою за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 цього ж КК на три роки позбавлення волі, з конфіскацією всього належного їй майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з конфіскацією всього належного їй майна. Обвинувачену ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року. Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасовано, звільнивши її з-під варти негайно в залі суду. В решті вирок суду залишити без змін.
Відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні» визначено, що особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році», особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом. Особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до ухвалення судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв'язку з амністією, не повертається.
Враховуючи те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 жовтня 2014 року ОСОБА_2 призначено покарання з конфіскацією майна, а майно, на яке накладено арешт підлягає конфіскації, суд важчає, що відсутні підстави для його скасування.
Крім того, ОСОБА_2 зверталася до суду з аналогічним клопотання про скасування арешту та вказуючи ті ж самі підстави, а ухвалою Київського апеляційного суду від 30.01.2025 року залишено без зміни ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03.07.2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
За таких обставин, з урахуванням вище викладеного заява ОСОБА_2 про скасування арешту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 174, 376 КПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання адвоката Цирулевськорго Романа Олександровича, діючого в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 15.04.2025 року о 13-45 год.
Суддя О.Д. Рудюк