Справа №295/17144/24
Категорія 69
2/295/63/25
11.04.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Ковтонюк І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину, -
У листопаді 2024 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в шлюбі з 22.08.2020 та вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач самостійно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, участі у вихованні не приймає.
Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 100 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною 18 років.
У судове засідання позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши про підтримання позову та що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що в справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.08.2020 між позивачем та відповідачем Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зареєстровано шлюб за актовим записом № 1051 та вони маютьмалолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією свідоцтва про народження дитини.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2023/001385604 від 14.02.2023 дитина сторін ОСОБА_3 з 15.11.2021 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що є зареєстрованим місцем проживання його матері ОСОБА_1 .
Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як передбачено ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, зобов'язаний здійснювати її утримання до досягнення нею повноліття, що відповідає положенням ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України.
Добровільної угоди щодо утримання дитини між сторонами не досягнуто.
Зважаючи на те, що обов'язок утримувати малолітніх дітей до їх повноліття є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, тому з огляду на відсутність у справі відомостей відносно відповідача щодо наявності обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, на переконання суду, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на малолітню дитину у розмірі 1/4 частину всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в силу ч. 2 ст. 182 СК України, якою визначено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, до досягнення дитиною повноліття, враховуючи ненадання позивачем доказів достатності у відповідача заробітку (доходу) на обгрунтування вимог встановлення граничного мінімального розміру аліментів у розмірі, не меншому 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180, 182, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 430 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти стягувати, починаючи з 14 листопада 2024 року.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач:ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Л.М. Семенцова